Туркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна
| Стефанія Туркевич-Лукіянович | |
|---|---|
 | |
| Стефанія Туркевич-Лукіянович, 1920 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 25 квітня 1898 |
| Місце народження | Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина (сучасна Україна) |
| Дата смерті | 8 квітня 1977 (78 років) |
| Місце смерті | Кембридж, Кембриджшир, Велика Британія |
| Роки активності | 1920-ті – 1970-ті |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українка |
| Професія | композиторка, піаністка і музикознавець |
| Освіта | Львівський національний університет імені Івана Франка Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка Берлінський університет мистецтв |
| Інструменти | фортепіано фісгармонія арфа |
| Заклад | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка |
 Файли у Вікісховищі | |
Стефа́нія Іва́нівна Турке́вич-Лукіяно́вич (нар. 25 квітня 1898, Львів — пом. 8 квітня 1977, Кембридж) — українська композиторка, піаністка і музикознавець[1]. Офіційно визнана першою українською жінкою-композитором.[2] У роки СРСР її роботи були заборонені державною владою.
Життєпис
Стефанія Туркевич народилася 25 квітня 1898 року в Бродах Львівської області в Україні в священицькій сім'ї. Вона була першою дитиною в родині священика, хорового диригента, катехита та музичного критика Івана Емануїла Туркевича (1872—1936) та Софії Кормош. Мала молодшу сестру Ірену Туркевич-Мартинець та молодшого брата Лева Туркевича.
Дід, Лев Туркевич, і батько, Іван Туркевич, майбутньої композиторки були священиками. Мати Софія Кормош була піаністкою, яка навчалася у Кароля Мікулі i Вілема Курца, а також акомпанувала молодій Соломії Крушельницькій[3]. Родина була музичною, де кожен грав на якомусь музичному інструменті. Стефанія — на фортепіано, арфі й фісгармонії. Пізніше композиторка так згадувала своє дитинство і любов до музики:
|
Причиною тут була моя мама, яка прекрасно грала на фортепіано. Малою дитиною я пристрасно любила слухати її гру... Ну, а потім повстав у нас домашній салоновий оркестр. Грали ми в такому складі: тато на басі (хоча властиво татові піаніно, вчився у проф. Марка), мама на фортепіано, Льоньо на віолончелі, я на фісгармонії, Марійка і Зенко (учні проф. Перфецького) на скрипках. Тато також заснував наш домашній хор — ставив наші перші кроки в музиці. Ніколи не жалів грошей на нашу музичну освіту.{sfn | 
|
— 2004 * | ||
}}
Стефанія навчалася спершу у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Василя Барвінського, згодом (1914—1916) у Відні на піаністку у Вілема Курца і Єжи Лялевича. Після Першої світової війни навчалася у Львівському університеті, де вивчала філософію, педагогіку і музикознавство; останнє вивчала у Адольфа Хибінського. Стефанія закінчила університет у 1921 році. Одночасно (осінь 1919 — літо 1920) навчалася музики в Державній вчительській семінарії [4], а у 1921 році — також у Консерваторії польського музичного товариства[5]. У 1921—23 продовжила навчання у Відні, де навчалася у Ґвідо Адлера (університет) та у Ф. Вюрера і Йозефа Маркса (музична академія)[6].
У 1925 вийшла заміж за Роберта Лісовського.[1] У 1927—30 роках[7] живе в Берліні, де навчається у Арнольда Шенберга і Франца Шрекера. У 1930 їде до Праги, де навчається композиції у спершу в Отакара Шіна (консерваторія), згодом у Вітеслава Новака (Вища школа майстерності). Також навчалася у Зденека Неєдли (Карловий університет)[8]. 1934 року захистила дисертацію з музикознавства у Празі[6]. Тема її дисертації: «Український елемент у творах П. Чайковського «Черевички» („Кузнец Вакула“), Н. Римського-Корсакова „Ночь перед рождеством“ і порівняння їх з оперою Миколи Лисенка „Різдвяна Ніч“»[9]. Також з осені 1933 пані Туркевич викладала фортепіано і була акомпаніаторкою у Празькій консерваторії.
У 1935—1939 викладала гармонію й фортепіано у Вищому музичному інституті у Львові, а з 1939 року — в об'єднаній консерваторії. 1937 року одружилася вдруге — з Нарцизом Лукіяновичем, лікарем-психіатром, який також був письменником.[10] У 1944 році родина виїхала до Відня, звідки у 1946 р. переїхала до Англії.
Стефанія померла 8 квітня 1977 року у Кембриджі, Велика Британія.
Твори
- Симфонічні твори
- Симфонія — Symphony no. 1 — 1937
- Симфонія no. 2(a) — Symphony no. 2(a) — 1952
- Симфонія no. 2(b) (2-й варіант) — Symphony no. 2(b) (2nd version)
- Симфонієта — Symphoniette — 1956
- Три Симфонічні Ескізи — Three Symphonic Sketches — 3-го травня, 1975
- Симфонічна поема — Symphonic Poem «La Vitа»
- Космічна симфонія — Space Symphony — 1972
- Сюїта для подвійного струнного оркестру — Suite for Double String Orchestra
- Фентезі для подвійного струнного оркестру — Fantasy for Double String Orchestra
- Балети
- Руки — The Girl with the Withered Hands — Bristol, 1957
- Перли — The Necklace
- Весна (Дитячий балет) — Spring — (Children's Ballet) 1934-5
- Мавка (a) — Mavka — ‘The Forest Nymph’ — 1964-7 — Belfast
- Мавка (b) — Mavka — ‘The Forest Nymph’ — 1964-7 — Belfast
- Страхопуд — Scarecrow — 1976
- Oпера
- «Мавка» (на основі «Лісової пісні» Лесі Українки) (незавершені)
- Дитячі опери
- «Цар Ох» або Серце Оксани — Tsar Okh or Heart of Oksana — 1960
- «Куць» — The Young Devil
- «Яринний городчик» — A Vegetable Plot (1969)
- Хорові твори
- Літургія 1919
- Psalm to Sheptytsky (Псалом Шептицькому)
- До Бою
- Триптих
- Колискова (А-а, котика нема) 1946
- Камерно-інструментальні твори
- Соната для скрипки і фортепіано 1935 — Sonata for violin and piano
- (a) струнний квартет 1960—1970 — String quartet
- (b) струнний квартет 1960—1970 — String quartet
- Тріо для скрипки, альта та віолончелі 1960—1970 — Trio for Violin, Viola and Cello
- Квінтет для двох скрипок, альта, віолончелі фортепіано 1960—1970 — Piano Quintet
- Тріо для флейти, кларнету, фагота 1972 — Wind Trio
- Твори для фортепіано
- Варіації на українську тему 1932 — Variations on a Ukrainian Theme
- Фантазія: Сюїта фортепіанна на українські теми — Fantasia: Suite for Piano on Ukrainian Themes 1940
- Імпромпту — Impromptu 1962
- Гротеск — Grotesque 1964
- Гірська сюїта — Mountain Suite 1966—1968
- Цикл п'єс для дітей — Cycle of Pieces for Children 1936—1946
- Українські коляди та щедрівки — Ukrainian carols and Shchedrivka
- Вістку голосить — Good Tidings
- Christmas with Harlequin 1971
- Різне
- Серце — Heart — Solo voice with orchestra
- Лорелеї — Lorelei — Narrator, Harmonium and Piano 1919 — words by Lesia Ukrainka
- Травень — May — 1912
- Тема народної пісні — Folk Song Themes
- На Майдані — Independence Square — piano piece
- Не піду до леса з конечкамі — Лемківська пісня — Lemky song for voice and strings
Примітки
- ↑ а б Turkevych-Lukiianovych, Stefaniia(англ.)
- ↑ Ukrainian Art Song Project - Stefania Turkewich.
- ↑ Павлишин, 2004, с. 7.
- ↑ Павлишин, 2004, с. 10.
- ↑ Туркевич-Лукіянович Стефанія. Українці в Сполученому Королівств. Інтернет-енциклопедія.
- ↑ а б Ihor Sonevyts'ki, Nataliia Palidvor-Sonevyts'ka. Dictionary of Ukrainian Composers. L'viv, 1997, 336 pp.
- ↑ Павлишин, 2004, с. 14.
- ↑ Stefiania Turkewich. Ukranian Art Song Project. Архів оригіналу за 22 березня 2016.
- ↑ Павлишин, 2004, с. 15.
- ↑ Narcyz Lukianowicz (Нарциз Лукіянович).
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Карась Г. В. Статика і динаміка жанру дитячої опери у творчості композиторів української діаспори ХХ ст. // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв Науковий журнал — № 2, 2010.
- Медведик П. К. Лукіянович-Туркевич Стефанія Іванівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Стефанія Павлишин. Перша українська композиторка Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович. — 2004..
Посилання
- Stefania Turkewich: Galicians I |The Art Songs
- Музично-меморіальний музей
- Ukrainian Art Song Project — Stefania Turkewich
|
