Федеріка Мунцень-і-Мане

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федеріка Мунцень-і-Мане
кат. Frederica Montseny i Mañé
Federica Montseny.jpg
Ім'я при народженні ісп. Federica Montseny Mañé
Народилася 12 лютого 1905(1905-02-12)[1][2][3]
Мадрид, Іспанія
Померла 14 січня 1994(1994-01-14)[1][2][3] (88 років)
Тулуза
Громадянство
(підданство)
Flag of Spain.svg Іспанія
Діяльність анархістка
Галузь поезія і есей
Володіє мовами каталанська і іспанська[2]
Членство Національна конфедерація праці
Жанр роман
Посада Ministry of Health, Consumer Affairs and Social Welfare[d]
Батько Joan Montseny[d]
Мати Teresa Mañé Miravet[d]
У шлюбі з Germinal Esgleas Jaume[d]
IMDb nm0600314

Федеріка Мунцень-і-Мане (кат. Federica Montseny i Mañé; нар. 12 лютого 1905(19050212), Мадрид, Іспанія — 14 січня 1994, Тулуза, Франція) — іспанська анархістка[4] (просувала ідеї анархо-фемінізму та анархо-натуризму), письменниця (у тому числі поетеса, прозаїк, есеїст і дитячий письменниця).

Міністр охорони здоров'я в ході соціальної революції (перша жінка-міністр в Іспанії[5]), що займала цю посаду паралельно з громадянською війною.

Федеріка Мунцень-і-Мане удостоєна місця в композиції «Поверх спадщини».

Життєпис[ред. | ред. код]

Федеріка Мунцень-і-Мане народилася в Мадриді 12 лютого 1905 року в сім'ї співредакторів анархістського журналу «La Revista Blanca» (1898-1905): антиавторитарного письменника і пропагандиста Жуана Мунценя і анархістської активістки Терези Манe-i-Міраве. Федеріка була, за власними словами, дочкою сімейства старих анархістів.

У 1912 році сім'я повернулася в Каталонію, де пізніше заснувала видавництво.

Вивчала філософію в Університеті Барселони.

У 1930 році зустрілася з анархістом Germinal Esgleas Jaume, який був її чоловіком до своєї смерті в 1981 році в Тулузі. У пари було троє дітей.

Як вигнанка, переїхала до Франції в 1939 році, де написала багато книг, здебільшого не стосовних до політики.

Померла 14 лютого 1994 в Тулузі і похована на місцевому кладовищі Cementiri de Rapas.

Діяльність[ред. | ред. код]

У Каталонії, після 1912 року, Мунцень-і-Мане приєдналася до анархістської профспілки НКТ (Confederación Nacional del Trabajo) і писала статті для анархістських журналів, таких як «Solidaridad Obrera», «Tierra y Libertad» і «Nueva Senda». У 1927 році приєдналася до Федерації анархістів Іберії (FAI).

Під час громадянської війни в Іспанії Мунцень-і-Мане підтримала республіканський уряд. Вона відкинула насильство на республіканській території, і в листопаді 1936 Франциско Ларго Кабальєро призначив її на посаду міністра охорони здоров'я. Мунцень-і-Мане стала першою жінкою-членкинею кабінету міністрів в історії Іспанії[6] і однією з перших жінок-міністрів у Західній Європі, і як міністр спрямовувалася на трансформацію суспільного здоров'я для задоволення потреб бідних верств населення і робочого класу. З цією метою Мунцень-і-Мане підтримує децентралізовані швидкі профілактичні програми в галузі охорони здоров'я, що мобілізують весь робочий клас для військових потреб.

Враховуючи лібертаріанські традиції її родини, рішення увійти в уряд Народного фронту було особливо важким, хоча і заохочувалося анархо-синдікалістською спілкою НКТ як співпраця з урядом з метою виступу єдиним фронтом проти фашистської загрози, що надходила від повстанських військ Франсіско Франко.

Публікації[ред. | ред. код]

  • Horas trágicas (1921)
  • La Victoria. Novela en la que se narran los problemas de orden moral que se le presentan a una mujer de ideas modernas (Barcelona: 1925)
  • El hijo de Clara. Segunda parte de «La Victòria» (Barcelona: Impresos Costa, 1927)
  • La Indomable (1928)
  • La mujer, problema del hombre (1932)
  • El anarquismo militante y la realidad española, conferència al Coliseum, Barcelona (Barcelona: Oficina de propaganda, 1937, extracte també publicat a Boletín de Información C.N.T. i F.A.I. del 4 de març 1937, fulls 4-6.)
  • Anselmo Lorenzo (1938)
  • International Antifascist Solidarity: An Appeal to the Women in America, un fullet de propaganda (Nova York: I.A.S., 1938)
  • Cien días de la vida d’una mujer (1949)
  • El problema de los sexos (1951)
  • El éxodo. Pasión y muerte de los españoles en el exilio (Tolosa de Llenguadoc: Edicions Espoir, 1969)
  • Crónicas de la C.N.T. (1974)
  • El anarquismo (1974)
  • El éxodo anarquista (1977)
  • Mis primeros cuarenta años (Esplugues de Llobregat: Plaza & Janés, 1987)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118837486 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  4. Fallece la líder libertaria Federica Montseny (es). Газета El País. 16 січня 1994. Процитовано 2014-03-21. 
  5. Federica Montseny Mañé (es). Diccionari Biogràfic de Dones. Процитовано 2014-03-21. 
  6. Thomas, Hugh (2001). The Spanish Civil War. London: Penguin Books. с. 458. ISBN 978-0-14-101161-5. 

Література[ред. | ред. код]

  • Beevor, Antony. The Battle for Spain: The Spanish Civil War, 1936—1939. London. Penguin Books. 2006 ISBN 0-14-303765-X
  • Nash, Mary (1995). Defying Male Civilization: Women in the Spanish Civil War. Denver, Colo.: Arden Press. ISBN 0-912869-15-1. 
  • Thomas, Hugh. The Spanish Civil War. Penguin Books. 2003. London. ISBN 978-0-14-101161-5.

Посилання[ред. | ред. код]