Фрідріх Вільгельм Бюлов фон Денневіц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Вільгельм Бюлов фон Денневіц
нім. Friedrich Wilhelm Freiherr von Bülow, Graf von Dennewitz
Народився 16 лютого 1755(1755-02-16)[1][2]
Falkenbergd, Landkreis Osterburgd, Пруссія
Помер 25 лютого 1816(1816-02-25)[1][2] (61 рік)
Кенігсберг, Королівство Пруссія, Німецький союз
Країна  Королівство Пруссія
Діяльність офіцер, композитор
Знання мов німецька
Учасник Битва при Денневіці[3], Битва біля Гросберена[3] і Наполеонівські війни
Військове звання Генерал піхоти
Батько Friedrich Ulrich Arwegh von Bülowd
Брати, сестри Dietrich Heinrich von Bülowd
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Великий хрест Залізного хреста
Великий хрест Залізного хреста
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Командор ордена Марії-Терезії
Командор ордена Марії-Терезії
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Лицар Великого хреста військового ордена Віллема
Лицар Великого хреста військового ордена Віллема
Орден Військових заслуг (Франція)
Герб
Герб

Барон Фрідріх Вільгельм фон Бюлов, з 7 серпня 1814 року — граф фон Денневітц (нім. Friedrich Wilhelm Freiherr von Bülow, Graf von Dennewitz; 16 лютого 1755, Фалькенберг — 25 лютого 1816, Кенігсберг) — прусський воєначальник, генерал піхоти (4 квітня 1814).

Біографія[ред. | ред. код]

Старший брат військового письменника Дітріха Генріха фон Бюлова . Поступив на службу в 1769 році.

У війні четвертої коаліції був бригадним генералом в корпусі Лестока. Воював під Торном, Данцигом, а 5 лютого 1807 року був поранений під Вальтерсдорф. У 1812 році за поданням Людвіга Йорка був призначений губернатором Східної і Західної Пруссії. Під час відступу французів з Росії, Бюлов встиг організувати значну масу військ, над якою йому, на початку 1813 року, доручено було начальство на правах корпусного командира.

З цього часу починається видатний період діяльності Бюлова. 5 квітня він розбив французів під Мекерном, 2 травня взяв Галле і 4 червня втримав наступ маршала Шарля Удіно, який загрожував Берліну, у Луккау. Потім Бюлов брав зі своїм корпусом блискучу участь в боях при Грос-Берені (23 серпня) і Денневіці (6 вересня). У 1815 році Бюлов брав участь у вторгненні в Францію. Бюлов не брав участі в битві при Лінь, але при Ватерлоо корпус Бюлова першим з армії Блюхера вийшов у фланг Наполеону. 9 липня 1815 року війська Бюлова вступили в Париж. 11 січня 1816 року Фрідріх Вільгельм фон Бюлов повернувся на свою посаду в Кенігсберг, де і помер через півтора місяці.

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • В 1822 році в Берліні була побудована скульптура Бюлова.
  • 27 січня 1889 року імператор Вільгельм II дав піхотному полку № 55 почесну назву — піхотний полк «Граф Бюлов фон Денневіц» (6-й Вестфальський) № 55.
  • На честь Бюлова названі вулиці у численних населених пунктах Німеччини (Bülowstraße).

Література[ред. | ред. код]

  • Бюлов, Фридрих-Вильгельм // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Бюлов Фридрих Вильгельм фон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  • Karl August Varnhagen: Leben des Generals Grafen Bülow von Dennewitz
  • E. Heinrich: General Bülow von Dennewitz. Ein Held der deutschen Befreiungskriege (1894)
  • Friedrich August von Klinckowstroem: General Graf Buelow von Dennewitz, 1843

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]