Філіп Малявін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Філіп Малявін
Малявин Филипп Андреевич
Filipp Andrejewitsch Maljawin von Leon Bakst.jpg
Худ. Леон Бакст, літографія. Портрет Філіпа Малявіна, ДРМ, Петербург.
При народженні Малявин Филипп Андреевич
Народження 22 жовтня 1869(1869-10-22)
село Казанка
Смерть 23 грудня 1940(1940-12-23) (71 рік)
  Ніцца
Поховання Російський цвинтар Кокад
Національність росіянин
Громадянство Франція
Жанр портрет,жанрові картини
Навчання Пптербурзька Академія мистецтв
Діяльність художник
Напрямок російський імпресіонізм
Роки творчості 1900 - 1939
Покровитель Беклемішев Володимир Олександрович
Твори Q17494927? і Q17495477?

Філіп Малявін у Вікісховищі?

Філіп Андрійович Малявін (рос. Филипп Андреевич Малявин, 22 жовтня 1869 — 23 грудня 1940) — художник, представник російської гілки імпрессіонізму, росіянин за походженням. Емігрував у Францію, помер в місті Ніцца.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в великій селянській родині в селі Казанка (нині Оренбурзька область Російської Федерації.) Релігійна за переконаннями людина, Філіп дістався у 1885 р. монастиря Св. Пантелеймона на горі Афон в Греції і шість років перебував там. Займався в іконописній майстерні монастиря. Там його знайшов професор Петербурзької Академії мистецтв В. А. Беклемішев, що перебував з візитом в російському монастирі на Афоні.

Здібний іконописець подавав надії і професор забрав Малявіна в Петербург. З 1892 року він навчався на художньому відділенні, а після заснування майстерні (навчального класу) Іллі Рєпіна, був зарахований до неї. Серед учнів майстерні — Анна Остроумова, Сомов Костянтин Андрійович, Грабар Ігор Емануїлович.

В 1900 році Малявін відбув у Париж, де в російському павільоні була виставлена його картина «Ре́гіт (Сміх)». Картина мала успіх і була придбана урядом Італії для експонування в Венеціанській Академії мистецтв.

Після повернення в Росію, художник оселився в невеликій садибі Аксіньїно біля міста Рязань. Був учасником Пересувних виставок, «Світу мистецтва (Мир искусства)» в Петербурзі та інших. Після більшовицького перевороту у 1917 р. перебрався в Москву. По завершенню громадянської війни і голоду виїхав у 1922 р. за кордон у Францію і став емігрантом. Мав успіх, виставки в різних містах Європи. Оселився в місті Ніцца. Як особа, трохи затримана в минулому часі, малював на російські теми часів царату, але в стилістиці імпресіонізму та експресіонізму.

Був заарештований у Бельгії під час початку 2-ї світової війни. Позбавлений грошей і підтримки, після звільнення йшов пішки через усю Францію до Ніцци, де помер у віці 71 рік, похований на цвинтарі Кокад.

Загальна характеристика творів[ред.ред. код]

Малявін мав неабиякий колористичний хист, що відрізняло його твори серед усіх російських майстрів і дорівнювало у обдарованістю з Врубелем. Могутня і стихійна сила його живопису була підтримана і манерою малювати широкими і великими пензлями на зразок Андерса Цорна, Костянтина Коровіна, українського художника Мурашка Олександра. Колористичний хист майстра був помічений італійцями, що вбачали в ньому послідовника майстрів Венеціанської школи живопису. Тому його картина з Всесвітньої виставки була придбана до художніх збірок Венеції.

У 1987 р. на аукціоні Сотбі картина Малявіна «Російська дівчина в червоному» була продана за 1700 фунтів стерлінгів.

Малюнки Малявіна[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Вибрані твори[ред.ред. код]

Худ. Ф Малявін. «У санях взимку», 1933 рік
  • Портрет К. Сомова (1895)
  • Портрет І. Грабаря (1895)
  • Портрет І. Репіна
  • Портрет М. Нєстєрова
  • Автопортрет
  • «Смех» (1898)
  • «Селянська дівчина» (1899)
  • «Баба» (1904)
  • «Дві баби» (1905)
  • «Вихор танцю» (1906)
  • Павло Харитоненко з сином, (1911)
  • Портрет Нікі
  • Родинний портрет
  • Портрет В. І. Леніна, 1920,
  • Портрет балерини А. М. Балашової (1924)
  • Портрет співачки романсів Плевицької Надії Василівни (1929)

Джерела[ред.ред. код]

  • Александрова Н., Ф. А. Малявин, М., 1966 (рос)
  • Живова О. А., Ф. А. Малявин, М., 1967 (рос)

Посилання[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]