Футбол на літніх Олімпійських іграх 1980

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Футбол на літніх Олімпійських іграх 1980
Деталі турніру
Господар СРСР СРСР
Дата 20 липня2 серпня
Кількість команд 16 (з 5 конфедерацій)
Стадіони 5 (4 міста)
Призери
Переможець Чехословаччина Чехословаччина
Фіналіст НДР НДР
3-тє місце СРСР СРСР
4-те місце Югославія Югославія
Статистика турніру
Матчів зіграно 32
Голів забито 82 (2.56 за матч)
Глядачів 1 821 624 (56 926 за матч)
Найкращий бомбардир(и) СРСР Сергій Андрєєв
(5 голів)
1976
1984

Футбольний турнір на літніх Олімпійських іграх 1980 року проходив з 20 липня по 2 серпня 1980 року. Проводилися лише чоловічі змагання. Матчі відбувалися на п'яти стадіонах у чотирьох містах — Москва, Ленінград, Київ, Мінськ. Фінал пройшов 2 серпня 1980 року в Москві на Великій спортивній арені стадіону «Лужники». Перемогу здобула збірна Чехословаччини, гравці якої вперше стали олімпійськими чемпіонами. Футбольний турнір був найбільш відвідуваним змаганням цієї Олімпіади — 1 821 624 глядачів на стадіонах побачили 32 матчі.

Збірна СРСР, що зайняла третє місце, складалася з росіян, українців, грузинів та представників інших національностей. Бронзові нагороди Олімпіади-1980 виграли такі українські футболісти: Сергій Шавло, Сергій Андрєєв (найкращий бомбардир турніру), Володимир Безсонов, Володимир Пільгуй, Сергій Балтача.

Кваліфікація[ред. | ред. код]

З-поміж 88 збірних, що виявили бажання взяти участь в олімпійських іграх, у фінал мали вийти 14. Збірна СРСР як господар та збірна НДР як олімпійський чемпіон від кваліфікації були звільнені.

Напередодні відбіркового турніру ФІФА відновило так зване правило «мінус 22», за яким не допускалися до участі в Олімпійських іграх футболісти, що брали участь в останньому чемпіонаті світу, включаючи відбіркові матчі.

У зв'язку з політичним бойкотом ряду країн, деякі збірні (в дужках), що кваліфікувались, не брали участі у фінальному турнірі. В кінцевому етапі такі 16 збірних взяли участь в Олімпіаді 1980:





Стадіони[ред. | ред. код]

Місто Стадіон Місткість
Москва Центральний стадіон імені В. І. Леніна 85.000
Стадіон «Динамо» 36.550
Ленінград Стадіон імені Кірова 100.000
Київ Республіканський стадіон 100.000
Мінськ Стадіон «Динамо» 42.000

Головні арбітри[ред. | ред. код]

Африка


Азія


Південна Америка
Північна і Центральна Америка


Європа

Фінальний турнір[ред. | ред. код]

Перший раунд[ред. | ред. код]

Група A[ред. | ред. код]

В групі A господарі турніру легко розібрались з усіма конкурентами, забивши у трьох матчах 15 голів. Друге прохідне місце зайняла збірна Куби, яка, незважаючи на поразку 0-8 від СРСР, змогла перемогти дві інші збірні та вийти в плей-оф. А збірна Замбії, програвши всі три матчі, стала однією з найгірших команд турніру.

Збірна І В Н П ГЗ ГП РГ О
СРСР СРСР 3 3 0 0 15 1 +14 6
Куба Куба 3 2 0 1 3 9 −6 4
Венесуела Венесуела 3 1 0 2 3 7 −4 2
Замбія Замбія 3 0 0 3 2 6 −4 0
20 липня 1980
12:00
Куба Куба 1 — 0 Замбія Замбія
Протокол





Група B[ред. | ред. код]

Група B стала найбільш сенсаційною групою на турнірі. Майбутні олімпійські чемпіони — збірна Чехословаччини, в складі якого були присутні шість бронзових призерів Євро-1980, що завершилось напередодні Олімпіади, спромоглися перемогти лише в одному матчі, два інших звівши у нічию. Щоправда, навіть цей рахунок дозволив збірній вийти у плей-оф з першого місця. А збірна Нігерії, яка також напередодні Олімпіади стала переможцем Кубку африканських націй 1980, взагалі зайняла останнє місце групи, здобувши лише одне очко.

Збірна І В Н П ГЗ ГП РГ О
Чехословаччина Чехословаччина 3 1 2 0 4 1 +3 4
Кувейт Кувейт 3 1 2 0 4 2 +2 4
Колумбія Колумбія 3 1 1 1 2 4 −2 3
Нігерія Нігерія 3 0 1 2 2 5 −3 1





Група C[ред. | ред. код]

В групі C несподіваної поразки зазнала збірна Іспанії, яка після вдалої рівної гри проти Збірної НДР, не змогла реалізувати свою велику перевагу в матчах проти збірної Сирії, чий воротар провів дуже вдалий матч, багато разів врятувавши команду, та збірної Алжиру. Як наслідок, Іспанія, отримавши порівну з Алжиром очок і маючи гіршу різницю м'ячів, зайняла лише третє місце й покинула турнір.

Збірна І В Н П ГЗ ГП РГ О
НДР НДР 3 2 1 0 7 1 +6 5
Алжир Алжир 3 1 1 1 4 2 +2 3
Іспанія Іспанія 3 0 3 0 2 2 0 3
Сирія Сирія 3 0 1 2 0 8 −8 1
20 липня 1980
12:00
НДР НДР 1 — 1 Іспанія Іспанія
Кюн Гол 49'
Протокол





24 липня 1980
12:00
НДР НДР 5 — 0 Сирія Сирія
Гаузе Гол 6'
Нетц Гол 25' Гол 45'
Петер Гол 75'
Терлецкі Гол 82'
Протокол

Група D[ред. | ред. код]

В групі D зацікавлення викликала гра третього туру між збірними Югославії та Іраку. Суперники зіграли з необхідним нічийним рахунком 1-1, який виводив обидві збірні у райнд плей-оф, незважаючи на результат іншого матчу групи.

Збірна І В Н П ГЗ ГП РГ О
Югославія Югославія 3 2 1 0 6 3 +3 5
Ірак Ірак 3 1 2 0 4 1 +3 4
Фінляндія Фінляндія 3 1 1 1 3 2 +1 3
Коста-Рика Коста-Рика 3 0 0 3 2 9 −7 0





Плей-оф[ред. | ред. код]

Чвертьфінали Півфінали Фінал
                   
27 липня - Москва        
 СРСР СРСР  2
29 липня — Москва
 Кувейт Кувейт  1  
 НДР НДР  1
27 липня — Київ
   СРСР СРСР  0  
 НДР НДР  4
2 серпня — Москва
 Ірак Ірак  0  
 Чехословаччина Чехословаччина  1
27 липня — Ленінград
   НДР НДР  0
 Чехословаччина Чехословаччина  3
29 липня — Москва
 Куба Куба  0  
 Чехословаччина Чехословаччина  2 Третє місце
27 липня — Мінськ
   Югославія Югославія  0  
 Югославія Югославія  3  СРСР СРСР  2
 Алжир Алжир  0    Югославія Югославія  0
1 серпня — Москва

Чвертьфінал[ред. | ред. код]

Чвертьфінал не приніс жодних сюрпризів: усі чотири фаворити матчів перемогли. Причому всі, крім збірної СРСР, зробили це з розгромним рахунком. Щоправда збірна СРСР також не мала особливих проблем зі збірною Кувейту, ведучи по ходу другого тайму з рахунком 2-0, після чого почала берегти сили на наступний матч і пропустила один гол.




Півфінал[ред. | ред. код]

У першому півфіналі збірна СРСР, яка виграла попередні чотири матчі із загальним рахунком 17-2, зустрілась з рівною за класом збірною НДР. Атлетична та добре організована німецька збірна позбавила радянських футболістів куражу, забивши на 16 хвилині гол. Усі наполегливі спроби відновити рівновагу успіху не принесли, і збірна СРСР втратила хорошу нагоду виграти золоті медалі Олімпіади у власних стінах.

У другому півфіналі ситуація була майже ідентичною — до 18 хвилини, через помилки голкіпера збірної Югославії Драгана Пантелича, збірна Чехословаччини вже забила два голи, після чого майстерно довела матч до переможного для себе кінця.


Матч за 3-тє місце[ред. | ред. код]

Розлючена поразкою у півфіналі збірна СРСР у другому таймі дотиснула збірну Югославії, забивши два сухих м'ячі, і втретє поспіль здобула бронзові медалі Олімпійських ігор.

Фінал[ред. | ред. код]

Фінал став найгрубішим матчем турніру, що було пов'язано з великою відповідальністю матчу. Крім того, матч проходив під дощем на досить в'язкому полі. За матч арбітр показав п'ять жовтих карток, а на 58 хвилині були вилучені з поля німець Вольфганг Штайнбах та чехословак Ян Бергер. Єдиний гол у зустрічі забила в кінцівці матчу збірна Чехословаччини. Після подачі з лівого флангу Їндржих Свобода пробив головою, але голкіпер збірної НДР Бодо Рудваляйт помилився. Голкіпер не зміг зафіксувати м'яч і випустив його, чим Свобода і скористався, добивши його у порожні ворота[1]


Зведена таблиця[ред. | ред. код]

Збірна О І В Н П ГЗ ГП РГ
1 СРСР СРСР 10 6 5 0 1 19 3 +16
2 Чехословаччина Чехословаччина 10 6 4 2 0 10 1 +9
3 НДР НДР 9 6 4 1 1 12 2 +10
4 Югославія Югославія 7 6 3 1 2 9 7 +2
5 Кувейт Кувейт 4 4 1 2 1 5 4 +1
6 Ірак Ірак 4 4 1 2 1 4 5 -1
7 Куба Куба 4 4 2 0 2 3 12 -9
8 Фінляндія Фінляндія 3 3 1 1 1 3 2 +1
9 Алжир Алжир 3 3 1 1 2 4 5 -1
10 Іспанія Іспанія 3 3 0 3 0 2 2 0
11 Колумбія Колумбія 3 3 1 1 1 2 4 -2
12 Венесуела Венесуела 2 3 1 0 2 3 7 -4
13 Нігерія Нігерія 1 3 0 1 2 2 5 -3
14 Сирія Сирія 1 3 0 1 2 0 8 -8
15 Замбія Замбія 0 3 0 0 3 2 6 -4
16 Коста-Рика Коста-Рика 0 3 0 0 3 2 9 -7

Медалісти[ред. | ред. код]


2 місце


НДР НДР.

Олімпійські чемпіони


Чехословаччина Чехословаччина
1 титул

3 місце


СРСР СРСР
Срібло Золото Бронза
НДР НДР
Бодо Рудваляйт
Бернд Якубовскі
Норберт Трілофф
Маттіас Мюллер
Лотар Гаузе
Маттіас Ліберс
Артур Ульріх
Рюдігер Шнупхазе
Франк Терлецкі
Франк Баум
Вольф-Рюдігер Нетц
Дітер Кюн
Вернер Петер
Вольфганг Штайнбах
Франк Уліг
Юрген Берінгер
Андреас Траутманн
Тренер: Рудольф Краузе
Чехословаччина Чехословаччина
Станіслав Семан
Ярослав Нетолічка
Людек Мацела
Йозеф Мазура
Лібор Радимець
Зденек Ригель
Ладіслав Візек
Ян Бергер
Їндржих Свобода
Петр Немець
Любомир Поклуда
Вернер Лічка
Олдржих Ротт
Франтішек Штамбахр
Ростіслав Вацлавічек
Франтішек Кунзо
Зденек Шрейнер
Тренер: Франтішек Гавранек
СРСР СРСР
Рінат Дасаєв
Володимир Пільгуй
Тенгіз Сулаквелідзе
Олександр Чівадзе
Вагіз Хідіятуллін
Олег Романцев
Сергій Балтача
Сергій Нікулін
Сергій Шавло
Володимир Безсонов
Юрій Гаврилов
Федір Черенков
Хорен Оганесян
Олександр Прокопенко
Сергій Андрєєв
Валерій Газзаев
Реваз Челебадзе
Тренер: Костянтин Бєсков


Бомбардири[ред. | ред. код]

Місця Гравець Голів
1 СРСР Сергій Андрєєв 5
2 СРСР Федір Черенков 4
НДР Вольф-Рюдігер Нетц
Чехословаччина Ладіслав Візек
5 СРСР Юрій Гаврилов 3
НДР Франк Терлецкі
Кувейт Файсал Аль Дахіл
8 10 футболістів 2
18 32 футболісти 1

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]