Хрін звичайний

Хрін звича́йний (Armoracia rusticana P.G. Gaertn., B. Mey. & Scherb) — багаторічна трав'яна рослина висотою 40-150 см з родини капустяних, коріння якої вживають як приправу до їжі, у консервуванні та в домашньому лікуванні. Поширена по всій території України.

Назва

Серед країн Східної Європи та в Німеччині рослина має схожу назву: хрен, křen, хрэн, hrean, krienai, хрян, chren, їд. כריין‎ (khreyn), нім. Kren. В англійській мові називають «конячою редькою» (англ. Horseradish).

Опис

Корінь м'ясистий, товстий. Стебло пряме, гіллясте. Прикореневе листя велике, довгасто-округле, зарубчасте по краю, з довгими черешками, нижні — стеблові, перистороздільні, середні — довгасто-ланцетні, верхні — лінійні. Цвіте у червні — липні. Квітки білі. Плід — овальний стручок.

Поширення та середовище існування

Хрін звичайний поширений в Україні, європейській частині Росії, в Західному і Середньому Сибіру. Росте на вогких луках, по берегах річок і сміттєвих місцях, культивують у городах.

Практичне використання

Хімічний склад

Корені містять вуглеводи (глюкозу, галактозу, арабінозу), сапоніни, вітаміни С, Bi і ВГ, флавоноїди, гірчичну олію та тіоглікозіди. У листках знайдені алкалоїди, вітамін С, каротин, флавоноїди та мінеральні солі (кальцій, калій і фосфор).

Алілова гірчична олія в хріні знаходиться не у вільному стані, а в складі сінігрину — С₁₀Н₁₆KNS₂О₉, який під дією ферменту мірозину розщеплюється на цукор, кислу сірчанокалієву сіль і гірчичну олію.

У харчуванні

Коріння хрону їстівне і є приправою до різних страв. Молоде свіже листя додають у салати і супи, використовують при засолюванні капусти, огірків та помідорів. Гострий запах тертому хрону надають ефірна і гірчична олії. У неочищених коренях дуже довго зберігається вітамін С, а в подрібнених і залишених відкритими він втрачається за 1 рік. Натертий хрін рекомендується відразу ж залити оцтом, так як в кислому середовищі вітамін С не руйнується.

В Україні та інших країнах Європи популярна приправа - перемелений хрін з буряком. Традиційно вживають з м'ясом та холодцем. У Польщі з хрону готують суп на Паску. Підфарбований у зелений колір хрін є сурогатом васабі.

• 

  Хрін з буряком

• 

  Банка хрону з буряком

• 

  Сервірування м'яса з хроном

• 

  Холодець з хроном

У медицині

Лікарською сировиною служить коріння.

Свіжий сік багатий лізоцимом, здатним викликати розчинення мікробної стінки, створюючи антибактеріальний бар'єр в організмі. Лізоцим в медичній практиці застосовують як антисептичний засіб.

Хрін має відхаркувальну, протицинготну, протизапальну, антимікробну, болезаспокійливу дії.

Розведений сік хрону застосовують при гастритах із зниженою кислотністю, млявому скорочення кишечника і недостатній функції жовчних шляхів.

Місцево сік використовують для полоскання горла, рота, при зубному болю, при гнійних ранах, як подразнювальний засіб при радикулітах, ревматизмі, невралгії, ішіасі, місцевій шолудивості, себореї і гнійних процесах шкіри.

Встановлено лікувальний ефект хрону при хронічному коліті та холециститі. При ударах і дерматомікозах його накладають у вигляді пластирів. Примочки або маски з кашки роблять для видалення веснянок і пігментних плям, і у суміші з тертими яблуками його рекомендується наносити на обличчя з в'ялою, пористою шкірою.

Ефірна олія в малих концентраціях подразнює слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, що супроводжується посиленням секреції залоз різних відділів кишечника і посилює його перистальтику.

Заготівля

Викопують його восени, обтрушують від землі, засипають піском і зберігають у підвалі. Використовують у міру необхідності.

Галерея

• 

  Листя

• 

  Коріння хріну

• 

  Квіти

• 

  Група рослин в полі

• 

  Хрін на гербі

Див. також

• Васабі
• Список дикорослих корисних рослин України

Джерела

• В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003.

Посилання

• Хрін звичайний // Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 448. — ISBN 5-88500-055-7.
• Хрін звичайний // Дикі їстівні рослини України / М. Л. Рева, Н. Н. Рева. — Київ : «НАУКОВА ДУМКА», 1976. — С. 158.
• ХРІН // Фармацевтична енциклопедія
• Хрін // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Власний досвід вирощування хрону