Перейти до вмісту

Число Ск'юза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Число Ск'юза (англ. Skewes number) — найменше натуральне число n, таке, що, починаючи з нього, перестає виконуватися нерівність π(n)<Li⁡(n), де π(n) — функція розподілу простих чисел, а Li⁡(n)=∫2ndtln⁡(t) — зсунутий інтегральний логарифм[1].

Історія

[ред. | ред. код]

1914 року Джон Літтлвуд дав неконструктивне доведення того, що таке число існує.

1933 року Стенлі Ск'юз[en] оцінив це число, виходячи з гіпотези Рімана, як exp3(79)=eee79≈10101034 — перше число Ск'юза, яке позначають Sk1.

1955 року Стенлі Ск'юз дав оцінку числа без припущення про істинність гіпотези Рімана: exp4(7,705)=eeee7,705≈101010963 — друге число Ск'юза, яке позначають Sk2. Це одне з найбільших чисел, що будь-коли застосовувалися в математичних доведеннях, хоча й набагато менше, ніж число Грема.

1987 року Герман Рієл[en] без припущення гіпотези Рімана обмежив число Ск'юза величиною ee27/4, що приблизно дорівнює 8,185⋅10370.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ю. В. Матиясевич. Алан Тьюринг и теория чисел // Математика в высшем образовании. — 2012. — № 10. — С. 111—134.