Шейла Камерич
| Шейла Камерич | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
1976[1][2][…] Сараєво, Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина, СФРЮ[4] |
| Країна |
 Боснія і Герцеговина[5][6] |
| Діяльність | фотографка, візуальна мисткиня, телепродюсерка, перформерка, video artist |
| IMDb | ID 2762243 |
Шéйла Кáмерич (нар. у 1976 р., Сараєво, Боснія і Герцеговина) — боснійська візуальна художниця працює з різними засобами масової інформації, такими як фільм, фотографія, предмети чи малюнки.
Життєпис[ред. | ред. код]
Шейла Камерич народилася в Сараєво, Боснія і Герцеговина. В дитинстві вона жила в Дубаї, де її батько кілька років працював тренером з волейболу. У свої 16 майбутня художниця успішно працювала як модель для місцевих та міжнародних модних журналів та брендів.
Камерич закінчила Вищу школу прикладного мистецтва та вступила в Академію образотворчих мистецтв [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.] Сараєво на кафедру графічного дизайну. З 1994 по 1997 рік вона працювала з дизайнерською групою молодих художників «Тріо » [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.], яка розробила серію листівки «Вітання з Сараєво» (1993), щоб привернути міжнародну увагу до облоги столиці Боснії і Герцеговини. У 1997 році боснійська художниця почала регулярно виставляти роботи в Сараєво та за кордоном.
До 2000 року Шейла Камерич була художнім керівником Fabrika рекламного агентства Fabrika. з 2003 року - була членом Європейського культурного парламенту. Сьогодні вона живе і працює між Сараєво та Берліном.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Нагорода ONFURI, Національна художня галерея в Тирані (2004).
- Премія «Слобода / свобода», Міжнародний центр миру (Сараївський зимовий фестиваль) у Сараєво (2004).
- Спеціальна премія 46 October Salon у Белграді (у співпраці з Урошем Джуричем за роботу [http://Parallel%20Life Parallel Life]) (2005).
- Премія за найкращий короткометражний фільм на 5-му Загребському кінофестивалі (2007).
- Премія за найкращий художній фільм на 15-му Міжнародному кінофестивалі Адани (2007).
- Стипендія проживання резидентів художника DAAD[7] (2007).
- Нагорода принцеси Маргріет за культурне різноманіття (2007).
Виставки[ред. | ред. код]
У 1997 році Камерич вперше виставила свої роботи на щорічній виставці[8] [9] організованій SCCA - Сараєвським центром сучасного мистецтва[10] куратором якої була директор та відомий історик мистецтва Дуня Блажевич[11]. У наступні роки Шейла тісно співпрацювала з ним та з SCCA[12] [13] [12].
У 2000 році Шейлу Карменич запросили до Маніфести ІІІ[14][15] [16] у Любляні, Словенія. З цієї нагоди вона зробила інсталяцію "EU/Other", яка отримала міжнародне визнання і пізніше стала частиною колекції TATE Modern.З тих пір боснійська художниця увірвалась у публічний простір.
Роботи Камерич переглядалися на персональних виставках в престижних мистецьких установах, таких як Порткус у Франкфурті-на-Майні, Galerie im Taxispalais в Інсбруку, Mumok у Відні, Центр сучасного мистецтва та культури Röda Sten [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.] у Гетеборзі, Wip: Konsthall [Архівовано 2 серпня 2013 у Wayback Machine.] у Стокгольмі та Centre Pompidou у Парижі.
2015 рік ознаменувався двома масштабними персональними виставками в ARTER Space for Art[17], Стамбул та в Національній галереї Косово. Того ж року високоамбітний проєкт Камерич Ab uno disce omnes, замовлений Wellcome Collection[18][19], був показаний у Лондоні в рамках Forensics:%20Анатомія%20злочину виставки Forensics: Анатомія злочину[20]. Також боснійська візуальна художниця брала участь у багатьох виставка Європи.
Твори та фільми[ред. | ред. код]
- Окупований (1999).
- ЄС (2000).
- Основи (2001).
- Закриття кордону(2002).
- Дім мрії (2002).
- Боснійська дівчина (2003).
- Уявіть собі(2004),
- FREI(2004).
- Мріяти (2004).
- Рожева лінія проти зеленої лінії (2005).
- Печаль (2005).
- 30 років після (2006).
- Що я знаю (2007).
- Я пам'ятаю, що забув (2008).
- Якщо я сплю (2009).
- Глюк (2010).
- Гак (2010-2012).
- 1395 днів без червоного (2011).
- червона доріжка (2011-2012).
- Урна (2012).
- Міра(2012).
- Аполлон - кіно першої війни (2012).
- Червень (2013).
- Зміна (2013).
- Крихке чуття надії (2013-2019).
- Відсутній (2014).
- Ab uno disce omnes (2015).
- BFF (2015).
- Четвер (2015).
- Ембаразада (2015).
- Свобода (2015).
- Лабіринт (2017).
- Тримайся подалі від вогню (2018).
- Ми приїжджаємо з луком (2019).
- За лаштунками (2019).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://rkd.nl/explore/artists/325947
- ↑ Photographers’ Identities Catalog
- ↑ RKDartists
- ↑ Музей сучасного мистецтва — 1995.
- ↑ Bibliothèque nationale de France Record #16172270t // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ https://rkd.nl/nl/explore/artists/325947
- ↑ Berliner Künstlerprogramm. www.berliner-kuenstlerprogramm.de. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ Meeting Point. scca.ba (амер.). Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ Šejla Kamerić "Copy-Paste". scca.ba (амер.). Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ About. scca.ba (амер.). Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ Dunja Blažević - Monoskop. monoskop.org. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ а б SCCA. Springer Reference Medizin. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. 2019. с. 2117—2117. ISBN 978-3-662-48985-7.
- ↑ Hannemann, Ralf; Steinbrecher, Ira; Weigl, Thomas (2019). Anlage 26: Bundesanstalt für Finanzdienstleistungsaufsicht (BaFin) Rundschreiben 09/2017 (BA) zur Überarbeitung der MaRisk Übermittlungsschreiben vom 27. Oktober 2017. Mindestanforderungen an das Risikomanagement (MaRisk). Schäffer-Poeschel. с. 1767—1772. ISBN 978-3-7910-3776-9.
- ↑ Manifesta 3 « MANIFESTA (амер.). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ Manifesta 3. m3.manifesta.org. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ Manifesta 3. scca.ba (амер.). Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ Šejla Kamerić: When the Heart Goes Bing Bam Boom - Announcements - e-flux. www.e-flux.com (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ VOS, Antonie (1 квітня 1999). 'Ab uno disce omnes'. Bijdragen. Т. 60, № 2. с. 173—204. doi:10.2143/bij.60.2.2002333. ISSN 0006-2278. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ Šejla Kamerić at the Wellcome Collection. Art Collection Telekom (англ.). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ Forensics: The Anatomy of Crime. Wellcome Collection (англ.). Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- ↑ Home. Šejla Kamerić (амер.). Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ Galerie Tanja Wagner | Šejla Kamerić. Galerie Tanja Wagner, Berlin (амер.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ Table 2: IMDB results. dx.doi.org. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 14 квітня 2020.