Джуринська Слобідка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Джуринська Слобідка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Білобожницька сільська громада
Основні дані
Населення 399 (на 1.01.2018)[1]
Територія 1.664 км²
Густота населення 296.88 осіб/км²
Поштовий індекс 48571
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 49°03′11″ пн. ш. 25°34′04″ сх. д. / 49.05306° пн. ш. 25.56778° сх. д. / 49.05306; 25.56778Координати: 49°03′11″ пн. ш. 25°34′04″ сх. д. / 49.05306° пн. ш. 25.56778° сх. д. / 49.05306; 25.56778
Водойми р. Джурин
Відстань до
районного центру
19 км
Найближча залізнична станція Джурин
Відстань до
залізничної станції
1 км
Місцева влада
Адреса ради 48530, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34
Карта
Джуринська Слобідка. Карта розташування: Україна
Джуринська Слобідка
Джуринська Слобідка
Джуринська Слобідка. Карта розташування: Тернопільська область
Джуринська Слобідка
Джуринська Слобідка
Мапа
Мапа

CMNS: Джуринська Слобідка у Вікісховищі

Джуринська Слобі́дка — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада. Було підпорядковане Джуринській сільській раді. До села приєднано хутори Дубники, За Горою.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади.[2]

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване на правому березі р. Джурин, за 19 км від районного центру і 1 км від залізничної зупинки Джурин.

Територія — 1,66 кв. км. Дворів — 171.

Історія[ред. | ред. код]

Виникло наприкінці XVI ст. Дідичами села були, зокрема, шляхтичі Джуринські, потім Потоцькі; у 1790 році — Пйотр Потоцький.[3]

Відомо, що 1880 р. велика земельна власність належала Володимирові Цєлецькому.

За статистикою, у Джуринській Слобідці: 1900 р. — 1394 жителі, 1910—1385, 1921—1310, 1931—1334 жителі; у 1921 р. — 258, 1931—306 дворів. За Австро-Угорщини в селі діяла 2-класна школа з польською мовою навчання.

Джуринська Слобідка — давня польська колонія. У селі був костел і дерев'яна церква (1761).

15 червня 1934 р. частина земель села Трибухівці Бучацького повіту площею 291,5499 га передана селу Слобідка Джуринська Чортківського повіту[4].

З 26 листопада 2020 року Джуринська Слобідка належить до Білобожницької сільської громади.[5]

Релігія[ред. | ред. код]

Збереглося старе католицьке (так зване «польське») кладовище.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Споруджено:

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 2014 2018
1394 1385 1310 1334 421 399[1]

Соціальна сфера, господарства[ред. | ред. код]

Нині працюють клуб, бібліотека, ФАП, торговий заклад, стадіон «Олімп» (реконструйований 2009). Створено футбольну команду «Олімпія», яка в перший рік свого існування стала чемпіоном району.

Працюють ПАП «Відродження», фермерські господарства «Надія», «Нива».

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  3. Macin Biernat. Kościoł parafialny p. w. Św. Michała Archanioła o Św. Zofii w Słobudce Dżuryńskiej… S. 231
  4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów buczackiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 442 [Архівовано 12 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Габруський, Л. На Чортківщині ОТГ провели свої перші сесії // Голос народу. — 2020. — № 49 (3 грудня). — С. 2. — (Життя громад).
  6. Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]