Великі десантні кораблі проєкту 1171

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Великі десантні кораблі проєкту 1171
Зображення
Коротка назва Alligator
Названо на честь Тапіри
Кодове позначення НАТО Alligator-class
Наступник Великі десантні кораблі проекту 11711
Оператор Військово-морський флот СРСР, Військово-морський флот Росії і ВМСУ
Габаритна ширина 15,6 м
Осадка 4,5 м
Довжина або відстань 113 м
CMNS: Великі десантні кораблі проєкту 1171 у Вікісховищі

Вели́кі деса́нтні кораблі́ проє́кту 1171 «Тапі́р», за класифікацією НАТО — Alligator — серія радянських великих десантних кораблів (БДК) 2-го рангу ближньої та далекої морської зони, що будувалися на суднобудівному заводі «Янтар» у Калінінграді.

Кораблі проєкту призначені для висадки морських десантів на необладнаному узбережжі та перекидання морем військ та вантажів. Здатні транспортувати різні види бронетехніки, включаючи танки. Розвитком проєкту стали великі десантні кораблі проєкту 11711, що будуються для Військово-морського флоту Росії.

Історія[ред. | ред. код]

У 1960-х роках Радянський флот вже мав досить сучасний корабельний склад, що дозволяло йому вийти на простори Світового океану. Суперництво зі США призвело до союзу з багатьма державами, і завдання СРСР було оперативне надання військової допомоги своїм союзникам. Це вимагало створення спеціальних засобів. Потрібен був проєкт нових спеціальних судів для доправлення різних вантажів. Так у 1959 році виникла потреба в розробці великого десантного корабля океанської зони. Серед перших проєктів став 1171 «Тапір» з тактико-технічними даними, які можна порівняти з аналогічними у сучасних західних десантних кораблів. Практично одночасно Міністерство морського флоту замовило суховантаж проєкту 1173 з носовою аппареллю, який у воєнний час мав був служити тим же цілям. Проєкт був складний тим, що це був принципово новий для ВМФ Радянського Союзу корабель. Близькість призначення обох проєктів змусила згадати планове господарство. Обидва проєкти з'єднали в один під загальним позначенням проєкт 1171 «Тапір». При цьому його можна було використовувати і для військових, і для цивільних цілей, але через це його характеристики дещо знизилися. Це зумовлювалося відмінностями у вимогах цивільних замовників (висока економічність, використання всього обсягу трюмів, хороші каюти для екіпажу) та військових (місце для озброєння, підвищена непотоплюваність, велика швидкість, спеціальне обладнання), що змусило піти на компроміс.

Проєктувальники склали багато варіантів проєкту, по можливості врахувавши всі побажання, але безперечний пріоритет віддавався все ж таки військовому. Головним фактором стала заміна двигунів, замість дизелів, що планувалися, по 2500 л. с. на ньому вирішили встановити двигуни вдвічі більшої потужності. Це влаштовувало ВМФ, оскільки швидкість судна зростала до 17 вузлів, що майже підходило до початкового завдання. Проте Міністерство морського флоту вирішило відмовитися від «спільного» судна, тому що його експлуатація за таких потужних механізмів ставала нерентабельною. В результаті подвійне призначення проєкту 1171 «Тапір» виявилося лише зовні, у зовнішньому вигляді, характерному швидше для цивільного теплохода. Корабель був класифікований як «БДК» (великий десантний корабель) і будувався виключно для ВМФ.

Конструкція[ред. | ред. код]

Кораблі мають зовнішній вигляд, схожий із суховантажем. Надбудова тільки на кормі, там же є герметичний відкидний лацпорт, який в опущеному положенні служить для навантаження техніки з пірсу при швартуванні кормою. Також лацпорт використовується для прийому та вивантаження плавзасобів у докову камеру. На судні є крани для навантаження вантажів, що розташовані на палубі. Дальність плавання становить 4800 миль при швидкості 16 вузлів, повна водотоннажність — 4650 тонн. Корпус корабля використовувався як прототип для більшого десантного корабля океанської зони проєкту 1174 «Носоріг».

Десантні можливості[ред. | ред. код]

Корабель може вміщувати до 20 основних бойових танків, або 45 БТРів, або 50 вантажних автомобілів, і 300—400 чоловік десанту (два кубрики десанту, під першим і четвертим твіндеками). Корабель може нести до 1000 тонн різних вантажів. У носовій частині знаходиться відсік для бронетехніки, там є десантна аппарель, закрита розсувними воротами, а в кормі для вантажно-розвантажувальних операцій обладнаний відкидний лацпорт.

Озброєння[ред. | ред. код]

Основне озброєння кораблів проєкту 1171 «Тапір» складається з однієї універсальної спареної корабельної артилерійської установки калібр 57 мм — Зіф-31Б. Також для ураження берегових цілей і підтримки десанту БДК оснащені двома пусковими установками реактивної системи залпового вогню А-215 «Град-М» дальністю дії близько 21 км. Для протиповітряної оборони більшість кораблів серії озброювалося двома-трьома переносними зенітно-ракетними комплексами «Стріла-3».

Модифікації[ред. | ред. код]

Модифікація I II III IV
Автономність, діб 15 15 20 20
Дальність плавання, миль 4000 4000 4800 4800
Десантовмісність, чол. 313 313 440 440
Головні двигуни 2×58А 2×58А 2×58А-3 2×58А-4
Дизель-генератори, кВт 2 × ДРГ 300/500-1 (500)

1 × ДРГ 100/750 (750)

2 × ДРГ 300/500-1 (500)

1 × ДРГ 100/750 (750)

3 × ДРГ 300/500-1 (500) 3 × ДРГ 300/500-1 (500)
Допоміжний котел, т. КВВА-1/5 (1.0) КВВА-1/5 (1.0) КВВА-1.5/5 (1.5) КВВА-1.5/5 (1.5)
Холодильні установки 2 × МХМ 30/II 4 × МХМ 30/II
Вантажні крани, т. 1 × КЕ-29 (7.5)

2 × КЕ-26ТД (5.0)

1 × КЕ-29 (7.5) 1 × КЕ-29 (7.5) 1 × КЕ-29 (7.5)
Вантажні люки 4 4 2 2
Носова щогла, шп. 17 17 31 31
Озброєння
ударне ракетне
зенітне ракетне
артилерійське
2×2 ПЗРК " Стріла-3 "1×2 57-мм АУ ЗІФ-31Б 2×2 ПЗРК " Стріла-3 "
1×2 57-мм АУ ЗІФ-31Б
1×40 РСЗВ " Град-М "
3×3 ПЗРК " Стріла-3 "
1×2 57-мм АУ ЗІФ-31Б
1×40 РСЗВ " Град-М "
3×3 ПЗРК " Стріла-3 "
1×2 57-мм АУ ЗІФ-31Б
2×2 25-мм АУ 2М-3М

Склад серії[ред. | ред. код]

Поштова марка СРСР (1974).

Кораблі проєкту будувалися з 1964 по 1975 рік у Калінінграді. Загалом у серії було заплановано 15 кораблів, останній з яких так і не було добудовано. 14 побудованих кораблів проєкту довго перебували у складі Військово-Морського Флоту СРСР, а згодом і у складі Військово-Морського Флоту Росії. На Чорноморському та Тихоокеанському флотах досі служать два кораблі цієї серії. Два кораблі знищені ВСУ 24.03.2022 у порту Бердянськ. Один із кораблів затонув під час буксирування. Ще один передано до ВМС України за договором про поділ Чорноморського флоту і згодом перероблено в суховантажне судно.

Кольори таблиці:

  •      — недобудований або утилізований не спущеним на воду
  •      — діє у складі ВМФ РФ
  •      — діючий у складі не російських ВМС або як цивільне судно
  •      — списаний, утилізований чи втрачений
Назва б/н Закладений Спущений У строю Флот Стан Примітка
Мод. I
     «Саратов» / БДК-10 150 05.02.1964 01.07.1964 18.08.1966 БФ ЧФ Знищений 24.03.2022 у порту Бердянськ[1] з 22.02.1967 — «Воронезький комсомолець»;
з 15.02.1992 — БДК-65; з 26.07.2003 — «Саратов»
     БДК-6 144 04.07.1964 15.02.1965 30.12.1966 ЧФ Списаний 19.03.1992 з 09.11.1970 — «Кримський комсомолець»; з 15.02.1992 — БДК-6
     БДК-13 093 18.02.1965 26.03.1966 30.09.1967 ТОФ Списаний 05.07.1994 з 20.06.1972 — «Томський комсомолець»; з 15.02.1992 — БДК-25
     БДК-62 023 05.08.1966 01.03.1967 29.12.1967 СФ Списаний 01.12.1997 з 14.09.1981 — «Комсомолець Карелії»; з 15.02.1992 — БДК-62
Мод. II
     БДК-66 085 07.03.1967 28.08.1967 27.09.1968 ТОФ Списаний 05.07.1994 з 13.02.1975 — «Сергій Лазо»
     БДК-69 148 30.08.1967 29.02.1968 31.12.1968 ЧФ У строю з 20.10.2002 — «Орськ»
Мод. III
     БДК-77 099 12.03.1968 31.08.1969 30.09.1969 ТОФ Списаний 05.07.1994 з 12.10.1972 — «50 років шефства ВЛКСМ»; з 15.02.1992 — БДК-80
     Донецький шахтар 119 05.09.1968 10.03.1969 31.12.1969 БФ Списаний 10.04.2002
     БДК-100 115 18.03.1969 11.10.1969 30.09.1970 БФ Списаний 30.06.1993 з 11.04.1970 — «Червона Пресня».
     Рівне 146 17.10.1969 31.03.1970 10.06.1971 ЧФВМСУ Списаний 30.11.2004[2] з 25.05.1982 — «Ілля Азаров»; з 15.02.1992 — БДК-104;
з 10.01.1996 — у ВМСУ; з 25.07.1997 — U401 «Рівне».
     Олександр Торцев 062 06.04.1970 27.11.1970 31.12.1971 ТОФ Списаний 05.07.1994
     Петро Іллічов 044 30.11.1970 30.08.1971 29.12.1972 СФ Списаний 30.06.1993
Мод. IV
     Микола Вилков 081 03.09.1971 30.11.1973 30.07.1974 ТОФ У строю
     Микола Фільченков 152 30.01.1974 29.03.1975 30.12.1975 ЧФ У строю
     Микола Голубков Не добудований

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Орськ (БДК-69) був спущений на воду і введений в експлуатацію в 1968 році як Микола Обєков. Загалом він провів 11 походів в Індійському та Атлантичному океанах та Середземному морі. Пізніше під російським прапором перевозив війська та матеріали до Югославії, Аджарії та Абхазії. У 2018 році судно перевозило російське обладнання до Сирії.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Великий десантний корабель проекту 1171 «Саратов» був знищений вранці 24 березня 2022 року в порту Бердянська, який перебував під окупацією російських військових[3][4][5][1], хоча вітчизняні та зарубіжні ЗМІ спочатку помилково повідомляли, що знищили інший ВДК цього ж проєкту «Орськ».

Крім того, внаслідок удару було пошкоджено два російських великих десантні кораблі проєкту 775[6].

Література[ред. | ред. код]

  • Проект «Тапир» // Вооруженные силы стран мира. — 2015. — № 74 (1 липня). — С. 808.01.
  • Щербаков В.. Десантные корабли ВМФ России. Часть 2 // Техника и вооружение. — М. : Техинформ, 2014. — № 01 (1 июля). — С. 2—4. — ISSN 1682-7597.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б У БЕРДЯНСЬКУ ЗНИЩЕНИЙ ВЕЛИКИЙ ДЕСАНТНИЙ КОРАБЕЛЬ «САРАТОВ» — ГЕНШТАБ ЗСУ. Оборонно-промисловий кур'єр. 25 березня 2022. 
  2. Розпорядження КМУ від 30 листопада 2004 р. N 875-р
  3. Ще три підгоріли і накивали п'ятами: у Бердянську захисники України підбили не лише десантний корабель "Орськ". ТСН.ua (укр.). 24 березня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022. 
  4. У Бердянську українські військові знищили російський великий десантний корабель. Радіо Свобода. 24 березня 2022. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022. 
  5. Завтра противник вчергове може спробувати атакувати Бровари та Борисполь. Mind.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022. 
  6. З'явилось якісне відео зі знищеними та пошкодженими кораблями РФ у Бердянську: рахуємо втрати ворога. Defense Express. 24 березня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]