Перейти до вмісту

Терористичний акт у мінському метро

Координати: 53°54′07″ пн. ш. 27°33′41″ сх. д. / 53.9019° пн. ш. 27.5614° сх. д. / 53.9019; 27.5614
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Терористичний акт у мінському метро
Зображення
Країна  Білорусь Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий пояс UTC Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце розташування Жовтнева Редагувати інформацію у Вікіданих
Момент часу 11 квітня 2011 Редагувати інформацію у Вікіданих
Кількість поранених 204 Редагувати інформацію у Вікіданих
Кількість загиблих 15 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ціль Мінський метрополітен Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Терористичний акт у мінському метро у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

53°54′07″ пн. ш. 27°33′41″ сх. д. / 53.9019° пн. ш. 27.5614° сх. д. / 53.9019; 27.5614

Вихід із станції метро "Жовтнева "через 2 години після трагедії

Вибух на станції метро «Жовтнева» — терористичний акт[1], що стався 11 квітня 2011 року в столиці Білорусі, Мінську. За словами очевидців, вибух стався між другим і третім вагонами у потязі, що мав рухатися до станції «Інститут Культури»[2][3]. За даними начальника пресслужби ГУВС Мінського міського відділу міліції, вибух стався поблизу другого вагону[3]. Відповідно до оприлюднених даних, кількість загиблих становила 14 осіб[4][5].

Попередній перелік постраждалих від вибуху в мінському метро був опублікований газетою «Комсомольська правда в Білорусі». Інформація була надана 2-ю міською лікарнею, 1-ю міської клінічною лікарнею та дитячим хірургічним центром при цій клініці[6].

Хронологія подій

[ред. | ред. код]
Постраждалі від вибуху

Диспетчерська мінського метрополітену підтвердила, що вибух на станції метро «Жовтнева» стався о 17:56 за місцевим часом[3]. Пізніше було оголошено, що здетонував невідомий пристрій[7]. Спочатку Білоруське телеграфне агентство повідомляло про наявність загиблих, але їхня кількість не уточнювалася[7]. Попри сильне задимлення, люди без паніки залишали метро і, хто міг, надавав допомогу жінкам і дітям[8]. На виходах із метро в напрямку ГУМу та в бік Будинку офіцерів розташували поранених, деякі з них були непритомними, з дуже важкими пораненнями[9].

Постраждалих скеровували до найближчих від станції метро «Жовтнева» лікарень, потім — до 1-ї, 2-ї, 3-ї й 6-ї столичних клінік[3]. До другої клінічної лікарні Мінська доставили 23 постраждалих[7]. Один із медпрацівників повідомив, що більшість постраждалих від вибуху перебували у важкому психологічному стані.

Після вибуху рух проспектом Незалежності для автівок був перекритий[9], а рух Московською лінією перекритий повністю[9]. На станціях метро «Площа Якуба Коласа» і «Площа Леніна» пасажирам не дозволявся вхід до метро[10]. Вибух, ймовірно, викликав обвал конструкцій. Фігурувала інформація про те, що від вибуху над ескалатором обвалилася стеля[2], але пізніше вона була спростована[11]. До станції метро прибули пожежники, понад двадцять бригад швидкої допомоги та медична служба МНС. На місці події працювали співробітники МНС, КДБ і МВС. За словами очевидців, від вибуху на пероні утворилася півметрова вирва, що підтвердив прессекретар мінської міліції Олександр Ластовський[7].

Зовнішні відеофайли
Вибуху д. мінськ метро на станції "Жовтнева" (11-04-2011)
Вибух в мінському метро - Наша Ніва

Помічник начальника Мінського міського управління Віталій Дімбовскі повідомив, що «на станції метро „Жовтнева“ було чутно сильний удар»[10].

У пресслужбі глави держави повідомляли, що Олександр Лукашенко проведе термінову нараду щодо вибуху в метро. Національна державна телерадіокомпанія Республіки Білорусь повідомила, що на місце події прибув президент, який заявив, що «взяв ситуацію в Мінську під особистий контроль»[9].

Заступник комітету з охорони здоров'я Дмитро Піневич повідомив, що інформацію про постраждалих в мінському метро можна буде отримати в службі 103[3]. Агентство «Інтерфакс-Захід», з посиланням на джерела в правоохоронних органах, повідомило, що основною версією вибуху в мінському метро є теракт[1].

Незабаром після події виникли перебої в роботі інтернету і мобільного зв'язку через велику кількість запитів на сайти новин і телефонних дзвінків білоруських громадян[3].

Розслідування та суд

[ред. | ред. код]

Винними у скоєнні теракту білоруський суд визнав Дмитра Коновалова (біл. Дзмітрый Канавалаў) та Владислава Ковальова (біл. Уладзіслаў Кавалёў). Дмитра Коновалова суд звинуватив у тому, що він виготовив вибуховий пристрій, приніс його в метро та вчинив вибух, а також у вчиненні теракту від 3 липня 2008 року. На суді Дмитро Коновалов визнав свою провину, але не спромігся пояснити численні розбіжності у наданих свідченнях із результатами висновків експертів та свідченнями інших осіб. Відповідно до його свідчень, він виготовляв бомбу в себе на кухні за відсутності вдома батьків, шляхом стоплення аміачної селітри та «інших вибухових речовин». Про мету та сенс цього теракту Дмитро відповідав одне і те саме: «З метою дестабілізації становища в Республіці Білорусь». Владислава Ковальова суд звинуватив у переховуванні вибухового пристрою, співучасті в організації теракту та у тому, що він знав, але не сповістив КДБ про підготовку до злочину. Своєї провини Владислав не визнав, окрім тієї частини, що йому було відомо про підготовку до вибуху. 30 листопада 2011 року звинувачуваним за різними статтями Дмитру та Владиславу було винесено однакові вироки — розстріл. Попри це, багато людей в Білорусі та за її межами, зокрема й правозахисники, виборювали скасування такого вироку з огляду на непрозорість судового процесу. Петицію з цим проханням підписали понад 45 тисяч осіб.

17[12] та 18 березня[13] 2012 року обвинувачених у терактах Дмитра Коновалова і Владислава Ковальова було розстріляно.

Коментарі свідків

[ред. | ред. код]

Одна зі свідків події повідомила, що:

Вибух стався в районі ескалатора, між «Жовтневою» і «Купалівською». Я встигла піднятися ескалатором, коли стався вибух. Було таке відчуття, що обвалився дах. Повернулась, щоб подивитися, що сталося, але все було в пилу. Нічого не було видно. На кілька хвилин заклало вуха[10].

Також один з присутніх на місці події повідомив:

Я стояв посередині перону «Жовтневої», ближче до напрямку на Уруччя, потяг уже поїхав, я на нього не встиг. Вибух стався на протилежній стороні станції, з боку ГУМу. Відразу піднялося багато пилу, люди закричали. Бачив закривавлених[9].

Міжнародна реакція

[ред. | ред. код]
ООН Генеральний секретар ООН Пан Гімун висловив співчуття сім'ям загиблих і додав:
Я передаю щирі співчуття сім'ям жертв. ООН разом з державами-членами працює над тим, щоб запобігти насильницьким, терористичним методам[14]
Європейський Союз Європейський Союз Голова Європейського парламенту Єжи Бузек висловив співчуття сім'ям загиблих в результаті вибуху в мінському метро[15].
ОБСЄ Голова ОБСЄ Аудронюс Ажубаліс висловив співчуття народу Білорусі у зв'язку з вибухом у мінському метро[16]:
Висловлюю щирі співчуття народу Білорусі після сьогоднішнього вибуху, особливо сім'ям загиблих і поранених[17]
Європейський Союз Європейський Союз Парламентська асамблея Ради Європи почала засідання хвилиною мовчання у зв'язку з терактом у Мінську[18]. Голова ПАРЄ Мевлют Чавушоглу повідомив:
Вибух, що забрав життя вже як мінімум 11 осіб і травмував багатьох інших, є варварським актом, зовсім не сумісним із цінностями, в ім'я яких працює ПАРЄ. Я хочу висловити наші співчуття сім'ям загиблих, а також солідарність з усіма постраждалими та їхніми сім'ями
Україна Україна Президент України Віктор Янукович висловив співчуття президентові Білорусі у зв'язку із загибеллю людей в мінському метро:
Разом з дружнім білоруським народом поділяємо скорботу тих, хто втратив рідних і близьких. Від імені народу України та від мене особисто прошу передати щирі слова співчуття і підтримки родинам загиблих, а також побажання скорішого одужання всім постраждалим.[19]
Росія Росія Президент РФ Дмитро Медведєв запропонував президенту Олександру Лукашенко допомогу в розслідуванні обставин вибуху в мінському метро. Також у телефонній розмові з президентом Білорусі він висловив співчуття у зв'язку з подіями, які відбулися в Мінську[20].
Прем'єр-міністр РФ Володимир Путін направив телеграму співчуття голові Уряду Білорусі Михайлу Мясниковичу.
Патріарх Московський і всієї Русі Кирило звернувся зі словами підтримки і співчуття до президента Олександра Лукашенка і народу Білорусі у зв'язку з терактом 11 квітня в мінському метро[21].
Грузія Грузія Президент Грузії Міхеіл Саакашвілі висловив співчуття родичам жертв теракту в Мінському метрополітені[22].
ОДКБ Генеральний секретар ОДКБ Микола Бордюжа засудив теракт в Мінську і підкреслив надзвичайну важливість боротьби з екстремізмом і тероризмом[23]
Проти громадян наших держав скоєно тяжкий злочин. Такого роду нелюдські акти не мають жодного виправдання. Висловлюю свої щирі співчуття рідним і близьким загиблих, співчуття і підтримку пораненим і постраждалим, свою солідарність з білоруським народом
Німеччина Німеччина Депутат німецького Бундестагу Марілуїзе Бек від імені фракції «Зелених» висловила співчуття постраждалим і сім'ям загиблих в результаті вибуху в Мінському метрополітені. Сама вона зазначила, що "шокована жахливими подіями на станції «Жовтнева»[24].
Ізраїль Ізраїль Відповідно до пресслужби президента Білорусі допомогу в розслідуванні теракту в мінському метро запропонували Велика Британія та Ізраїль[25].
КНР КНР Офіційний представник МЗС КНР рішуче засудив вибух в мінському метро і висловив співчуття від імені китайського керівництва[26].
Ми звернули увагу на вибух в мінському метро, який спричинив людські жертви. Ми рішуче засуджуємо подібні дії і просимо прийняти співчуття
Польща Польща Міністр закордонних справ Радослав Сікорський направив на ім'я голови МЗС Білорусі співчуття у зв'язку з трагедією в мінському метро[27].
Азербайджан Азербайджан Президент Азербайджану Ільхам Алієв висловив співчуття своєму білоруському колезі Олександру Лукашенку у зв'язку з терактом у Мінському метрополітені[28].

Міжнародна допомога

[ред. | ред. код]
  • Росія Міністерство охорони здоров'я і соціального розвитку РФ направить до Білорусі медиків для надання допомоги постраждалим під час теракту в мінському метро[29].

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Вибух у мінському метро визнали терактом. Lenta.ru (опубліковано 11 квітня 2011). 11 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2011.
  2. ↑ а б Ольга Шестакова, Ірина Козлик (11 квітня 2011). Теракт на станції метро "Жовтенва": 12 загиблих, більш за 180 потерпілих. Комсомольская правда (опубліковано 11 квітня 2011). Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2011.
  3. ↑ а б в г д е Вибух у мінському метро: онлайн-репортаж (оновлюється). Білоруські новини. 11 квітня 2011.
  4. ↑ В Беларуси умерла еще одна жертва теракта. Происшествия (рос.). podrobnosti.ua. 25 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 25 квітня 2011.
  5. ↑ Уточненные данные: 11 погибших (рос.). Комсомольская правда в Белоруссии. 11 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2011.
  6. ↑ Ольга Шестакова, Ірина Козлик, Геннадій Можейко (11 квітня 2011). Свідок вибуху у мінському мерті: "Там багато людей в крові". Комсомольська правда в Білорусі (опубліковано 11 квітня 2011). Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2011.
  7. ↑ а б в г Вибух на станції метро «Жовтнева». Радіо Свобода (опубліковано 11 квітня 2011). 11 Квітень 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2011.
  8. ↑ Після Вибуху у мінському метрі, за словами свідків, тисняви не було. БЕЛТА (опубліковано 11 квітня 2011). 11 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 7 травня 2013.
  9. ↑ а б в г д Вибух на «Жовтні»: кривавий кошмар + фото з місця події. Наша Ніва (опубліковано 11 квітня 2011). 11 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 7 травня 2013. [Архівовано 2014-11-29 у Wayback Machine.]
  10. ↑ а б в На станції метро "Жовтнева" стався Вибух. TUT.BY (опубліковано 11 квітня 2011). 11 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2011. [Архівовано 2012-08-28 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Опубліковано відео наслідків Вибуху у мінському метро. Lenta.ru (опубліковано 11 квітня 2011). 11 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2011.
  12. ↑ У Білорусі розстріляли засудженого за теракт у мінському метро ТСН
  13. ↑ Стратили ще одного організатора теракту в мінському метро — ЗМІ ТСН
  14. ↑ Генсек ООН співчуває громадські Вибуху до Мінська. Єдиний інформаціоннний центр (рос.) (опубліковано 11 квітня 2011). 11 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 12 квітня 2011.
  15. ↑ ІА REGNUM (11 квітня 2011). Голова Європарламенту висловив співчуття сім'ям загиблих під час вибуху в Мінську (рос.). Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 7 травня 2013.
  16. ↑ Голова Європарламенту висловив співчуття сім'ям загиблих при Вибуху до Мінська (рос.). Regnum.ru (опубліковано 11 квітня 2011). 11 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 12 квітня 2011.
  17. ↑ Голова ОБСЄ висловив співчуття народу Білорусі. Європейське радіо для Білорусі (опубліковано 11 квітня 2011). 11 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 7 травня 2013.
  18. ↑ D1% 96l% D1% 96nai-mawchannya-w-suvyaz% D1% 96-z-teraktam-um% D1% 96nsku ПАРЄ стало засідання хвилиною мовчання у зв'язку з терактом у Мінську. Європейське радіо для Білорусі (опубліковано 12 Квітень 2011). 12 квітня 2011.[недоступне посилання з жовтня 2019]
  19. ↑ В. Янукович висловив співчуття у зв'язку із загибеллю людей в мінськ метро. Інтерфакс (рос.) (опубліковано 11 квітня 2011). 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 15 квітня 2011. Процитовано 12 квітня 2011.
  20. ↑ Медведєв запропонував Лукашенко допомогу в розслідуванні теракту. Lenta.ru (рос.) (опубліковано 11 квітня 2011). 11 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2011.
  21. ↑ Патріарх Кирило висловив Підтримка Білоруського народу Після теракту в метро (рос.). Інтерфакс (опубліковано 12 квітня 2011). 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 12 квітня 2011.
  22. ↑ Грузія співчуває у зв'язку з терактом у Мінськ (рос.). Інтерфакс (опубліковано 12 квітня 2011). 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 12 квітня 2011. [Архівовано 2012-03-16 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Жорстокий теракт до Мінська вимагає колективного Отпор, заявляє генсек ОДКБ (рос.). Інтерфакс (опубліковано 12 квітня 2011). 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 12 квітня 2011.
  24. ↑ Марілуізе Бек співчуває потерпілим і сім'ям загиблих. Європейське радіо для Білорусі (опубліковано 11 квітня 2011). 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 7 травня 2013.
  25. ↑ Влада Мінська пропонують оголосити днем траур 14 квітня (рос.). Вести.ру (опубліковано 11 квітня 2011). 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 12 квітня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  26. ↑ Китай підтримує зусилля Білоруського Керівництво з протидії тероризму - МЗС (рос.). Інтерфакс (опубліковано 12 квітня 2011). 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 12 квітня 2011.
  27. ↑ Глава МЗС Польщі направив співчуття у зв'язку з трагедією в мінськ метро (рос.). Інтерфакс (опубліковано 12 квітня 2011). 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 12 квітня 2011. [Архівовано 2012-03-16 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Президент Азербайджану засудив теракт у Мінськ (рос.). Інтерфакс (опубліковано 12 квітня 2011). 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 12 квітня 2011. [Архівовано 2012-03-16 у Wayback Machine.]
  29. ↑ До Мінська відправлять бригаду російських лікарів (рос.). Lenta.ru (опубліковано 11 квітня 2011). 11 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 12 квітня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Терористичний_акт_у_мінському_метро&oldid=44977257