Танк (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Танк
Жанр Драма
Трилер
Режисер Максим Ксьонда
Продюсер Максим Сердюк
Сценарист Іван Тімшин
У головних
ролях
Владислав Піонковський
Василь Кухарський
Валерій Астахов
Володимир Бєляєв
Сергій Детюк
Ігор Пазич
Ігор Назаров
Вадим Лавренюк
Оператор Володимир Шкляревський
Кінокомпанія Noosphere Films
Тривалість 90 хвилин[1]
Мова російська
Країна Україна Україна
Рік TBA
Кошторис ₴22,8 млн.[2]
IMDb ID 4103726
Офіційний вебсайт

«Та́нк» — український драматичний фільм-трилер, який знімає Максим Ксьонда. Фільм розповідає про хлопчика із неблагополучної сім'ї на прізвисько Малий, який знаходить німецький танк часів Другої світової війни.

Синопсис[ред. | ред. код]

12-річний хлопчик із неблагополучної сім'ї на прізвисько Малий, який мешкає в Центрально-Східній Україні, знаходить у лісі німецький танк часів Другої світової війни. В інтернеті він дізнається, що його знахідка коштує близько мільйона доларів. Малий намагається продати танк на кольоровий метал по частинах і виходить на німця, який шукає останки свого діда, які, на його думку, знаходяться в тому танку. Також про танк стає відомо криміналітету, корумпованим поліцейським та іншим особам, які за таку суму грошей підуть на все, що завгодно.

У ролях[ред. | ред. код]

Актори тизеру:

  • Владислав Піонковський — Малий
  • Василь Кухарський — Гравюра, старший брат Малого
  • Михайло Буць — Майор
  • Володимир Бєляєв — Рівний, старший брат
  • Сергій Детюк — Рівний, молодший брат
  • Ігор Пазич — Штемп
  • Ігор Назаров — Валера
  • Вадим Лавренюк — німець

Виробництво[ред. | ред. код]

Розробка[ред. | ред. код]

Ідея фільму народилась після прочитання роману «Ворошиловград» Сергія Жадана. Авторів стрічки зацікавив один із персонажів книги, який мріяв відшукати танк, і це стало поштовхом до створення проєкту. Також до цього творці «Танку» зверталися до Жадана з пропозицією екранізації «Ворошиловграду», але права на нього були вже віддані іншим кінематографістам. За словами режисера Максима Ксьонди, танк є макгафіном, тобто об'єктом, незначимим для сюжету, але за володіння яким борються головні герої. Місцем дії фільму стала промислова зона одного із містечок Центральної України. «Ми припускали, що це Запоріжжя, Кривий Ріг. Там де були бойові дії та німецька окупація», — додав режисер.[3]

У вересні 2015 року під час презентації «Танку» на медіафорумі Kiev Media Week продюсер Максим Сердюк зазначив, що навесні 2016 року відбудеться широкий акторський кастинг, а знімальний процес пройде із травня по вересень 2016 року в Центральній Україні і займе 35 днів. Автори стрічки запросили до спільного виробництва всі країни, але особливо висловили зацікавленість в партнерах із Німеччини, так як вони могли би знайти хорошого актора на роль Німця та розвинути цю лінію в фільмі. Під час пітчингу проєктом зацікавився генеральний продюсер групи компаній Film.ua Group Віктор Мірський. На момент презентації проєкт перебував на стадії написання другої версії сценарію.[1]

Зйомки[ред. | ред. код]

Для презентацій та пітчингів було знято тизер фільму. Зйомки тривали 1 день і проходили на Троєщині та Дарниці в Києві. Локаціями стали Дарницька ТЕЦ та звалище металобрухту.[3]

Бюджет[ред. | ред. код]

У липні 2015 року «Танк» отримав приз у розмірі 50 тисяч гривень від девелоперської компанії UDP за найкращий проєкт українського фільму, представленого на пітчингу в рамках секції Film Industry Office 6-го Одеського міжнародного кінофестивалю[4].

8 вересня 2015 року «Танк» став одним з трьох фіналістів пітчингу Kiev CoProduction Meetings в рамках медіафоруму Kiev Media Week, однак у підсумку програв фільму «Мавка. Лісова пісня» компанії Film.ua[1].

5 листопада 2015 року «Танк» переміг на пітчингу в рамках кіноринку Connecting Cottbus Котбуського міжнародного кінофестивалю[5]. Максим Сердюк і Максим Ксьонда, які представляли проєкт, отримали грошовий приз у розмірі 1500 євро від Eurotape Media Services та безкоштовну акредитацію на програму «Продюсерська мережа» (англ. Producers Network) 69-го Каннського кінофестивалю[6]. За повідомленням видання ScreenDaily, проєкт до цього також отримав технічку підтримку української компанії TechnoRent та інвестування кіпрської Pride Capital[7].

15 лютого 2016 року «Танк» отримав нагороду VFF Talent Highlight Pitch Award і грошовий приз у розмірі 10 тисяч євро на ринку ко-продукції талантів (англ. Co-Production Market — Talent Project Market) у рамках 66-го Берлінського міжнародного кінофестивалю[8]. Разом з ним за приз змагалися ще 9 фільмів з різних країн світу з-поміж 152 заявлених[9]. Проєкт був представлений в Берліні продюсером Максимом Сердюком[10].

Також «Танк» брав участь у Восьмому конкурсному відборі кінопроєктів Держкіно на здобуття державної фінансової підтримки[2]. Бюджет фільму був заявлений у розмірі 22 800 734 гривень, а запит на підтримку — 11 400 367 гривень[2]. 9 лютого 2016 року за результатами першого туру проєкт отримав середню оцінку у 4 бали і був допущений до другого туру[2]. За підсумками друго туру стрічка набрала більше 37 балів і відповідно увійшла до списку фільмів, які частково проспонсорує Держкіно.[11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Катерина Толокольнікова (14 вересня 2015). Копродукція: від теорії до конкретних пропозицій. «Телекритика». Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 3 березня 2016.
  2. а б в г Результати першого туру восьмого конкурсного відбору. Державне агентство України з питань кіно. 9 лютого 2016. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 3 березня 2016.
  3. а б Ярослав Підгора-Гвяздовський (25 липня 2015). "Еспресо.Кіно" від 25 липня. «Еспресо TV». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
  4. На 6-му ОМКФ вручили нагороди українським кінематографістам. Одеський міжнародний кінофестиваль. 17 липня 2015. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 3 березня 2016.
  5. Український проект фільму "Танк" визнали найкращим на кінофестивалі у Німеччині. «Український тиждень». 6 листопада 2015. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
  6. «Танк» переміг на пітчингу МКФ у Котбусі. Національна спілка кінематографістів України. 8 листопада 2015. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
  7. Martin Blaney (6 листопада 2015). Ukraine, Georgia winners at connecting cottbus (англ.) . ScreenDaily. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
  8. Український фільм "Танк" отримав нагороду на пітчингу "Берлінале". «Українська правда». 16 лютого 2016. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
  9. Berlinale Co-Production Market Matches 36 New Feature Film Projects with International Co-Production Partner (англ.) . Berlinale. 15 лютого 2016. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
  10. Berlinale Talents 2016: A Tribute to Talent in Today's World of Film (англ.) . Berlinale. 18 лютого 2016. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
  11. Підсумковий протокол другого етапу Восьмого конкурсного відбору [Архівовано 2019-09-28 у Wayback Machine.] - Держкіно, 11/03/2016

Посилання[ред. | ред. код]