Шимон Старовольський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шимон Старовольський (праворуч) зі шведським королем Карлом X Густавом. Картина Яна Матейка.

Шимон Старовольський (пол. Szymon Starowolski; 1588, с. Староволя — до 6 квітня 1656, Краків) — польський ксьондз (священик)[1], письменник, історик, педагог, за походженням шляхтич.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 1588 року в с. Староволі Берестейського повіту (нині Пружанський район, Берестейська область, Білорусь) у сім'ї боярина без гербу (за іншими даними, дрібного шляхтича[Джерело?]) Василя (Базилія) Адамовича Старовольського та його дружини Софії (Зофії) Заранек. Шимон виставив своїм батькам надгробок з епітафією.[2]

Вчився у Краківському університеті.

Щонайпізніше в 1605 році перебував при дворі канцлера Яна Замойського, де, між іншим, познайомився з Шимоном Шимоновичем. Правдоподібно, у 1619 чи 1620 році перебував при дворі Яна Карля Ходкевича; ймовірно, завдяки Острозьким став його канцлером та історіографом. Учасник Хотинської війни 1620—1621 років. У працях «Історія Сиґізмунда І» (1616 р.) і «Польща» (1632 р.) відзначав відвагу запорозьких козаків, підкреслював їхні заслуги в боротьбі проти кримських татар і Туреччини.

З початком 1632 року разом зі своїм вихованцем — майбутнім снятинським старостою Пйотром Потоцьким перебував у Лейвені.[3] Відвідав Бучач, Потік Золотий, Біржай (пол. Birże) на межі 1640—1650 років; записав (завдяки цьому збереглись) тексти надгробних та пам'ятних епітафій в костелах у цих містах.[4]

Помер 4 квітня[Джерело?] 1656 року в м. Кракові, яке тоді окупували шведи під час «потопу». Був скромно похований 6 квітня у вавельській катедрі.

У праці «Сотня польських письменників» Ш. Старовольський згадав 22 осіб, довший чи коротший час пов'язаних зі Львовом, а також 13 мешканців Руської землі. Разом це 35 осіб, що становить понад 14 % серед згаданих у Сотні 220 діячів.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 226. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
  2. Simon Starovolscius. Monumenta Sarmatarum. — Cracoviae : in Officina Viduae et Haeredum Francisci Caesarij, 1655. — S. 310. (лат.)
  3. Nagielski M. Potocki Piotr h. Pilawa (zm. 1648) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — t. XXVIII/1, zeszyt 116. — 178 s. — S. 119. (пол.)
  4. Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… — S. 226—233.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]