Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці)

48°59′29″ пн. ш. 25°55′14″ сх. д. / 48.99138888891677368° пн. ш. 25.92055555558377833° сх. д. / 48.99138888891677368; 25.92055555558377833Координати: 48°59′29″ пн. ш. 25°55′14″ сх. д. / 48.99138888891677368° пн. ш. 25.92055555558377833° сх. д. / 48.99138888891677368; 25.92055555558377833
Статус діюча
Країна  Україна
Розташування с. Шманьківці, Заводська громада, Чортківський район, Тернопільська область
Конфесія ПЦУ
Єпархія Тернопільська єпархія
Тип будівлі церква
Архітектор Йосип Стець
Матеріал цегла, бляха
Побудовано на кошти громади
Будівництво 1895
Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці). Карта розташування: Україна
Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці)
Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці) (Україна)
Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці). Карта розташування: Тернопільська область
Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці)
Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці) (Тернопільська область)
Мапа
CMNS: Церква святих безсрібників Косми і Даміана у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква святих Косми і Дам'яна.

Церква святих безсрібників Косми і Даміана в Шманьківцях — чинна мурована парафіяльна церква в Шманьківцях Заводської селищної громади Чортківського району Тернопільської области. Парафія належить до Чортківського благочиння Тернопільської єпархії Православної Церкви України.

Історія[ред. | ред. код]

Іконостас
Під час Святої літургії
Хрест, який колись слугував для дерев'яного храму
  • 1708[1] — вперше згадується церква святих безсрібників Косми і Даміана[2].
  • 1725, 1733, 1760 і 1775 — парафія і храм належали до Чортківського деканату Львівської єпархії.[3][4]
  • 1732—1733 — генеральну візитацію парафії здійснив о. Сильвестр Мальський, ЧСВВ.[5]
  • 19 листопада 1758 — візитацію парафії здійснив о. Антоній Онуфрієвич.[6]
  • 1784 — розпочато ведення метричних книг та нового будівництво дерев'яного храму[7].
  • 1785 — збудовано та освячено дерев'яну церкву[7][8].
  • 1832—1842 — парафія і храм належали до Чортківського деканату[9].
  • 1840 — збудовано дерев'яний будинок для священника[10].
  • 1842—1885 — парафія і храм належали до Скальського деканату[9].
  • 1895 — збудовано та освячено нову кам'яну греко-католицьку церкву, офірами парафіян сіл Шманьківці і Шманьківчики. Архітектор — Йосип Стець[11].
  • 1869 — парафіяни села та Микола Карпінський (фундатор) збудували[7] капличку св. Миколая, яку вперше поновили в 1926 році. У радянські часи фігуру святого Миколая перенесли на подвір'я храму. У 1989 році капличку відновили[12].
  • 1879 — засновано першу школу, в якій навчалися діти греко-католиків[7].
  • 1898 — біля дзвіниці церкви встановлено пам'ятний хрест на відзначення 50-річчя скасування панщини в Галичині[12].
  • 1905 — збудовано дім для читальні «Просвіта» під керівництвом о. Івана Гордієвського[13].
  • 1934 — коштами парафіян у селі було виготовлено та встановлено дзвін у дзвіниці (за душпастирства о. Порфирія Гордієвського)[14].
  • 1938 — у громаді 289 католиків латинського обряду і 40 євреїв[7].
  • травень-вересень 1939 — стараннями о. Порфирія Гордієвського на пам'ять про 950-ліття хрещення Руси-України храм розписали (художник М. Чуйко)[12].
  • 1959 — на пожертвування парафіян і стараннями душпастиря Миколая Стецика з нагоди 25-ліття його священства провели реконструкцію храму (художники Марко Николишин, Зіновій Тимошик, штукатур Іван Бабій)[12].
  • 1988 — біля дзвіниці церкви встановлено пам'ятний хрест на відзначення 1000-ліття хрещення Русі-України[12].
  • 1991 — парафіяни збудували капличку з нагоди проголошення Незалежності України[12].
  • 10 березня 1993 — зареєстровано статус православної громади[12].
  • 1995 — церква відзначила своє 100-річчя. Було відправлено Архієрейську Службу Божу, освячено нові хоругви і фелони[12].
  • 1998 — поновили верх і перекрили його новою бляхою[12].
  • 2013 — церкву та дзвіницю заново поштукатурили[12].
  • 19 травня 2017 — змінилася назва парафії на «Церква святих безсрібників Косми і Даміана»[15]. Того ж року поновлено металеву огорожу, встановлено браму, чотири хвіртки, а також меморіальну таблицю, на якій вказано рік побудови храму та слова вдячности тим людям, які збудували його. Поновлено хрест у честь 1000-ліття хрещення Русі-України. Два жителі села пожертвували: престол та дзвін для дзвіниці[12].
  • 15 грудня 2018 — храм і парафія перейшли до ПЦУ[16].
  • 26 травня 2019 — відбулася святкова молитва з нагоди 150-річчя каплички святого Миколая[17].
  • 2020 — у будівлі дзвіниці знайдено хрест, котрий колись слугував для дерев'яного храму[18].
  • 2021 — оновлено три образи на фасаді церкви; розпочато розпис стін храму[джерело?].

Діють братство, сестринство, церковний комітет та церковний хор.

Поблизу церкви зростає ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб Шашкевича».

Кількість вірян[9][7]

Шманьківці

  • 1832 — 718, 1844 — 497, 1854 — 532, 1864 — 591, 1874 — 626, 1884 — 658, 1886 — 659, 1896 — 719, 1906 — 792, 1914 — 844, 1927 — 863, 1938 — 889.

Шманьківчики

  • 1832 — у метриці, 1844 — 254, 1854 — 293, 1864 — 327, 1874 — 357, 1884 — 375, 1886 — 376, 1896 — 415, 1906 — 435, 1914 — 483, 1927 — 490, 1938 — 497.

Струсівка (Стросовка)

  • 1832 — у метриці, 1844 — 166, 1854 — 216, 1864 — 230, 1874 — 251, 1884 — 263, 1886 — 260, 1896 — 295, 1906 — 350, 1914 — 378, 1927 — 380, 1938 — 390.

Парохи[ред. | ред. код]

Ім'я Роки Віросповідання Коротка довідка Світлини
о. Гавриїл Романович 1732—1733[19] греко-католик
о. Семен Студинський 1831 греко-католик 1778—1831[20]
о. Юрій Сироїчковський 1831—1838[21] греко-католик 1805—1861, рукоположений 1831
о. Михайло Грабович 1838—1867[22] греко-католик 1803—1867, рукоположений 1833, одружений
о. Микола Чарнецький 1867—1882[23][24] греко-католик Народився 2 січня 1830 року. Рукоположений 1854 року. Одружений, з дружиною Владиславою виховували 13 дітей, серед яких Степан Чарнецький був наймолодшим. Священник у населених пунктах: Копичинці в околиці Гусятина (1854—1855), Угринь в околиці Чорткова (1855—1867), Шманьківці в околиці Чорткова (1867—1882). Помер 25 травня 1882 року від епідемії тифу. Похований у селі Шманьківці[25].
о. Іван Могильницький[26] 1882—1883 греко-католик 1845—1920, рукоположений 1870[27]
о. Іван Гордієвський[28][29] 1883—1909 греко-католик 1855—1927, рукоположений 1879, одружений[30], член Ради повітової[31]
о. Порфирій Гордієвський[29] 1909—1938 греко-католик 1857—1940, рукоположений 1889, одружений[32]
о. Володимир Харук 1937—1938 греко-католик 1911[33]—1979[34], рукоположений 1937, неодружений[35]
о. Йосип Дрібнюк 1938—1945 греко-католик нар. 1911, рукоположений 1937, неодружений
о. Микола Стецик 1945—1980 греко-католик, РПЦ 1910—1984
о. Іван Гнідець 1980—2001 РПЦ, православний 1948—2001, одружений
о. Володимир Лижечко від 13 лютого 2001 православний Народився 29 січня 1973. Закінчив Львівську духовну семінарію і академію. Рукоположений у сан священика в 1994 році. Служив у храмі с. Юськівці Кременецького району (1994—2001)[36]. Благословення на служіння в Шманьківцях отримав від єпископа Тернопільського і Кременецького Іова. Дружина Ольга, сини Андрій та Іван.

Меморіальні скульптури[ред. | ред. код]

Пам'ятна таблиця на фасаді храму

Збудована в 1895 р.
Доземний уклін
і вічна шана
будівничим храму цього

від вдячних нащадків.

Світлини[ред. | ред. код]

  • Дзвіниця
    Дзвіниця
  • Фігура св. Миколая
    Фігура св. Миколая
  • У минулому — дитячий садок «Перемога», а нині — проборство
    У минулому — дитячий садок «Перемога», а нині — проборство
  • Написи на стіні храму
    Написи на стіні храму
  • 20-річчя священства о. Володимира Лижечка
    20-річчя священства о. Володимира Лижечка

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Скочиляс, І. Недатований реєстр духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії за владицтва Йосифа Шумлянського // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXL. Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — Львів, 2000. — С. 542
  2. ↑ Скочиляс, І. Недатований реєстр духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії за владицтва Йосифа Шумлянського // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXL. Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — Львів, 2000. — С. 564
  3. ↑ Говера, В. Організаційна структура Львівської єпархії XVIII ст. (1700—1772). — Львів : Тріада плюс, 2014. — 240 с.
  4. ↑ Говера, В. Організаційна структура Львівської єпархії XVIII ст. (1700—1772). — Львів : Тріада плюс, 2014. — 900 с.
  5. ↑ Скочиляс, І. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII-XVIII століть: Львівсько-Галицько-Кам’янецька єпархія, т. 2: Протоколи генеральних візитацій. — Львів : Видавництво УКУ, 2004. — CIXIII с.
  6. ↑ Скочиляс, І. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII-XVIII століть: Львівсько-Галицько-Кам’янецька єпархія, т. 2: Протоколи генеральних візитацій. — Львів : Видавництво УКУ, 2004. — CIXXV с.
  7. ↑ а б в г д е Шематизмь всего клира Греко-католицкой Епархіи Станиславовской на рокь Божій 1887, с. 187.
  8. ↑ Smankivci // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 212. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  9. ↑ а б в Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 744. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  10. ↑ Шематизмь всего клира Греко-католицкой Епархіи Станиславовской на рокь Божій 1890. — 1890. — С. 207.
  11. ↑ Огородник, М. Талановитий архітектор / Максим Огородник // Свобода. — 2021. — 28 квітня.
  12. ↑ а б в г д е ж и к л м Огородник, М. Візитівка села Шманьківці // Чортківський Вісник. — 2017. — № 49 (22 грудня). — С. 3. — (З історії святинь).
  13. ↑ Маньовська, В. Книги «Просвіти» — морська глибина... // Вільне життя плюс. — 2013. — № 5 (18 січня). — С. 6. — (Рядок з біографії краю).
  14. ↑ Шманьківці // Facebook, 21 вересня 2020 р, 19:25
  15. ↑ «Парафія святих безсрібників Косми і Даміана» села Шманьківці Чортківського району Тернопільської області Тернопільської єпархії УПЦ КП // Опендатабот
  16. ↑ Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
  17. ↑ Огородник, М. Півтора століття під омофором Миколая Чудотворця // Наш день. — 2019. — № 22 (4 червня). — С. 8. — (Духовність).
  18. ↑ Огородник, М. Історична знахідка // Свобода плюс Тернопільщина. — 2021. — № 33 (5 травня). — С. 2.
  19. ↑ Говера, В. Організаційна структура Львівської єпархії XVIII ст. (1700—1772). — Львів : Тріада плюс, 2014. — 791 с.
  20. ↑ Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 422. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  21. ↑ Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 427. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  22. ↑ Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 149. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  23. ↑ Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 68. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  24. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1882. — Leopoli, 1882. — P. 195.(лат.)
  25. ↑ Н. Мориквас. Меланхолія Степана Чарнецького. — Львів: Світ, 2005. — С. 304, 306, 314, 323. : іл. — ISBN 966-603-435-2.
  26. ↑ Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 306. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  27. ↑ Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 306. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  28. ↑ Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 144. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  29. ↑ а б Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 199. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  30. ↑ Шематизмь всего клира Греко-католицкой Епархіи Станиславовской на рокь Божій 1886. — 1886. — С. 75.
  31. ↑ Шематизмь всего клира Греко-католицкой Епархіи Станиславовской на рокь Божій 1898. — 1898. — С. 116.
  32. ↑ Шематизмь всего клира Греко-католицкой Епархіи Станиславовской на рокь Божій 1910, с. 194.
  33. ↑ Мизак Н., Балан І., Романський, І. Село на нашій Україні. — Чернівці : Букрек, 2009. — 36 с.
  34. ↑ Мизак Н., Балан І., Романський, І. Село на нашій Україні. — Чернівці : Букрек, 2009. — 37 с.
  35. ↑ Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 384. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  36. ↑ с. Юськівці. Храм Вознесіння Господнього // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 265. : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.

Джерела[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
«Ой лузі червона калина» родом з Тернопільщини:пам'ятник автору створив батько, а нині реставрує син на YouTube // Т1 Новини. — 2022. — 20 травня.
Ой, у лузі червона калина — пісня, що стала символом війни в Україні на YouTube // Факти ICTV. — 2022. — 29 квітня.
Вона була гімном українських січових стрільців та повстанців, а зараз звучить по всьому світу на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2022. — 25 квітня.

Посилання[ред. | ред. код]

Чинні парафії та храми
Біла
Давидківці
Джурин
Джуринська Слобідка
Залісся
Колиндяни
Переходи
Росохач
Сосулівка
Угринь
Чортків
Шманьківці
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Церква_святих_безсрібників_Косми_і_Даміана_(Шманьківці)&oldid=42112612#Парохи