Шарль Буає

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарль Буає
фр. Charles Boyer
У фільмі «Любовний роман» (1939)
У фільмі «Любовний роман» (1939)
У фільмі «Любовний роман» (1939)
Ім'я при народженні Charles Boyer
Народився 28 серпня 1899(1899-08-28)
Фіжак, Лот, Франція
Помер 26 серпня 1978(1978-08-26) (78 років)

  • передозування ліків
  • Поховання цвинтар Святого Хреста (Калвер-Сіті)
    Громадянство Франція Франція
    Релігія католицтво
    Діяльність актор
    Alma mater Сорбонна
    Вчителі Raphaël Duflosd
    Роки діяльності 1920 — 1976
    У шлюбі з Пет Патерсон
    IMDb ID 32721
    Нагороди та премії
    Кавалер ордена Почесного легіону
    Кавалер ордена Почесного легіону

    CMNS: Шарль Буає у Вікісховищі

    Шарль Буає́ (фр. Charles Boyer; 28 серпня 1899 — 26 серпня 1978) — американський актор французького походження, який чотири рази номінувався на премію «Оскар».

    Життя і творчість[ред. | ред. код]

    В молоді роки вивчав у Сорбонні філософію, потім навчався в паризькій консерваторії, грав у театрі. Дебют в кіно відбувся у 1920 році, акторським амплуа Буає були романтичні герої. У 1929 році він приїжджає в Голлівуд. У 1932 році грає разом з актрисою Джин Харлоу у фільмі «Рудоволоса бестія», після чого від'їжджає до Франції. Знявшись тут з успіхом у фільмі «Ліліон», Буає у 1934 році повертається до Америки. У США він грає разом з такими зірками кіно, як Лоретта Янґ (фільм «Караван»), Кетрін Хепберн («Розбите серце»), Марлен Дітріх (фільм «Сад Аллаха»). Одночасно Буає устигає зніматися і у Франції — у фільмі режисера Анатоля Литвака «Майєрлінг», де грає роль кронпринца Рудольфа, що стала однією з найкращих робіт Буає.

    У подальші роки знімається головним чином в США. Серед найкращих фільмів за його участю: «Історія, зроблена вночі» з Джин Артур; «Підкорення» («Марія Валевська») з Гретою Гарбо (у якому Буає зіграв роль Наполеона); «Це усе і рай теж» з Беті Девіс; «Любовний роман» з Айрін Данн (1939); «Затримайте світанок!» з Олівією де Гевіленд (1941); «Вірна красуня» з Джоан Фонтейн (1943); «Газове світло» з Інгрід Бергман (1944); комедія «Знову разом» з Айрін Данн (1944). У 1940-х роках Буає озвучував анімаційні фільми, у тому числі і знаменитий «Том і Джеррі», працював на радіо в радіопостановках.

    У 1951 році актор стає одним з засновників телекомпанії «Four Star Television». У 1966 році увійшов до зоряного акторського складу фільму Рене Клемана «Чи горить Париж?».

    Шарль Буає покінчив життя самогубством через два дні після смерті своєї дружини, акторки Пет Патерсон, з якою прожив разом 44 роки (прийняв підвищену дозу снодійного)[1].

    Похований на католицькому цвинтарі Святого Хреста у Калвер-Сіті, штат Каліфорнія, США, де також поховані його дружина і син.

    Обрана фільмографія[ред. | ред. код]

    Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
    1920 ф Людина відкритого моря L'homme du large
    1929 ф Капітан Фракасс Captain Fracasse Капітан Фракасс
    1929 ф Рудоволоса бестія Red-Headed Woman Альберт
    1933 ф Яструб L'épervier граф Жордж де Дасетта
    1934 ф Ліліом Liliom Ліліом
    1934 ф Щастя Le Bonheur Філіп Лючер
    1935 ф Шанхай Shanghai Дмитро Кослов
    1936 ф Майєрлінг Mayerling кронпринц Рудольф
    1936 ф Сади Аллаха The Garden of Allah Борис Андровський
    1937 ф Товариш Tovarich князь Михайло Олександрович Урятьєв
    1937 ф Підкорення Conquest Імператор Наполеон Бонапарт
    1938 ф Алжир Algiers Пепе ле Моко
    1939 ф Любовний роман Love Affair Мішель Марне
    1940 ф Усе це і небо на додаток All This, and Heaven Too Дюк де Праслен
    1941 ф Провулок Back Street Волтер Сексел
    1943 ф Вірна красуня The Constant Nymph Люїс Додд
    1944 ф Знову разом Together again Джордж Корде
    1944 ф Газове світло Gaslight Грегорі
    1946 ф Клуні Браун Cluny Brown Адам Белінський
    1948 ф Тріумфальна арка Arch of Triumph Доктор Равік
    1953 ф Мадам … Madame de... генерал, граф Андре …
    1955 ф Павутина The Cobweb Даглас Н. Деванал
    1955 ф Нана Nana
    1956 ф Навколо світу за 80 днів Around the World in Eighty Days Агент подорожей
    1956 ф Щастя бути жінкою Fortuna di essere donna граф Грегоріо Сеннетті
    1957 ф Парижанка Une parisienne принц Чарльз
    1958 ф Флібустьєр The Buccaneer Домінік
    1961 ф Фанні Fanny Цезарь
    1965 ф Чи горить Париж? Paris brûle-t-il? Доктор Моно
    1966 ф Як вкрасти мільйон How to Steal a Million Бернар ДеСолне
    1967 ф Казино Рояль Casino Royale
    1974 ф Ставіський Stavisky... барон Жан Рауль

    Визнання[ред. | ред. код]

    Зірка на Алеї Слави у Голлівуді.
    • 1938 — Номінація: Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль («Підкорення» («Марія Валевська»))
    • 1939 — Номінація: Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль («Алжир»).
    • 1945 — Номінація: Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль («Газове світло»).
    • 1953 — Номінація: Золотий глобус за найкращу чоловічу роль (драма) («Щасливі часи»).
    • 1962 — Номінація: Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль («Фанні»).
    • 1974 — Переможець: Срібний приз Каннського кінофестивалю за найкращу чоловічу роль («Ставіський», 1974)[2].

    У 1948 році Шарль Буає став кавалером французького «Ордену Почесного легіону».

    Має дві зірки на Голлівудській Алеї Слави за видатні досягнення в кінематографі і на телебаченні.

    Література[ред. | ред. код]

    • Swindell, Larry. Charles Boyer: The Reluctant Lover. Doubleday. (1983)

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Celebrity Sightings – B. Bankruptcy & Debt Information from Doney & Associates. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 24 вересня 2008.
    2. Charles Boyer Awards. Hollywood.com. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 24 вересня 2008.

    Посилання[ред. | ред. код]