У тилу ворога

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
У тилу ворога
Обкладинка гри В тилу ворога.jpg
Розробник Україна Best Way
Видавець
Codemasters
Наступна гра серії У тилу ворога: Диверсанти
Дата випуску Росія 2 липня 2004
Версія 1.28
Жанр action / RTS
Віковий
рейтинг
ESRB: T — Teens
Платформа PC (Windows)
Рушій гри Танк
Режим гри Однокористувальницька гра
Multiplayer
Носій 2 CD
Системні
вимоги
Windows 98/ME/2000/XP, Pentium III 1 ГГц, 128 МБ ОЗП, 1.5 ГБ на диску, DirectX 8.0, клавіатура, миша
Керування Клавіатура, миша
Сайт http://games.1c.ru/outfront/

«У тилу ворога» — відеогра в жанрі тактична RTS, розроблена українською компанією Best Way і видана компанією 2 липня 2004 року. Є засновницею серії ігор «У тилу ворога». На Заході гра видана під назвою «Soldiers: Heroes of World War II» компанією Codemasters 29 червня 2004 року.

Особливості гри[ред.ред. код]

У порівнянні з іншими стратегічними іграми, гра «У тилу ворога» виділяється декількома елементами:

  • Фізичний рушій, що додає їй велику видовищність, так само, як і тотальне руйнування і можливість використовувати укриття.
  • Реалістичність. У грі присутні такі фактори, як обмежений запас палива та амуніції, а також дистанція пострілу (в разі ведення вогню по мішені, що далеко стоїть, істотно падає його точність і убивча сила). Також варто відзначити наявність інвентарю у бійця або машини, що накладає обмеження на кількість предметів, що переносяться. Сюди ж можна віднести і втому солдатів — при тривалих переходах вони починають рухатися значно повільніше, відновлюючи сили.
  • Ручне управління — в грі існує можливість ручного контролю будь-якого піхотинця або бойової техніки. При перемиканні на ручне управління миша відповідає за прицілювання, а курсорні клавіші на клавіатурі — за пересування. Таким чином, стає доступним точніше прицілювання, також можна вести вогонь одиночними пострілами в разі дефіциту боєприпасів. Під час ручного управління танком можна перемикатися між основним знаряддям і спареним кулеметом, а також вибирати тип снарядів.
  • Особливості бронетехніки — вона піддається ремонту (тільки якщо не була зовсім знищеною) при наявності ремонтного комплекту. Сюди ж можна віднести наявність вразливих зон у танків (такими є гусениця, башта і моторний відсік). Танк знищується в разі враження двигуна й вежі одночасно. Зазначимо, що у версії 1.04 двигун підлягає ремонту, на відміну від версії 1.01. У грі так само є літаки, які, на жаль, в разі поломки не підлягають ремонту.
  • Боєприпаси і стратегія — в ручному зброю існує лише три види патронів: для пістолетів/автоматів, для кулеметів і для снайперських гвинтівок, незалежно від марки зброї. Гранати діляться на протипіхотні, протитанкові і димові (тільки у розвідників). Також присутні метальні ножі (для безшумного усунення вартових) або динамітні шашки, що знищують техніку. Крім усього, присутні і ручні гранатомети, здатні нейтралізувати будь-яку техніку противника. Слід зазначити, що у великокаліберних кулеметів різні патрони (прим. у німців 20 мм, а в росіян протитанковий патрон, який не придатний для використання на німецькій техніці).
  • Існує можливість атакувати врукопашну і збити з ніг ворожого солдата, забравши у нього зброю.

Ігрові кампанії[ред.ред. код]

У роботі над сценарієм гри брав участь відомий російський письменник Олександр Зорич.

Усього в грі 4 незалежні кампанії:

«Катюша»[ред.ред. код]

У цій кампанії гравець стає на бік СРСР під час наступу на Харків в 1942 році.

Почавши в 1942 році наступ на Харків, радянське командування не розрахувало своїх сил. В результаті група армій «Південь» провела контратаку і радянські війська ось-ось будуть замкнені на так званому Барвінківському виступі. Ситуація ускладнюється тим, що німці перерізали останній зв'язок з тилом, зайнявши село Чепіль.

Використовуючи один-однісінький Т-34 і броньовик БА-20, група радянських солдатів зачищає Чепіль. Майже відразу після цього з'ясовується, що на залізничній станції Пришиб розвантажують німецьку бронетехніку, а через кілька днів повинні прибути і екіпажі для неї. І тоді знищення радянських військ буде лише питанням часу. Командування висилає всі наявні танки для знищення цієї бронетехніки, однак танкова колона потрапляє під авіаналіт німців… Німецькі сили прочісували місцевість у пошуках вижилих після авіанальоту, коли натрапили на групу радянських десантників, що окопалися неподалік у руїнах монастиря. Два танкісти, які залишилися у живих, стараються допомогти десантникам, проте ворог надто сильний, і вони покидають монастир, витягнувши таки з-під граду куль останнього живого десантника.

Танкісти розповіли йому про німецьку бронетехніку на станції Пришиб. У свою чергу, десантник розповів їм про завдання свого загону — знайти і знищити «Катюшу», знаменитий гвардійський міномет, який потрапив до рук німців. Одному з танкістів приходить в голову ідея: знайти міномет і розстріляти з нього бронетехніку на станції Пришиб. І тільки потім вже знищити сам міномет. Оскільки нічого іншого не залишається, десантник погоджується з ними і маленький загін прямує до станції Балаклія, де залізничник Дудков розповідає їм, що німці зовсім недавно відвезли «Катюшу» до депо, звідки її переправлять до Німеччини. Бійці прибувають в депо. Німецькі війська ретельно його охороняють, оскільки побоюються диверсій з боку радянських партизанів. Тим не менш, танкісти разом з десантником захоплюють паровоз, чіпляють до нього вагон-платформу з «Катюшею» і виїжджають у напрямку станції Пришиб. Там вони знаходять підходящу вогневу позицію і відкривають вогонь просто по німецьких танках на станції…

Проект «Америка»[ред.ред. код]

Тут гравець бере під своє командування загін британських диверсантів, переправлених через Ла-Манш для того, щоб зібрати інформацію і знищити нову німецьку зброю — ракету ФАУ-3, за допомогою якої німці хочуть атакувати Нью-Йорк.

Висадившись з підводного човна «Трайдент», диверсанти розуміють, що непоміченими підпливти до берега не вийде — всюди прожектори й охорона. Один з бійців захоплює патрульний катер, з якого розстрілює всі прожектори. Загін висаджується на берег, проте з'ясовується, що берегова артилерія відкрила вогонь і пошкодила «Трайдент» і тепер він не може зануритися. Бійці пробираються до гармат і розстрілюють з них маяк, який освітлює бухту. А потім підривають і самі гармати.

У невеликому французькому містечку Сен-Поль-сюр-Мер вони рятують від розстрілу учасницю французького Опору Одетту Віар, яка розповідає їм, що ФАУ-3 під час випробувального польоту впала в болотах неподалік. Диверсанти захоплюють німецький міномет і знищують з нього міст, щоб доплисти до місця падіння на катері, однак спізнюються — блок наведення ракети вже відвезли. За допомогою собаки лісника з найближчого села вони проходять болота, зрізуючи тим самим шлях. Вони виходять прямо на дорогу, по якій їде вантажівка з блоком наведення. Застреливши зі снайперської гвинтівки водія вантажівки, диверсанти привертають до себе увагу конвою. Двоє з них відходять в поле, а третій знищує охорону навколо вантажівки і відводить її в безпечне місце.

Диверсанти приходять в умовне місце і вночі, за допомогою багать, вказують льотчику місце посадки, щоб той зміг приземлитися і забрати блок наведення. На жаль, літак розбивається при посадці і тепер залишається лише одне: прорватися на найближчий аеродром, який зайнятий німцями, захопити там літак і, прикриваючи його із зенітних гармат аеродрому, дати йому полетіти. Бійці зачищають ангар, садять в літак льотчика з блоком наведення від ракети і відкривають ворота. Літак злітає, а бійці залишаються на землі і до останнього розстрілюють німецькі винищувачі, бронетехніку і піхоту прямо із зенітних гармат

Дорога на Берлін[ред.ред. код]

Гравець на боці американців бере участь в операції «Маркет-Гарден».

Лють Тигра[ред.ред. код]

Гравець вступає на стороні Німеччини у війну в 1944 році. Міхаель Віттман, знаменитий танковий ас, рухається в сторону Війе-Бокаж на трьох танках — двох Panzer VI Tiger і одному Panzer IV. Помітивши літаки противника, він вкриває свої танки в коморі від повітряної розвідки. Потім його екіпаж знищує бронетранспортер з рацією, що стоїть неподалік, щоб союзники не могли викликати підтримку з повітря. Танковий загін продовжує рух, але через деякий час зустрічається з розвідниками, які доповідають, що на них рухається ціла танкова колона ворога. Віттман хоче влаштувати засідку, проте в цей момент його «Тигр» глухне. Залишивши «Тигра» стояти на пагорбі, Віттман і його екіпаж пересідають в інший танк, який ховають на покинутій фермі неподалік. Коли танкова колона ворога опиняється в безпосередній близькості від нього, Віттман відкриває вогонь. Американські війська нічого не можуть протиставити броньованому монстрові Віттмана — і він просто знищує один танк за іншим. В Війе-Бокаж танки союзників чекає та ж доля: всі вони знищуються Віттманом з «Тигра», хоча ворожі солдати таки підбивають з базуки один німецький Panzer-IV, який супроводжував Віттмана. Проте в кінці бою і другий «Тигр» глухне. Оскільки ворог підтягнув свіжі сили, Віттман і його екіпаж змушені покинути місто пішки.

Повернувшись до першого «Тигра», Віттман дізнається, що його полагодили. Тоді він приймає вкрай зухвале рішення: прорвати лінію оборони американців і повернути собі покинутого «Тигра». Ворог сильно зміцнився, однак навіть протитанкова артилерія не може зупинити Віттмана. Він граючись розстрілює протитанкові гармати, бронетехніку і піхоту союзників з потужного «Тигра». В результаті, повернувшись до Війе-Бокажа, він знову вибиває звідти сили союзників. Його загін ремонтує другий танк, але в цей момент союзникам приходить сильне підкріплення з танків і піхоти. Віттман приймає рішення відбити атаку, використовуючи обидва «Тигри»…

Огляди гри в російськомовній пресі[ред.ред. код]

Найбільший російський портал ігор Absolute Games поставив грі 85%. Оглядачі відзначили якісний сюжет гри, трепетне ставлення до першоджерела. До недоліків були віднесені наявність багів, слабка тактична система. Вердикт: «Щоранку я запускаю гру, сідаю в «Тигр», доїжджаю до будинку, що стоїть неподалік і стріляю фугасним снарядом. Потім ще. І ще. За пару хвилин невелике поселення перетворюється на цвинтар з потворними остовами будівель і почорнілою технікою. Навколо розкидані обгорілі залізяки. Вулиця поцяткована вирвами. Повз огорожі кудись плетуться солдати з автоматами напереваги. Кадри, гідні військової кінохроніки. «У тилу ворога» — перш за все захоплююча і правдива гра. Гра в прямому сенсі слова.»[1]

Ігроманія поставила грі 9.0 балів з 10-ти, зробивши такий висновок: «Пекельна суміш з екшену, стратегії і тактики породила на світ титанічних масштабів блокбастер. «У тилу ворога» — мабуть, найкраща WWII-розвага сьогодення. Дуже деталізована, продумана, красива і неймовірно цікава Гра».[2]

Оновлення[ред.ред. код]

Для гри були випущені:

  • Патч до версії v1.12.2. Не має серйозного впливу на ігровий процес, тобто гру можна проходити і в тому вигляді, в якому вона вийшла в офіційному тиражу.
  • Патч до версії v1.28.3, який додає в гру мультиплеєр

Примітки[ред.ред. код]

  1. Денис 'worm 'Давидов (13 липня 2004). Рецензія на «У тилу ворога». Absolute Games. Архів оригіналу за 2012-02-23. 
  2. Степан Чечулін (30 серпня 2004). У тилу ворога Вердикт. Ігроманія (журнал). Архів оригіналу за 2012-02-23. 

Посилання[ред.ред. код]