Штефан Фюле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Фюле Штефан)
Перейти до: навігація, пошук
Штефан Фюле
Štefan Füle
Штефан ФюлеŠtefan Füle

Час на посаді:
9 лютого 2010 — 1 листопада 2014
Віце-президент   Ян Фішер
Президент   Жозе Баррозу
Попередник Оллі Рен
(розширення)
Беніта Ферреро-Вальднер
(торгівля і політика сусідства)
Наступник Йоганнес Ган
(Європейська політика сусідства та перемовини з розширення)

Flag of the Czech Republic.svg Міністр в європейських справах
Час на посаді:
8 травня 2009 — 30 листопада 2009
Президент Вацлав Клаус
Попередник Олександр Вондра
Наступник Юрай Хмєль

Народився 24 травня 1962(1962-05-24) (54 роки)
Flag of the Czech Republic.svg Соколов, Чехословаччина
Громадянство Чехія Чехія
Національність чех
Політична партія

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ште́фан Фю́ле (чеськ. Štefan Füle; нар. 24 травня 1962, Соколов, ЧССР (нині Карловарський край, Чехія) — чеський політичний діяч, дипломат, у 2010-2014 Єврокомісар з питань розширення та Європейської політики сусідства в Європейській Комісії під головуванням Баррозу, строк повноважень якої сплинув 1 листопада 2014.

Початок кар'єри[ред.ред. код]

Навчався на філософському факультеті Карлового університету в Празі та в Московському державному інституті міжнародних відносин.

У 1982–1989 був членом компартії Чехословаччини.

Дипломатична діяльність[ред.ред. код]

Обіймав низку посад у міністерстві закордонних справ Чеської Республіки. Працював Першим секретарем Постійного представництва Чеської Республіки при ООН в Нью-Йорку в 1990-1995. Його наступне призначення пов'язане з роботою в будинку міністерства в Празі і триває до 1998. Потім він працює послом Чехії в Литві,[1] також будучи там відповідальним за зв'язки з НАТО.

У 2000 обійняв посаду першого заступника міністра оборони, але пізніше повернувся на дипломатичну роботу. Перебував на посаді посла своєї держави в Сполученому Королівстві, після чого його було призначено Постійним представником Чехії в НАТО.[1]

Єврокомісар[ред.ред. код]

У 2009 займав посаду міністра в європейських справах перехідного уряду Яна Фішера.

Уряд Яна Фішера чекав, що політичні партії погодяться на одного кандидата на посаду наступного європейського комісара у справах Чехії. Але політичні партії не змогли зійтися на якомусь одному імені. Соціал-демократи висунули Владимира Шпідлу, тоді як Громадянські демократи обрали Александра Вондру. Дві партії меншості Партія зелених Чехії та Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія визначили своїми кандидатами Яна Швейнара та Павела Свободу відповідно.

Президент Єврокомісії Жозе Баррозу настійно рекомендував Чеській Республіці не зволікати з оголошенням імені остаточного висуванця. Цю посаду було також запропоновано Прем'єр-міністру Янові Фішеру, але той відмовився. Ходили чутки, що цей пост запропонували Владимирові Длоуги та Зденеку Тумі. Длоуги згодився прийняти це призначення, тоді як Тума відмовився. 10 листопада 2009 р. уряд Яна Фішера ухвалив рішення затвердити призначення Фюле на наступний строк повноважень Європейської Комісії під головуванням Жозе Баррозу.[2]

Фюле і Україна[ред.ред. код]

18 березня 2014 ствердив, що Євросоюз повинен прийняти Україну до свого складу та має розглянути питання про розширення з огляду на ситуацію в Україні.[3] 16 квітня 2014 на сесії Європарламенту в Страсбурзі в рамках слухань з приводу тиску Росії на Україну він заявив, що Росія кинула виклик Європі та її принципам.[4] 16 вересня 2014 на засіданні Європарламенту Фюле заявив, що Росія в разі ратифікації Угоди про асоціацію ЄС та України може почати повномасштабну економічну і торговельну війну,[5] та водночас він ствердив, що Україна і ЄС — це єдині гравці, чиї голос і думка мають значення у справі Угоди, а також що приводу для стурбованості у Росії немає і текст Угоди залишиться незмінним.[6]

26 листопада 2014, вже після відходу з посади єврокомісара, дав інтерв'ю часопису Der Spiegel, де поклав частину провини за ситуацію в Україні на окремі країни ЄС та заявив, що керівництво Німеччини теж має нести частку відповідальності за обстановку, яка склалася на Донбасі.[7]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • На саміті YES 2010 р. тодішній президент України Віктор Янукович вкотре обмовився, назвавши єврокомісара «паном Філє».[8][9][10]

Особисте життя[ред.ред. код]

Одружений, має трьох дітей, двох дочок і сина.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]