Тральщики проєкту 1265

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Базовий тральщик «Мелітополь» проєкту 1265
Проєкт
Назва: Базові тральщики проєкту 1265
Будівники: СБЗ «Авангард», Петрозаводськ СРСР СРСР
Оператори: СРСР СРСР Україна Україна ВМС ЗС України
Будівництво: 1972 рік
Основні характеристики
Тип: мінно-тральні кораблі
Водотоннажність:
  • нормальний — 427 т,
  • повний — 460 т
Довжина: 49 м
Ширина: 8,8 м
Осадка: 2,45 м
Двигуни:
  • ГЕУ 2 дизелі ДРА-210А по 1100 к.с.
  • ЕЕУ 3 дизель-генератори
  • ДГРА-100/1500, ДГРА-50/1500 — 350 кВт
Рушій: 2 гвинти фіксованого кроку в насадках
Швидкість:
Дальність
плавання:
  • 1500 миль (10 вузловим ходом)
  • 15 діб по запасах провізії
Екіпаж: 45 осіб, у тому числі 5 офіцерів
Озброєння:
  • 1х2 30-мм АУ АК-230М (1000 пострілів),
  • 1х2 25-мм 2М-3М (1000 пострілів)
  • трали ГКТ-2, АТ-6,ПЭМТ-4, СТ-2, ТС-1, КИУ-1 або ін.,
  • міноскидач на 6 ГБ або морських мін
  • 2х4 ПУ ПЗРК МТУ-4 «Стрела-3» (20 ракет 9К32)

Базові тральщики проєкту 1265 (шифр «Яхонт», англ. Sonya class за класифікацією НАТО) — у Військово-Морському Флоті СРСР і Військово-Морських Силах України — мінно-тральні кораблі ближньої морської зони.

Особливості проєкту[ред. | ред. код]

Базові тральщики проєкту 1265 — спеціалізовані кораблі, призначених для виконання завдань протимінної оборони зовнішніх рейдів військово-морських баз і пунктів базування, а також загонів бойових кораблів, конвоїв, окремих кораблів і суден в прибережних водах шляхом пошуку та виявлення морських якірних і донних мін, їх тралення та знищення, а також постановки оборонних мінних загороджень.

Проєкт 1265 базового тральщика був розроблений у 1968 році Західним проєктно-конструкторським бюро (м. Ленінград). Тактико-технічним завданням передбачалися два варіанти тральщика — 1265П з склопластиковим корпусом і 1265Д з дерев'яним корпусом. Технічний проєкт був виконаний і затверджений в обох варіантах за матеріалом корпусу, але тогочасна промисловість СРСР не змогла забезпечити виробництво склопластика з необхідними характеристиками. В результаті будувалися кораблі тільки з дерев'яними корпусами, з склопластиковим захисним покриттям.

Бойова ефективність тральщика в порівнянні з попередніми проєктами істотно зросла. Новий вид протимінного зброї, яким стали оснащувати кораблі цього проєкту, забезпечував пошук, виявлення і знищення мін і вибухонебезпечних предметів попереду за курсом корабля. Такий технічний засіб отримав назву комплексного шукача-знищувача мін (КШЗ, рос. КИУ) КИУ-1. Крім того, була залишена можливість використання цілої групи контактних і неконтактних тралів, а також шнурових зарядів: глибоководних контактних тралів (ГКТ-2), поверхневих (ТС-1), акустичних тралів (АТ-6), електромагнітних тралів (ПЕМТ-4, СТ-2) та ін.

У складі українського флоту та флотів інших держав[ред. | ред. код]

Проєкт 1265 став самим чисельним післявоєнним проєктом базових тральщиків. Усього було побудовано близько 70 кораблів даного типу. Будівництво базових тральщиків проєкту «Яхонт» велося на двох суднобудівних заводах: «Авангард» в Петрозаводську, кораблі з якого надходили на Північний, Балтійський, Чорноморський флоти і Каспійську флотилію, і Владивостоцькому суднобудівному заводі, звідки кораблі надходили тільки на Тихоокеанський флот. Головний тральщик був побудований на СБЗ «Авангард» і зданий ВМФ 31 грудня 1972 року. Першим тральщиком проєкту, побудованим для ТОФ на Владивостоцькому суднобудівному заводі, став БТ-347 (заводський номер 901), який здали флоту у 1973 році. Всього за цим проєктом до 1994 року було побудовано близько 70 одиниць кораблів, з яких на Владивостоцькому СБЗ — 22 одиниці (приблизно 31%). Будівництво кораблів проєкту на ВСЗ в інтересах ТОФ було припинене у 1991 році, а останній корабель був спущений на воду у 1992 році[1].

1 липня 1997 року, згідно з українсько-російською угодою про параметри розподілу Чорноморського флоту, у склад Військово-Морських Сил України були передані два базових тральщики проєкту 1265:

Базові тральщики проєкту 1265 ВМС ЗС України
Назва Назва в складі ЧФ Спущений на воду Статус
U330 «Мелітополь» БТ-79 30 листопада 1978 на 2013 рік в бойовому складі
U331 «Маріуполь» БТ-126 20 квітня 1978 виведений з бойового складу флоту

В даний час до складу ВМФ Росії входить не менше 25 базових тральщиків проєкту 1265[2]. У в ВМС Азербайджану — три тральщики БТ-116 (нині «Магомед Гаджієв»), БТ-55 і БТ-103.

Крім того, на ССЗ «Авангард» здійснбвалося будівництво кораблів для ВМС іноземних держав за проєктом 1265Е. Для Болгарії, В'єтнаму, Куби і Сирії було побудовано 13 кораблів в експортної модифікації. Наразі у ВМС Болгарії є три тральщики проєкту 1265Е, ще чотири тральщики у флотах В'єтнаму і Куби, два у флоті Сирії. Один тральщик служив в Ефіопії і був списаний у 1996 році. таким чином, велика частина кораблів прослужила не менше 20 років: найдовше (24 роки) — тральщик БТ-100, а найменше (15 років) — тральщик БТ-325.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Кузык Б. Н., Никольский В. И., Новичков Н. Н. Военные флоты мира. Справочник. — Москва : Национальный центр научно-технической информации, 2005. — 1250 с. — ISBN 5-98384-005-3.
  • Заблоцкий В. П., Костриченко В. В. Корабли и суда военно-морских сил Украины (краткий справочник). — Донецк : Украинский культурологический центр, 1998. — 40 с. — ISBN 966-95347-2-0.
  • Jane's Fighting Ships 2009—2010. — London, United Kingdom : Jane's Information Group, 2009. — ISBN 0-71062-623-1.

Джерела[ред. | ред. код]