Таїрова-Яковлева Тетяна Геннадіївна
Таїрова-Яковлева Тетяна Геннадіївна | |
---|---|
Таирова (Яковлева) Татьяна Геннадьевна | |
Народилася |
5 травня 1967 (55 років) Ленінград |
Місце проживання | Санкт-Петербург |
Країна |
![]() ![]() |
Національність | росіянка |
Діяльність | історик, викладачка університету |
Alma mater | Історичний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd |
Галузь | історія України ранньомодерної доби |
Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Науковий керівник | Центр з вивчення історії України Інституту історії СПбДУ |
Відомі учні | Вікторія Федорівна Кулікова (м. Горно-Алтайськ, Росія), Роман Загора (Словаччина), Альона Вікторівна Багро (Ігнатьєва, м. Пушкін / м. Київ), Вадим Євгенович Федотов (м. Санкт-Петербург) |
Нагороди |
Тетяна Геннадіївна Таїрова-Яковлева (у дівоцтві — Яковлева)[1][2] (нар. 5 травня 1967, Ленінград) — російська історик, доктор історичних наук, колишня професор кафедри історії народів країн СНД Інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету (СПбДУ). Дослідниця історії України XVI—XVIII ст.
Ініціатор створення й очільниця (з 2004 по 2022 рр.) Центру з вивчення історії України Інституту історії СПбДУ[3]. Входить до складу наукової ради «Українського історичного журналу»[4] (Україна), «Studia Slavica et Balkanica Petropolitana»[5] (РФ), «East-West Journal of Ukrainian Studies»[6] (Канада). Майстер спорту з кінного спорту та зі стрільби.
Біографія[ред. | ред. код]
За материнською лінією дослідниця походить зі старовинної шляхетської родини, її бабуся була уроджена Тетяна Жудра[7].
1984—1989 — навчалася на історичному факультеті Ленінградського державного університету (ЛГУ). Керівником курсових проектів, які на 1-3 курсі були присвячені постаті козацького полковника Івана Богуна, і диплому, дотичний постаті гетьмана Івана Виговського, був професор, доктор історичних наук Юрій Давидович Марголіс (ЛГУ).
1990—1991 навчалася в аспірантурі Канадського інституту українських досліджень університету в м. Едмонтон, Канада.
29 квітня 1994 р. в Інституті історії України НАН України захистила кандидатську дисертацію, "Початковий етап Руїни: соціально-політичне становище та зовнішня політика України кінця 50-х років XVII ст. " Науковим керівником був професор, доктор історичних наук Ю. Д. Марголіс (СПбДУ)[8][9][10].
19 травня 2004 р. захистила докторську дисертацію, на тему «Социально-политическая борьба на Украине в 60-е годы XVII века. Внутренние и внешние факторы Руины» відбувся в Санкт-Петербурзі в СПбДУ . Науковими опонентами (рецензентами) виступили видатний російський славіст, член-кореспондент РАН, доктор історичних наук, професор Борис Миколайович Флоря, доктор історичних наук професор Олександр Сергійович Тургаєв, доктор історичних наук професор Андрій Павлович Павлов[11]
З 2003 працює у Санкт-Петербурзького державному університеті на катедрі історії слов'янських та балканських країн; з 2011-го — на новоутвореній катедрі історії народів країн СНД.
У 2008, 2013 і 2018 рр. читала лекції в Гарвадському університеті на Інституті українських досліджень (HUS) (США).
У 2016 і 2019 р. дослідницю висували на здобуття звання члена-кореспондента РАН[2].
Галузь наукових інтересів — історія України XVI—XVIII століть. Водночас дослідниця має низку публікацій дотичних історії Білорусі, Литви ранньомодерної доби, а також української історії ХІХ-ХХ ст.
Керівник спільного видання центра з вивчення історії України Санкт-Петербурзького державного університету і Санкт-Петербургським інститутом історії Російської академії наук документів з архіву І.Мазепи, що зберігається в Санкт-Петербурзі (проект здійснюється коштом Kowalsky Program for the Study of Eastern Ukraine).
Тетяна Геннадіївна народилась в родині матері-мистецтвознавця та батька-спортсмена. Останній після завершення кар'єри у спорті був завідувачем катедри фізичного виховання в одному з вишів Ленінграду та директором стадіону «Петровський», який зараз є домашньою ареною футбольного клубу Зеніт.
В 1990-х роках Тетяна Яковлева разом з батьком (помер у 2010) заснувала Кінно-спортивний клуб «Комарово», що зараз є найбільш елітним та фешенебельним з усіх установ такого роду в місті.
У грудні 2013 р. народила свою першу дитину (доньку).
Є членом Вченої ради Інституту історії СПбДУ, експертом Російського державного наукового фонду, Російського наукового фонду і експертом РАН. З 2004 р. є директором Центру із вивчення історії України СПбДУ. Член російсько-української и російсько-литовської комісії істориків.
На сьогодні в її доробку понад 150 надрукованих наукових робіт, зокрема 9 монографій, 1 спільна монографію. 5 монографій були видані іноземними мовами. Під редакцією Т. Таїрової-Яковлевої вийшли 3 томи документів із історії Східної Європи. Її праці публікувалися в Україні, Італії, Австрії, Канаді, США, Угорщині, Польщі, РФ.
Викладацька діяльність[ред. | ред. код]
Викладає лекції з дисциплін: «Історія України та Білорусі», «Джерелознавство історії України та Білорусі», «Історіографія історії України», а також зі спецкурсу «Козацька Україна у творах культури».
Громадянська позиція[ред. | ред. код]
На початку 1990-х брала участь в діяльності Народного Руху України.
18 січня 2022 року взяла участь у круглому столі Російського історичного товариства під головуванням Сергія Наришкіна, директора Служби зовнішньої розвідки РФ[12], що був присвячений питанням вивчення історії України та приурочений до 368-ї річниці Переяславської ради.[13][14]
24 лютого, однією з перших засудила повномаштабне вторгнення Росії в Україну. 27 лютого підписала колективне антивоєнне звернення російської інтелегенції.[15] У відеозверненні жорстко засудила російське вторгнення і політику Росії. Виказала жаль що вона громадянка Росії.
Пряма мова: "Для мене те, що відбувається – це особиста трагедія. Не тільки тому, що останні 30 років я займаюся дослідженням історії України і в мене дуже багато друзів по всій Україні. Але й тому, що мені дуже соромно, що я – росіянка"
"Мені дуже соромно за мою батьківщину. Колись ми дуже раділи Росією Собчака та Єльцина, демократичній. Коли ми вперше піднімали триколор – ми справді мріяли, що це буде нова демократична Росія.
Як сталося, що імперські мрії і те, що Ленін колись називав "великодержавним шовінізмом", трансформувалося у фашизм?
Ми про це багато дискутуватимемо, писатимемо багато книг. Потім у майбутньому. Після перемоги. Після вашої перемоги.
"Я не сумніваюся, що з Україною все буде дуже добре. Що це буде величезна, потужна європейська держава. А от із майбутнім Росії все буде набагато трагічніше"
"Винними є всі росіяни. І перш за все - журналісти. Винні й ті сотні тисяч, мільйони українців, які живуть у Росії та мовчать. Наприклад, українські зірки".
"Я впевнена, що ви переможете. Що козацький дух живе. Слава Україні!" [16].
Бібліографія[ред. | ред. код]
Монографії:
- Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII століття: причини і початок Руїни. — К. : «Основи», 1998. — 447 с. — ISBN 966-500-041-1.
- Руїна Гетьманщини: Від Переяславської ради—2 до Андрусівської угоди (1659–1667 рр.) / Пер. з рос. Л. Білик. — К. : «Основи», 2003. — 644 с. — ISBN 966-500-099-3.
- Мазепа. М., 2007;
- Иван Мазепа и Российская империя. История «предательства». М.: Центрполиграф, 2011;
- Гетманы Украины. Тстория о славе, трагедиях и мужестве. - М.: Изд-во Центрполиграф, 2011
- Іван Мазепа і Російська імперія. Історія «зради». Київ: Кліо, 2012, 403 с. (Перевидання книги видавництвом "Кліо" мало місце у 2015, 2017)
- Гетьмани України. Історії про славу, трагедії та мужність / Переклад з рос. Наталії Єгоровець. - К.: Кліо, 2015.
- Повседневная жизнь, досуг и традиции казацкой элиты украинского гетманства. — СПб.: Алетейя, 2016.
- Повсякдення дозвілля і традиції козацької еліти Гетьманщини / Переклад з рос. Тетяни Кришталовської. - К.: Кліо, 2017.
- Инкорпорация: Россия и Украина после Переяславской рады (1654—1658). — К.: Кліо, 2017.
- Іван Мазепа / Переклад з рос. Ю. А. Мицик, І. Ю. Тарасенко. - Харків: Фоліо, 2018.
- Коліївщина: великі ілюзії / Переклад з рос. Тетяни Кришталовської. - К.: Кліо, 2019.
Наукове редагування і публікації документів
- Украина и соседние государства в XVII веке. Материалы международной конференции / Отв. ред. д. и. н. Т. Г. Яковлева. - СПб.: Изд-во "Скиф", 2004.
- Гетман Иван Мазепа: Документы из архивных собраний Санкт-Петербурга. В 2 вып. Вып 1. 1687-1705 гг. / Сост. Т. Г. Таирова-Яковлева. - СПб, Изд-во С-Петер. ун-та, 2007.
- Малороссийский приказ. Описи фонда № 229 Российского государственного архива древних актов / Отв. ред. Т. Г. Таирова-Яковлева. - М.: Древлехранилище, 2012.
- Батуринский архив и другие документы по истории Украинского гетманства 1690-1709 гг. / рук. проекта и сост. д-р. ист. наук Т. Г. Яковлева; отв. ред. канд. ист. наук Т. А. Базарова. - СПб.: Дмитрий Буланин, 2014.
- Малороссийский приказ. Описи фонда № 124 Российского государственного архива древних актов / Отв. ред. Т. Г. Таирова-Яковлева. - М.: Древлехранилище, 2016.
Статті:
- Гетманщина и ее инкорпорация в Российскую империю // Западные окраины Российской империи. М., 2006. С. 33-54. (Гетьманщина та її інкорпорація у Російську імперію / / Західні окраїни Російської імперії. М., 2006. С. 33-54.);
- Донос старшини на І.Самойловича: аналіз першоджерела // УІЖ. — 2006. — № 4. — С. 190—201;
- Іван Богун-Федорович.// Київська Старовина. К., 1992, № 5. С. 43-53;
- Мазепа-гетман: в поисках исторической объективности // Новое и Новейшее время. 2003, № 4., июль-август. С. 45-63. (Мазепа-гетьман: у пошуках історичної об'єктивності / / Новий і Новітній час. 2003, № 4., Липень-серпень. С. 45-63.);
- Проблемы взаимоотношений Украины и России 1654—1667 гг. // Белоруссия и Украина. История и культура. М, 2003. С. 41-48. (Проблеми взаємовідносин України та Росії 1654–1667 рр. / / Білорусь та Україна. Історія і культура. М, 2003.С. 41-48.);
- Проблемы неоднородности украинского казачества и внутренние противоречия их идеалов. Войско Запорожское и Запорожье // Украина и соседние государства в XVII веке. СПб., 2004. С. 203—214 (Проблеми неоднорідності українського козацтва та внутрішні суперечності їх ідеалів. Військо Запорозьке і Запоріжжя / / Україна і сусідні держави в XVII столітті. СПб., 2004. С. 203—214).
Наукові гранти[ред. | ред. код]
Нагороджена такими грантами: Спільний Грант РГНФ и НАН України на проведення наукової конференції (2005), Грант Президента РФ молодим докторам наук (2005—2006), грант American Council of Learned Societies (2005), грант РГНФ (2007, 2008), грант Gerda Henkel Stiftung (2007-2008), грант РГНФ (2013), грант Gerda Henkel Stiftung (2015), грант Canadian Institute of Ukrainian Studies (2018), здобула Scholarly Publication Grant (Канада) (2018), переможець конкурсу українського Інституту книги (Україна) (2018)[2].
Нагороди[ред. | ред. код]
Найвагомішою науковою працею є видання книги «Мазепа». За цю роботу професор Тетяна Таїрова-Яковлева 2008 року нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. Нагороду вручив особисто Президент України Віктор Ющенко[17].
У 2007 році було присвоєно почесне звання «Берегиня Українського козацтва» за підготовку і видання книги «Мазепа».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чухліб Т. В. Таїрова-Яковлева Тетяна Геннадіївна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 23. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- ↑ а б в Личная страница. history.spbu.ru. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ Татьяна Таирова-Яковлева: Поддержка великих очень многое значит для молодого историка…. www.historians.in.ua. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 6 квітня 2020.
- ↑ з № 3 (504) за 2012 рік.
- ↑ О журнале - Петербургские славянские балканские исследования. slavica-petropolitana.spbu.ru. Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 6 квітня 2020.
- ↑ Editorial Team | East/West: Journal of Ukrainian Studies. www.ewjus.com. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
- ↑ Татьяна Таирова-Яковлева: Поддержка великих очень многое значит для молодого историка…. www.historians.in.ua. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
- ↑ Яковлева Т. Г. Початковий етап Руїни: соціально-політичне становище та зовнішня політика України кінця 50-х років XVII ст.: Автореф.... дис. канд.іст.наук. - К., 1994.
- ↑ Тетяна Яковлева. Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII століття : причини і початок Руїни. – Київ: Основи, 1998. – 447 с. : табл.
- ↑ Смолій В, Чухліб Т. (1994). Тетяна Яковлева про початок Руїни (українська). Україна в минулому: Київ-Львів. с. 184–192.
- ↑ Яковлева, Татьяна (2004). Социально-политическая борьба на Украине в 60-е годы XVII века. Внутренние и внешние факторы Руины - Яковлева Т.Г. (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
- ↑ Директор Службы внешней разведки Российской Федерации. Служба внешней разведки РФ. Архів оригіналу за 24 квітня 2022.
- ↑ В РИО прошёл круглый стол, посвящённый вопросам изучения истории Украины. Российское историческое общество. Архів оригіналу за 31 січня 2022.
- ↑ Онлайн трансляция круглого стола, посвящённого основным тенденциям в истории Украины. Youtube-канал Російського історичного товариства.
- ↑ Соотечественники! Начавшаяся война России против Украины – это ПОЗОР
- ↑ Російські мрії виросли в фашизм.
- ↑ Ющенко нагородив орденом російського професора // ua.for-ua.com, 20.02.2008[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела[ред. | ред. код]
- Нахлік Є. Поспіх на шкоду науковості [Архівовано 18 липня 2021 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 2021. — 1 липня.
- Чухліб Т. В. Таїрова-Яковлева Тетяна Геннадіївна [Архівовано 4 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 23. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Поддержка Великих очень многое значит для молодого историка [Архівовано 21 червня 2020 у Wayback Machine.] / Владислав Яценко — інтерв'ю з Тетяною Таїровою-Яковлевою // Historians.in.ua, 12.09.2013.
- Было очень сложно найти тех, кто вообще не убегал в ужасе при словосочетании «История Украины» [Архівовано 31 грудня 2019 у Wayback Machine.] / Владислав Яценко — інтерв'ю з Тетяною Таїровою-Яковлевою // Historians.in.ua, 03.03.2016. (рос.)
- Владислав Яценко «… Было очень сложно найти тех, кто вообще не убегал в ужасе при словосочетании „История Украины“» Интервью с Татьяною Таировою-Яковлевой // Ab Imperio. Исследования по новой имперской истории и национализму в постсоветском пространстве. — 2016. — № 3. — С. 311—318. (рос.)
- Коліївщина відкрила шлях до ліквідації Запорізької Січі й російського завоювання Криму, — історик Тетяна Таїрова-Яковлєва / Ольга Скороход, Цензор.нет, 17.11.2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Лекції Т. Г. Таїрової-Яковлевої // Кафедра історії слов'янських і балканських країн Санкт-Петербурзького ДУ [Архівовано 31 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Публічна лекція Т. Таїрової-Яковлевої про Івана Мазепу (Одеса, 2012) [Архівовано 3 березня 2020 у Wayback Machine.].
- Президент нагородив директора Центру з вивчення історії України // Офіційне Інтернет-представництво Президента України, 20.02.2008 [Архівовано 16 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Гетьман Іван Мазепа: російський неупереджений погляд // Кримська світлиця, 27.04.2007 [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]
- http://history.org.ua/JournALL/journal/2011/5/13.pdf [Архівовано 11 липня 2019 у Wayback Machine.]
- http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/mazepa-prodovzhuie-zavoyovuvati-rosiyu
|