Церква Пресвятої Трійці (Товстеньке)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Пресвятої Трійці
Назва на честь: Трійця

49°01′43″ пн. ш. 26°03′26″ сх. д. / 49.028722° пн. ш. 26.057472° сх. д. / 49.028722; 26.057472Координати: 49°01′43″ пн. ш. 26°03′26″ сх. д. / 49.028722° пн. ш. 26.057472° сх. д. / 49.028722; 26.057472
Статусдіюча
Країна Україна
РозташуванняТовстеньке, Тернопільська область, Чортківський район
КонфесіяУГКЦ
ЄпархіяБучацька єпархія
Тип будівліцерква
Матеріалцегла
Побудовано на коштигромади
Будівництво1846
Церква Пресвятої Трійці (Товстеньке). Карта розташування: Україна
Церква Пресвятої Трійці (Товстеньке)
Церква Пресвятої Трійці (Товстеньке) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Пресвятої Трійці у Вікісховищі

Церква Пресвятої Трійці — парафія і храм греко-католицької громади Пробіжнянського деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Товстеньке Чортківського району Тернопільської області.

Історія церкви

[ред. | ред. код]

Відповідно до актів генеральної візитації Гусятинського намісництва 1730—1731 років, парафія в греко-католицькому лоні в с. Товстенькому перебувала із початку XVIII століття. Церкву і дзвіницю збудували з дубової деревини на кам'яному фундаменті.

  • 1821 — церква згоріла.
  • 1826 — громада почала будувати кам'яну церкву і вимурували її до вікон. Будівництво зупинилося — напевно, забракло матеріалу.
  • 1838 — парафію відвідав з канонічною візитацією митрополит Михайло Левицький.
  • 1843 — будівництво храму продовжили і завершили у 1846 році. Кам'яна дзвіниця (1844) розташовувалася правобіч від церкви.
  • 1847 — церкву урочисто освятили.
  • 1926 — парафію відвідав станиславівський владика Григорій Хомишин, який видав грамоту про надання церкві права відпусту у два празникові дні. Згоду також дав Ватикан.
  • 1948 — парафія переходить до РПЦ.
  • 1990 — парафія повертається в лоно УГКЦ. За служіння о. Василя Погорецького зроблено ремонт.
  • 1991 — перекрито дах церкви і дзвіниці. Хрести на церкву в 1995 році виготовили двоє парафіян.
  • 2021 — за ініціативи краєзнавця Юхима Макотерського на фасаді встановлено пам'ятну дошку о. Іванові Блавацькому[1].

При парафії діє братство «Апостольство молитви», Марійська дружина.

При церкві діє недільна школа. Катехизує о. Григорій Шафран і Алісія Шафран. Упродовж 28 років паламанарем служить Тадей Камінський, 22 роки скарбником є Михайло Ваврушко.

Парохи

[ред. | ред. код]
  • о. Андрій Сироїчковський (?—1809)
  • о. Яків Сироїчковський (1809—1841)
  • о. Юрій Лукасевич (1841)
  • о. Михайло Дасевич (1841—1877)
  • о. Іван Блавацький (1919—1921)[1]
  • о. Іван Лушпинський (1922—?)
  • о. Василь Космина (1935)
  • о. Станіслав-Юліан Герус (1933—1938)
  • о. Микола Стецик (1938—1945)
  • о. Анатолій Сидоренко (1945)
  • о. Михайло Клим (1946—1948)
  • о. Осип Антошків (1946—1948)
  • о. Анатолій Сидоренко (1946—1948)
  • о. Нестор Кисілєвич
  • о. Володимир Романишин
  • о. Петро Висоцький
  • о. Віктор Чорний
  • о. Осип Янішевський
  • о. Володимир Панчак
  • о. Роман Водяний
  • о. Василь Формазюк
  • о. Василь Погорецький
  • о. Григорій Шафран (від 1991 донині)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Огородник, М. Столітній ювілей унікальної могили відзначили на Чортківщині [Архівовано 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Чортків.City. — 2021. — 15 серпня.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]