Хунедоара (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хунедоара
рум. Hunedoara
Герб
герб
Вид на частину міста.
Вид на частину міста.
Вид на частину міста.
Розташування міста Хунедоара
Основні дані
45°46′11″ пн. ш. 22°55′13″ сх. д. / 45.76972° пн. ш. 22.92028° сх. д. / 45.76972; 22.92028Координати: 45°46′11″ пн. ш. 22°55′13″ сх. д. / 45.76972° пн. ш. 22.92028° сх. д. / 45.76972; 22.92028
Країна Румунія
Регіон Хунедоара
Адмінцентр Гунедоара[d]
Столиця для Vajdahunyad urban electoral districtd і Vajdahunyad electoral districtd
Засновано 1265
Площа 97 км²
Населення 79 235
Висота НРМ 278 ± 1 м
Міста-побратими Аржантей (1974)[1], Деріндже, Сомбатгей, Зениця
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
GeoNames 8334953
OSM 2248737 ·R (Гунедоара)
Поштові індекси 331006–331167[2]
Міська влада
mayor of Hunedoarad Ovidiu Hada
Вебсайт primariahd.ro
Мапа
Мапа
Хунедоара. Карта розташування: Румунія
Хунедоара
Хунедоара
Хунедоара (Румунія)


CMNS: Хунедоара у Вікісховищі

Хунедоа́ра[3][4][5][6][7][8][9][10][11][12], або Гунедоара[13][14][15][16][17][18][19] (рум. Hunedoara, угор. Vajdahunyad, нім. Eisenmarkt, рум. Târgu Fierului) — місто в Румунії, в повіті Хунедоара, в долині річки Чорна (притока річки Муреш). 79,2 тис. мешканців (2002).

Історія[ред. | ред. код]

Після приходу римлян у 106 році тут почалося виробництво заліза у селі Рустіка. Перша згадка про місто з назвою Гунґнод сягає 1265 року.

Архітектурна пам'ятка 13 століття — замок Гуньяді, у якому є історичний музей.

Господарство[ред. | ред. код]

Центр чорної металургії. Комбінат ArcelorMittal Hunedoara (3 млн. т сталі на рік) використовує місцевий залізняк (родовища в горах Пояна-Руске) і кам'яне коксівне вугілля Петрошенського басейну. Підприємства коксової, хімічної, харчової промисловості, виробництво будматеріалів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.argenteuil.fr/106-hunedoara-roumanie.htm
  2. https://coduripostaleok.ro/hunedoara/hunedoara-hd
  3. Хунедоара // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  4. Хунедоара // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2016. — ISBN 978-617-7238-39-2.
  5. Мунтяну Франчіск // Українська літературна енциклопедія. Т. 3: К—Н. — Київ: Українська енциклопедія, 1995. — С. 419—440.
  6. Новітня історія Ч. 2 / за ред. В. А. Тарасенко — Київ: Вид-во Київського університету, 1961. — С.234
  7. Антропологічний склад українського народу: монографія / В. Д. Дяченко; Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського. — Київ: Наук. думка, 1965. — С. 93
  8. І. Г. Рознер. Історичні журнали Румунської Народної Республіки (1956—1958 рр.) // Український історичний журнал. — 1959. — Число 3. — С. 138
  9. Рендюк Т. Г. Українці Румунії: національно-культурне життя та взаємовідносини з владою. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2010. — С. 12
  10. Семенюк С. Українські історико-етнічні землі (Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина, Чехія, Австрія, Саксонія). — Львів: Апріорі, 2011. — С. 458, 711, 735, 747, 777, 792, 805, 813
  11. Україна в системі європейської інтеграції: Монографія. Навчальний посібник / М. Палінчак, В. Приходько, В. Химинець та ін. — Ужгород: ТОВ «РІК-У», 2016. — С. 257
  12. Україна крізь віки. Т. 15 Українці в світі / В. П. Трощинський, А. А. Шевченко //Національна академія наук України, Інститут історії України; заг. ред. В. А. Смолій. — Київ: Альтернативи, 1999. — С. 190
  13. Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 395.
  14. Старков В. А. Луческу Мірча // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — С. 171. — ISBN 978-966-02-7999-5.
  15. ІНСТРУКЦІЯ з передачі українською мовою географічних назв і термінів Румунії та Молдови. — К. : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. — Вид. 1. — С. 5.
  16. Богословія. Рим, 1973. — С. 143.
  17. Великочий В., Кіндрачук Н. Історико-культурна спадщина Карпатського регіону. Навчально-методичний посібник. — Івано-Франківськ, 2013. — С. 150, 184, 187—188.
  18. Сучасна зарубіжна етнологія : антологія. У 2 т. / голов. ред. Г. Скрипник ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. – К., 2010. – T. 2. — С. 246, 248.
  19. Комюніке Секретаря Європейського суду з прав людини стосовно рішення у справі «Рупа проти Румунії». ЛІГА:ЗАКОН. Процитовано 5 грудня 2022.