Трицератопс

Трицера́топс (Triceratops) — рід викопних травоїдних динозаврів з групи рогатих динозаврів (Ceratopsia). Жили в кінці періоду пізньої крейди (85—70 мільйонів років тому) в Північній Америці. Довжина трицератопсів досягала 9 м. За оцінками вчених, маса динозавра становила 6 тонн.

Реконструкція зовнішнього вигляду трицератопса

Історія вивчення

Весною 1887 року на розкопках біля Денвера в штаті Колорадо була виявлена пара надбрівних рогів, сполучених з верхом черепа. Геолог Уїтмен Крос відіслав знайдений екземпляр професорові палеонтології хребетних університету Єльського, Чарльзу Маршу. Вважаючи, що формація, в якій були знайдені останки, відноситься до пліоцену, палеонтолог приписав їх незвично великому бізонові, давши йому назву «Високорогий бізон» (Bison alticornis). Уже наступного року на основі нових фрагментарних останків Марш описав рогатих динозаврів, давши роду назву Ceratops, проте він продовжував вважати перші останки видом бізона.

У 1888 році 29-річний палеонтолог Джон Белл Хетчер, що працював з Маршем, в ході розкопок формації пізнього крейдяного періоду в штаті Вайомінг виявив практично повний двометровий череп з рогами. Марш визначив цю знахідку як новий вид, що відноситься до роду Ceratops, потім, проте, виділив в окремий рід, якому дав назву Triceratops. Пізніше і знахідка, заявлена як високорогий бізон, була зарахована до трицератопсів.

Посилання

• Цератопсові (укр.)