Таїрова-Яковлева Тетяна Геннадіївна

Таїрова-Яковлева Тетяна Геннадіївна
Таирова (Яковлева) Татьяна Геннадьевна
Народилася	5 травня 1967(1967-05-05) (55 років) Ленінград
Місце проживання	Санкт-Петербург
Країна	СРСР→ Росія
Національність	росіянка
Діяльність	історик, викладачка університету
Alma mater	Історичний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd
Галузь	історія України ранньомодерної доби
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	Центр з вивчення історії України Інституту історії СПбДУ
Відомі учні	Вікторія Федорівна Кулікова (м. Горно-Алтайськ, Росія), Роман Загора (Словаччина), Альона Вікторівна Багро (Ігнатьєва, м. Пушкін / м. Київ), Вадим Євгенович Федотов (м. Санкт-Петербург)
Нагороди

Тетяна Геннадіївна Таїрова-Яковлева (у дівоцтві — Яковлева) (нар. 5 травня 1967, Ленінград) — російська історик, доктор історичних наук, колишня професор кафедри історії народів країн СНД Інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету (СПбДУ). Дослідниця історії України XVI—XVIII ст.

Ініціатор створення й очільниця (з 2004 по 2022 рр.) Центру з вивчення історії України Інституту історії СПбДУ. Входить до складу наукової ради «Українського історичного журналу» (Україна), «Studia Slavica et Balkanica Petropolitana» (РФ), «East-West Journal of Ukrainian Studies» (Канада). Майстер спорту з кінного спорту та зі стрільби.

Біографія

За материнською лінією дослідниця походить зі старовинної шляхетської родини, її бабуся була уроджена Тетяна Жудра.

1984—1989 — навчалася на історичному факультеті Ленінградського державного університету (ЛГУ). Керівником курсових проектів, які на 1-3 курсі були присвячені постаті козацького полковника Івана Богуна, і диплому, дотичний постаті гетьмана Івана Виговського, був професор, доктор історичних наук Юрій Давидович Марголіс (ЛГУ).

1990—1991 навчалася в аспірантурі Канадського інституту українських досліджень університету в м. Едмонтон, Канада.

29 квітня 1994 р. в Інституті історії України НАН України захистила кандидатську дисертацію, "Початковий етап Руїни: соціально-політичне становище та зовнішня політика України кінця 50-х років XVII ст. " Науковим керівником був професор, доктор історичних наук Ю. Д. Марголіс (СПбДУ).

19 травня 2004 р. захистила докторську дисертацію, на тему «Социально-политическая борьба на Украине в 60-е годы XVII века. Внутренние и внешние факторы Руины» відбувся в Санкт-Петербурзі в СПбДУ . Науковими опонентами (рецензентами) виступили видатний російський славіст, член-кореспондент РАН, доктор історичних наук, професор Борис Миколайович Флоря, доктор історичних наук професор Олександр Сергійович Тургаєв, доктор історичних наук професор Андрій Павлович Павлов

З 2003 працює у Санкт-Петербурзького державному університеті на катедрі історії слов'янських та балканських країн; з 2011-го — на новоутвореній катедрі історії народів країн СНД.

У 2008, 2013 і 2018 рр. читала лекції в Гарвадському університеті на Інституті українських досліджень (HUS) (США).

У 2016 і 2019 р. дослідницю висували на здобуття звання члена-кореспондента РАН.

Галузь наукових інтересів — історія України XVI—XVIII століть. Водночас дослідниця має низку публікацій дотичних історії Білорусі, Литви ранньомодерної доби, а також української історії ХІХ-ХХ ст.

Керівник спільного видання центра з вивчення історії України Санкт-Петербурзького державного університету і Санкт-Петербургським інститутом історії Російської академії наук документів з архіву І.Мазепи, що зберігається в Санкт-Петербурзі (проект здійснюється коштом Kowalsky Program for the Study of Eastern Ukraine).

Тетяна Геннадіївна народилась в родині матері-мистецтвознавця та батька-спортсмена. Останній після завершення кар'єри у спорті був завідувачем катедри фізичного виховання в одному з вишів Ленінграду та директором стадіону «Петровський», який зараз є домашньою ареною футбольного клубу Зеніт.

В 1990-х роках Тетяна Яковлева разом з батьком (помер у 2010) заснувала Кінно-спортивний клуб «Комарово», що зараз є найбільш елітним та фешенебельним з усіх установ такого роду в місті.

У грудні 2013 р. народила свою першу дитину (доньку).

Є членом Вченої ради Інституту історії СПбДУ, експертом Російського державного наукового фонду, Російського наукового фонду і експертом РАН. З 2004 р. є директором Центру із вивчення історії України СПбДУ. Член російсько-української и російсько-литовської комісії істориків.

На сьогодні в її доробку понад 150 надрукованих наукових робіт, зокрема 9 монографій, 1 спільна монографію. 5 монографій були видані іноземними мовами. Під редакцією Т. Таїрової-Яковлевої вийшли 3 томи документів із історії Східної Європи. Її праці публікувалися в Україні, Італії, Австрії, Канаді, США, Угорщині, Польщі, РФ.

Викладацька діяльність

Викладає лекції з дисциплін: «Історія України та Білорусі», «Джерелознавство історії України та Білорусі», «Історіографія історії України», а також зі спецкурсу «Козацька Україна у творах культури».

Громадянська позиція

На початку 1990-х брала участь в діяльності Народного Руху України.

18 січня 2022 року взяла участь у круглому столі Російського історичного товариства під головуванням Сергія Наришкіна, директора Служби зовнішньої розвідки РФ, що був присвячений питанням вивчення історії України та приурочений до 368-ї річниці Переяславської ради.

24 лютого, однією з перших засудила повномаштабне вторгнення Росії в Україну. 27 лютого підписала колективне антивоєнне звернення російської інтелегенції. У відеозверненні жорстко засудила російське вторгнення і політику Росії. Виказала жаль що вона громадянка Росії.

Пряма мова: "Для мене те, що відбувається – це особиста трагедія. Не тільки тому, що останні 30 років я займаюся дослідженням історії України і в мене дуже багато друзів по всій Україні. Але й тому, що мені дуже соромно, що я – росіянка" "Мені дуже соромно за мою батьківщину. Колись ми дуже раділи Росією Собчака та Єльцина, демократичній. Коли ми вперше піднімали триколор – ми справді мріяли, що це буде нова демократична Росія. Як сталося, що імперські мрії і те, що Ленін колись називав "великодержавним шовінізмом", трансформувалося у фашизм? Ми про це багато дискутуватимемо, писатимемо багато книг. Потім у майбутньому. Після перемоги. Після вашої перемоги. "Я не сумніваюся, що з Україною все буде дуже добре. Що це буде величезна, потужна європейська держава. А от із майбутнім Росії все буде набагато трагічніше" "Винними є всі росіяни. І перш за все - журналісти. Винні й ті сотні тисяч, мільйони українців, які живуть у Росії та мовчать. Наприклад, українські зірки". "Я впевнена, що ви переможете. Що козацький дух живе. Слава Україні!" .

Бібліографія

Монографії:

• Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII століття: причини і початок Руїни. — К. : «Основи», 1998. — 447 с. — ISBN 966-500-041-1.
• Руїна Гетьманщини: Від Переяславської ради—2 до Андрусівської угоди (1659–1667 рр.) / Пер. з рос. Л. Білик. — К. : «Основи», 2003. — 644 с. — ISBN 966-500-099-3.
• Мазепа. М., 2007;
• Иван Мазепа и Российская империя. История «предательства». М.: Центрполиграф, 2011;
• Гетманы Украины. Тстория о славе, трагедиях и мужестве. - М.: Изд-во Центрполиграф, 2011
• Іван Мазепа і Російська імперія. Історія «зради». Київ: Кліо, 2012, 403 с. (Перевидання книги видавництвом "Кліо" мало місце у 2015, 2017)
• Гетьмани України. Історії про славу, трагедії та мужність / Переклад з рос. Наталії Єгоровець. - К.: Кліо, 2015.
• Повседневная жизнь, досуг и традиции казацкой элиты украинского гетманства. — СПб.: Алетейя, 2016.
• Повсякдення дозвілля і традиції козацької еліти Гетьманщини / Переклад з рос. Тетяни Кришталовської. - К.: Кліо, 2017.
• Инкорпорация: Россия и Украина после Переяславской рады (1654—1658). — К.: Кліо, 2017.
• Іван Мазепа / Переклад з рос. Ю. А. Мицик, І. Ю. Тарасенко. - Харків: Фоліо, 2018.
• Коліївщина: великі ілюзії / Переклад з рос. Тетяни Кришталовської. - К.: Кліо, 2019.

Наукове редагування і публікації документів

• Украина и соседние государства в XVII веке. Материалы международной конференции / Отв. ред. д. и. н. Т. Г. Яковлева. - СПб.: Изд-во "Скиф", 2004.
• Гетман Иван Мазепа: Документы из архивных собраний Санкт-Петербурга. В 2 вып. Вып 1. 1687-1705 гг. / Сост. Т. Г. Таирова-Яковлева. - СПб, Изд-во С-Петер. ун-та, 2007.
• Малороссийский приказ. Описи фонда № 229 Российского государственного архива древних актов / Отв. ред. Т. Г. Таирова-Яковлева. - М.: Древлехранилище, 2012.
• Батуринский архив и другие документы по истории Украинского гетманства 1690-1709 гг. / рук. проекта и сост. д-р. ист. наук Т. Г. Яковлева; отв. ред. канд. ист. наук Т. А. Базарова. - СПб.: Дмитрий Буланин, 2014.
• Малороссийский приказ. Описи фонда № 124 Российского государственного архива древних актов / Отв. ред. Т. Г. Таирова-Яковлева. - М.: Древлехранилище, 2016.

Статті:

• Гетманщина и ее инкорпорация в Российскую империю // Западные окраины Российской империи. М., 2006. С. 33-54. (Гетьманщина та її інкорпорація у Російську імперію / / Західні окраїни Російської імперії. М., 2006. С. 33-54.);
• Донос старшини на І.Самойловича: аналіз першоджерела // УІЖ. — 2006. — № 4. — С. 190—201;
• Іван Богун-Федорович.// Київська Старовина. К., 1992, № 5. С. 43-53;
• Мазепа-гетман: в поисках исторической объективности // Новое и Новейшее время. 2003, № 4., июль-август. С. 45-63. (Мазепа-гетьман: у пошуках історичної об'єктивності / / Новий і Новітній час. 2003, № 4., Липень-серпень. С. 45-63.);
• Проблемы взаимоотношений Украины и России 1654—1667 гг. // Белоруссия и Украина. История и культура. М, 2003. С. 41-48. (Проблеми взаємовідносин України та Росії 1654–1667 рр. / / Білорусь та Україна. Історія і культура. М, 2003.С. 41-48.);
• Проблемы неоднородности украинского казачества и внутренние противоречия их идеалов. Войско Запорожское и Запорожье // Украина и соседние государства в XVII веке. СПб., 2004. С. 203—214 (Проблеми неоднорідності українського козацтва та внутрішні суперечності їх ідеалів. Військо Запорозьке і Запоріжжя / / Україна і сусідні держави в XVII столітті. СПб., 2004. С. 203—214).

Наукові гранти

Нагороджена такими грантами: Спільний Грант РГНФ и НАН України на проведення наукової конференції (2005), Грант Президента РФ молодим докторам наук (2005—2006), грант American Council of Learned Societies (2005), грант РГНФ (2007, 2008), грант Gerda Henkel Stiftung (2007-2008), грант РГНФ (2013), грант Gerda Henkel Stiftung (2015), грант Canadian Institute of Ukrainian Studies (2018), здобула Scholarly Publication Grant (Канада) (2018), переможець конкурсу українського Інституту книги (Україна) (2018).

Нагороди

Найвагомішою науковою працею є видання книги «Мазепа». За цю роботу професор Тетяна Таїрова-Яковлева 2008 року нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. Нагороду вручив особисто Президент України Віктор Ющенко.

У 2007 році було присвоєно почесне звання «Берегиня Українського козацтва» за підготовку і видання книги «Мазепа».

Джерела

• Нахлік Є. Поспіх на шкоду науковості [Архівовано 18 липня 2021 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 2021. — 1 липня.
• Чухліб Т. В. Таїрова-Яковлева Тетяна Геннадіївна [Архівовано 4 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 23. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Поддержка Великих очень многое значит для молодого историка [Архівовано 21 червня 2020 у Wayback Machine.] / Владислав Яценко — інтерв'ю з Тетяною Таїровою-Яковлевою // Historians.in.ua, 12.09.2013.
• Было очень сложно найти тех, кто вообще не убегал в ужасе при словосочетании «История Украины» [Архівовано 31 грудня 2019 у Wayback Machine.] / Владислав Яценко — інтерв'ю з Тетяною Таїровою-Яковлевою // Historians.in.ua, 03.03.2016. (рос.)
• Владислав Яценко «… Было очень сложно найти тех, кто вообще не убегал в ужасе при словосочетании „История Украины“» Интервью с Татьяною Таировою-Яковлевой // Ab Imperio. Исследования по новой имперской истории и национализму в постсоветском пространстве. — 2016. — № 3. — С. 311—318. (рос.)
• Коліївщина відкрила шлях до ліквідації Запорізької Січі й російського завоювання Криму, — історик Тетяна Таїрова-Яковлєва / Ольга Скороход, Цензор.нет, 17.11.2019.

Посилання

• Лекції Т. Г. Таїрової-Яковлевої // Кафедра історії слов'янських і балканських країн Санкт-Петербурзького ДУ [Архівовано 31 травня 2009 у Wayback Machine.]
• Публічна лекція Т. Таїрової-Яковлевої про Івана Мазепу (Одеса, 2012) [Архівовано 3 березня 2020 у Wayback Machine.].
• Президент нагородив директора Центру з вивчення історії України // Офіційне Інтернет-представництво Президента України, 20.02.2008 [Архівовано 16 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Гетьман Іван Мазепа: російський неупереджений погляд // Кримська світлиця, 27.04.2007 [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]
• http://history.org.ua/JournALL/journal/2011/5/13.pdf [Архівовано 11 липня 2019 у Wayback Machine.]
• http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/mazepa-prodovzhuie-zavoyovuvati-rosiyu