Товстеньке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Товстеньке
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Товстеньківська сільська рада
Код КОАТУУ 6125587701
Основні дані
Засноване 1939
Населення 731 (на 1.01.2018)[1]
Площа 3.09 км²
Густота населення 231.06 осіб/км²
Поштовий індекс 48521
Телефонний код +380 3552
Катойконіми товстенчани
Географічні дані
Географічні координати 49°01′11″ пн. ш. 26°03′46″ сх. д. / 49.01972° пн. ш. 26.06278° сх. д. / 49.01972; 26.06278Координати: 49°01′11″ пн. ш. 26°03′46″ сх. д. / 49.01972° пн. ш. 26.06278° сх. д. / 49.01972; 26.06278
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Гадинківці
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 48521, с. Товстеньке
Сільський голова Качмарський Борис Петрович
Карта
Товстеньке. Карта розташування: Україна
Товстеньке
Товстеньке
Товстеньке. Карта розташування: Тернопільська область
Товстеньке
Товстеньке

Товстеньке у Вікісховищі?

Товсте́ньке — село Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району. Центр сільради.

Назва[ред. | ред. код]

Назва села походить, за переказами, від «товстої» землі-чорнозему. Поляки це поселення називали — Тлустеньке.

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване на лівому березі річки Кривенька (права притока Збруча, басейн Дністра), за 22 км від районного центру та 8 км від найближчої залізничної станції Гадинківці.

У селі росте Товстеньський дуб, який мабуть посаджений на честь скасування панщини.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Давні часи[ред. | ред. код]

Перші поселенці мешкали у західній частині села — Жолобку.

Вздовж населеного пункту тягнуться стави (54 га).

Середньовіччя, Новий Час[ред. | ред. код]

Знане від XVII ст., згодом згадане у 1785 році.

1880 — в 327 будинках проживала 1921 особа; велика земельна власність належала Корнелієві Городинському.

У селі в 1900 року — 2132 жителі, 1910—2095, 1921—1942, 1931—1930 жителів; у 1921 — 414, 1931—458 дворів. Частина малоземельних жителів села еміґрувала до Канади, США, Аргентини.

За Польщі функціонувала 3-класна школа з польською мовою навчання.

25 липня 1920 року — відбувся переможний бій 1-го кінного полку чорних запорожців Армії УНР та Донського козацького полку з більшовиками, в результаті якого взято в полон понад 200 червоноармійців. До Першої світової війни діяв духовий оркестр (керівник о. В. Познанський); після війни — аматорський драматичний гурток (керівник Євстахій Ворона), відділ молочарні «Маслосоюзу».

1930 — було створено клітину (осередок) ОУН.

Після приходу радянської влади у 1939 році заарештовано за політичну діяльність Віктора Зілинського (загинув у тюрмі);

20–21 липня органи НКВС розстріляли в місті Умані Богдана Голубовича та Євгена Сороківського.

В УПА воювали жителі села:


  • Ярослав Белінський,
  • Яків Базник,
  • Адам Бучан,
  • Казимир Бучан,
  • Володимир Власюк,
  • Йосип Вовк,
  • Йосип Демкур,
  • Теофілій Демкури,
  • Йосип Кот,
  • Роман Кот,
  • Михайло Кільчицький,
  • Антон Колісник,
  • Євстахій Подгородецький,
  • Казимир Романюк,
  • Євстахій Фарбаніц.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:


  • Михайло Ангел (нар. 1910),
  • Антон Антошків (нар. 1913),
  • Степан Антошків (нар. 1905),
  • Павло Байдак (нар. 1911),
  • Іван Бедрій (нар. 1905),
  • Михайло Бережецький (нар. 1915),
  • Йосип Бігун (нар. 1921),
  • Євстахій Білан (нар. 1910),
  • Михайло Білінський (нар. 1926),
  • Євстахій Білоус (нар. 1905),
  • Панько Бісчак (нар. 1908),
  • Василь Бойчук (нар. 1907),
  • Антон Борс (нар. 1904),
  • Іван Борс (нар. 1922),
  • Йосип Борс (нар. 1922).

Релігія[ред. | ред. код]

У селі є дві калички (1991, 1998).

Пам'ятки[ред. | ред. код]

1921 року насипано символічну могилу Борцям за волю України (відновлено 1990).

Споруджено:

  • пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні
  • Іванові Франку (2004)
  • встановлено
    • фігури Матері Божої (1864)
    • хрести на честь 50-річчя скасування панщини (1848)

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 2014 2018
2132 2095 1942 1930 714 731[1]

Соціальна сфера, господарство[ред. | ред. код]

Діяли філії товариств «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Союз Українок», «Відродження» та інші; кооператива, молочарня, ґуральня, цегельня, крамниці.

Діяли польські товариства «Кулко рольніче»(пол. Kółko rolnicze), «Стшелєц» (пол. Związek Strzelecki) і «Дом Людови» (пол. Dom ludowy).

1940 — примусово організували колгосп, який відновив свою діяльність 1944 році.

Нині діють школа, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади, дитячий садочок; споруджують крохмальний завод.

У селі функціонує футбольна команда «Граніт», у 2013 була створена команда «Зоря».

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Ярослав Білінський (псевдо «Бистрий», 1921—1946) — діяч ОУН та УПА;
  • Антін Борса (1905—1997) — український священик, освітній діяч;
  • Сидір (Ісидор) Голубович (1875—1938) — український адвокат, громадсько-політичний діяч;
  • Тарас Демкура (нар. 1964) — український підприємець, меценат, колекціонер, видавець. Віце-президент з питань регіонального розвитку Міжнародної торгової палати ICC Ukraine;
  • Роман Колісник (нар. 1923) — український письменник, журналіст, менеджер у Канаді;
  • Євстахій Романюк (нар. 1952) — український лікар, громадський діяч;
  • Богдан Яворський (нар. 1949) — український художник;
  • Францішек Городиський (1871—1935) — польський художник.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року
  2. Блаженко, А. Як символ духу незборимого // Голос народу. — 2016. — № 52 (16 грудня). — С. 6. — (Новинар).
  3. Zagórowski O. Horodyski Franciszek (1871—1935) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1962. — T. X/1, zeszyt 44. — S. 8. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]