Перейти до вмісту

Шарль Ерміт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Charles Hermite
фр. Charles Hermite[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився24 грудня 1822(1822-12-24)[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дьєз, Реставрація Бурбонів[4][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер14 січня 1901(1901-01-14)[2][3][…] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж, Третя французька республіка[4][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняцвинтар Монпарнас[6][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьматематик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКолеж де Нансі
Колеж Генріха IV, Сорбонна
Колеж Людовика Великого,
Галузьматематика
ЗакладВища нормальна школа[8]
Паризький університет[9]
Політехнічна школа[8][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапрезидент Французької академії наукd[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньбакалаврат[d][9] (1 липня 1847) і бакалавр наук (9 травня 1848)
Науковий керівникЕжен Шарль Каталан
ВчителіLouis Paul Emile Richardd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніАнрі Пуанкаре
Бурже
Леон Шарв
Анрі Паде
Михайло Петрович
Жуль Танрі
Аспіранти, докторантиАнрі Пуанкаре[11]
Томас Йоанес Стілтьєс[12]
Georges Humbertd[12]
Jules Tanneryd[12]
Désiré Andréd[12]
Léon Charved[13]
Михайло Петрович[12]
Louis Bourguetd[12]
Charles Biehlerd[12]
Анрі Паде[12] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство[9]
Паризьке філоматичне товариствоd
Французька академія наук[9]
Петербурзька академія наук
Шведська королівська академія наук
Ліга французької батьківщини
Угорська академія наук
Académie de Stanislas (Nancy, France)d[14]
Американська академія мистецтв і наук
Національна академія дей-Лінчей[15]
Російська академія наук
Прусська академія наук
Національна академія наук Італії
Королівське товариство Единбурга[9]
Нідерландська королівська академія наук
Туринська академія наук[5]
Геттінгенська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:Ермітів простір, поліноми Ерміта,
доведення трансцендентності числа e
РодичіMarcel Bertrandd, Жозеф Бертран[3] і Еміль Пікар[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
великий офіцер ордена Почесного легіону Commanders Grand Cross of the Order of the Polar Star Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (27 листопада 1873)

почесний доктор Льєзького університетуd (1893)

Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Шарль Ерміт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Шарль Ерміт (фр. Charles Hermite; 24 грудня 1822 — 14 січня 1901) — французький математик.

Народився 24 грудня 1822 року в Дьєзі. Відвідував колеж Генріха IV. У 1841 році вступив до ліцею Людовика Великого, потім у 1842 році вступив у Політехнічну школу, з якої був відрахований 1 січня 1844 року, оскільки пропустив семестр через поганий стан здоров'я. З 1848 року викладав математику в Колеж де Франс, з 1870 року — професор Вищої нормальної школи і Сорбонни. Член Паризької академії наук з 1856 року, Лондонського королівського товариства з 1873 року.

Роботи Ерміта присвячені теорії чисел, алгебрі та теорії еліптичних функцій. Він показав, як звести загальне алгебраїчне рівняння п'ятого степеня до виду, що розв'язується в еліптичних модулярних функціях. Вивчив клас ортогональних многочленів (многочлени Ерміта), створив теорію інваріантів (спільно з Келі і Сільверстом). Довів трансцендентність числа e (1873); пізніше німецький математик Фердинанд фон Ліндеман довів методом, аналогічним методу Ерміта, трансцендентність числа π. Відома праця Ерміта «Про розв'язування рівняння п'ятого ступеня» (Sur la résolution de l `équatia du cinquième degré, 1858).

Помер Ерміт в Парижі 14 січня 1901 року.

На його честь названо астероїд 24998 Ерміт[16].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Эрмит, Шарль // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1936.
  2. 1 2 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. 1 2 3 4 5 6 Архів історії математики Мактьютор — 1995.
  4. 1 2 Эрмит Шарль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. 1 2 3 www.accademiadellescienze.it
  6. ↑ Find a Grave — 1996.
  7. ↑ https://docs.google.com/spreadsheets/d/17MGHj63VFd_LBucKuu_AYnDQmT-ZJiqI/edit?gid=959508336#gid=959508336
  8. 1 2 La France savante / за ред. B. Delmas, Р. Матіс — 2009.
  9. 1 2 3 4 5 Архів історії математики Мактьютор — 1995.
  10. ↑ Французька академія наук — 1666.
  11. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  12. 1 2 3 4 5 6 7 8 Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  13. ↑ Brasseur R. https://sites.google.com/site/rolandbrasseur/5-dictionnaire-des-professeurs-de-mathématiques-spéciales — 2012.
  14. ↑ https://www.academie-stanislas.org/wp-content/uploads/2023/02/hermite-1.pdf
  15. ↑ (unspecified title) — doi:10.5281/ZENODO.18315206
  16. ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Шарль Ерміт (англ.) .
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шарль_Ерміт&oldid=45916581