Шульман Катерина Михайлівна
| Шульман Катерина Михайлівна | |
|---|---|
| рос. Екатерина Михайловна Шульман | |
 Катерина Шульман читає лекцію в Ізраїлі, 2024 рік | |
| Ім'я при народженні | рос. Екатерина Михайловна Заславская |
| Народилася |
19 серпня 1978 (45 років) Тула, РРФСР, СРСР |
| Країна |
 Росія |
| Діяльність | політолог, викладачка університету, публіцистка |
| Галузь | політологія[1] і публіцистика[1] |
| Alma mater | Російська академія державної служби (2005) і Коледж Джорджа Брауна |
| Науковий ступінь | кандидат політичних наук (2013) |
| Вчене звання | професор |
| Знання мов | російська, англійська[2] і українська[1] |
| Заклад | Північно-Кавказька академія державної служби і Фонд ім. Роберта Бошаd |
| Членство | Рада при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людиниd |
| Конфесія | атеїзм[3] |
| У шлюбі з | Михайло Шульманd |
| Зріст | 166 см |
| Автограф |
 |
| Нагороди |
 |
| IMDb | ID 11712656 |
| |
Катерина Михайлівна Шульман (уроджена Заславська; нар. 19 серпня 1978, Тула, СРСР) — російський політолог і публіцист, кандидат політичних наук (2013), доцент кафедри державного управління і публічної політики Інституту суспільних наук РАНХіГС при Президентові РФ. З грудня 2018 року по жовтень 2019 року входила до складу Ради при Президентові РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини[4][5][6].
Ведуча авторської програми на радіостанції «Ехо Москви», публікувалася у виданнях «Відомості», Грані. ру, Republic, Московський центр Карнегі[7] та інших, під своїм ім'ям веде YouTube-канал з бесідами на політичні теми[8].
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчила в 1995 році школу-ліцей № 73 міста Тули з срібною медаллю[7].
Працювала в сфері державної служби — в Управлінні загальної політики міста Тули з 1996 року[7].
З березня до вересня 1999 року працювала в РІА Новини[9].
З 1999 по 2006 рік обіймала посади помічниці депутата, співробітниці апарату фракції, експертки аналітичного управління центрального апарату Державної думи РФ [ джерело не вказано 132 дня ]
У 2005 році закінчила Російську академію державної служби при Президенті РФ, де вивчала юриспруденцію[10].
З 2007 по 2011 рік була директором по дослідженню законодавства консалтингової компанії PBN Company[11][12].
З 2013 року — колумністка газети «Відомості»[10]. Також публікується на Грані. ру, Republic, Московський центр Карнегі[7].
У 2013 році в РАНХіГС під науковим керівництвом доктора політичних наук, професора Є. Г. Морозової захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за темою «Політичні умови і фактори трансформації законотворчого процесу в сучасній Росії» (спеціальність 23.00.02 — політичні інститути, процеси і технології). Офіційні опоненти — доктор політичних наук, професор В. І. Буренко і доктор політичних наук Ю. Г. Коргунюк. Провідна установа — кафедра російської політики Факультету політології МДУ імені М. В. Ломоносова[13].
кандидат політичних наук, доцент кафедри державного управління і публічної політики Інституту суспільних наук РАНХіГС при Президентові РФ[10].
З вересня 2017 року — постійна ведуча (з Максимом Курніковим, раніше — Майклом Накі) передачі «Статус» на радіостанції «Ехо Москви»[14].
З 3 грудня 2018 року по 21 жовтня 2019 року входила до складу Ради при Президентові РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини[4][6].
З 2016 року веде YouTube-канал, де викладає свої публічні лекції в сфері політології[15] який до середини 2022 року зібрав аудиторію понад мільйон підписників. На канал Шульман у Telegram підписано понад 400 тис. користувачів. Кількість переглядів на Youtube становить 165,2 млн.
З вересня 2017 вела авторську передачу "Статус" на радіостанції "Эхо Москвы"[16], після закриття радіостанції 2022 року програма виходить на YouTube.[17]
У лютому 2021 року на тлі масових затримань на протестних акціях, Катерина провела благодійний стрім на YouTube, зібравши понад 3 млн рублів за 2 години. Вона пообіцяла, що зібрані кошти будуть поділені порівну між трьома організаціями - "ОВС-Інфо", "Апологія протесту" і виданням "Медиазона".[18]
У лютому 2022 року на майданчику БК "Світанок" організовано лекторій, що запускається продюсерською групою InLiberty спільно з сервісом аудіокниг Storytel, який аналізує навколишню дійсність, серед спікерів якого - Катерина Шульман.[19]
Відгуки та критика[ред. | ред. код]
У 2020 році виявилася серед найбільших натхненників росіян у віковій групі 40—55 років за опитуванням «Левада-центру».
Погляди[ред. | ред. код]
Сфера інтересів: законотворчий процес, політичний режим в Росії.
Вважає, що в Росії встановився «гібридний режим», що одночасно володіє ознаками як авторитаризму, так і демократії[20].
Висловилася за скасування муніципального фільтра[21]. Підтримує лібералізацію законодавства про мітинги, про що висловилася президенту на раді з прав людини, для запобігання посадок у в'язницю і адміністративних арештів з надуманих причин. Також необхідність пом'якшення статті 280, як це було зі статтею 282, у зв'язку з використанням цих статей для корупції у середовищі силовиків[22].
Порівнюючи Росію з Венесуелою висловила думку, що напад на сусідів, зокрема, на Україну привела до невизначеного майбутнього РФ[23].
Родина[ред. | ред. код]
Одружена з Михайлом Юрійовичем Шульманом (нар. 1966[24]), літературознавцем, фахівцем з творчості В. В. Набокова.
У сім'ї троє дітей, дві доньки: Ольга Михайлівна Шульман (нар. 2008) і Марія Михайлівна Шульман (нар. 2015), — і син Юрій Михайлович Шульман (нар. 13 лютого 2012)[7][25][26].
Наукові праці[ред. | ред. код]
Російською мовою:[ред. | ред. код]
- Шульман Е. М. К вопросу об эволюции политических условий законотворческого процесса в российском парламентаризме последних десяти лет // Известия Тульского государственного университета. Гуманитарные науки. — Тула : ТулГУ, 2011. — Вип. 1. — № 3 (10 травня). — С. 326—331. — ISSN 2071-6141.
- Шульман Е. М. Законотворческий процесс в ракурсе политологического анализа // Вестник университета. — М. : ГУУ, 2011. — № 11 (10 травня). — С. 111—116. — ISSN 1816-4277.
- Шульман Е. М. Возможности неоинституционализма и теории общественного выбора в политическом анализе российской законотворческой практики // Вестник Российской академии государственной службы при Президенте Российской Федерации: электронное научное издание. — М. : РАГС, 2011. — 10 травня.
- Шульман Е. М., Шульман М. Ю. Светокопии и оригиналы: право собственности как иллюзия // Статус документа: Окончательная бумажка или отчужденное свидетельство? Сборник статей / Под ред. И. М. Каспэ; Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики»; Ин-т гуманит. историко-теортит. исслед. им. А. В. Полетаева. — М. : Новое литературное обозрение, 2013. — С. 375—379.
- Шульман Е. М. Фракции, комитеты, аппарат: участие парламентских партий в законотворческом процессе // Политическая наука. — М. : ИНИОН РАН, 2015. — № 1 (10 травня). — С. 172—185. — ISSN 1998-1775.
- Шульман, Е. М., Марача, В. Г., Кацаурова, С. Ю. Привлечение Экспертного и Гражданского Участия Как Путь Совершенствования Законотворческого Процесса: Методы и Механизмы. — Москва : РАНХиГС при президенте Российской Федерации, 2017. — Число 07. — 06.
- Балобанов А. Е., Атнашев Т. М., Мореева С. Н., Шульман Е. М. Методологические и Нормативно-Правовые Подходы К Достройке Контура Стратегического Управления и Его Интеграции С Контурами Программного и Бюджетного Управления. — Москва : РАНХиГС при президенте Российской Федерации, 2018. — Число 13. — 06.
Іншими мовами:[ред. | ред. код]
- Schulmann E. M. Duma-2014 Report // Russian Politics and Law. — Armonk, New York : M. E. Sharpe[en], 2015. — Т. 53, № 4 (10 травня). — С. 57—65. — ISSN 1061-1940. — DOI:.
- Schulmann E. M. Generation Gerechtigkeit: Was die russische Jugend will, kann Putin ihr nicht bieten // Internationale Politik[de]. — Berlin : Deutsche Gesellschaft für Auswärtige Politik, 2017. — Т. 72, № 3 (10 травня). — С. 32—37. — ISSN 1430-175X.
- Noble B., Schulmann E. M. Not just a Rubber Stamp: Parliament and lawmaking // The New Autocracy: Information, Politics, and Policy in Putin's Russia / Daniel Treisman (ed.). — Washington, D.C : Brookings Institution Press, 2018. — P. 49—82. — ISBN 978-0-8157-3243-3, ISBN 978-0-8157-3244-0.
Науково-популярні праці[ред. | ред. код]
- Шульман Е. Практическая политология. Пособие по контакту с реальностью. — М. : АСТ, 2018. — 320 с. — ISBN 978-5-17-106183-8.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ https://www.ranepa.ru/prepodavateli/sotrudnik/?2427
- ↑ https://www.wonderzine.com/wonderzine/life/bookshelf/241269-ekaterina-shulman
- ↑ а б Режиссёр Сокуров, политолог Шульман, адвокат Резник и ещё 14 новых лиц пополнили СПЧ. ТАСС. 3 грудня 2018. Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 29 вересня 2019.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации № 691 от 03.12.2018 «Об утверждении состава Совета при Президенте РФ по развитию гражданского общества и правам человека» (pdf). Совет при Президенте Российской Федерации по развитию гражданского общества и правам человека. 3 грудня 2018. Архів (PDF) оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 29 вересня 2019.
- ↑ а б Президент России Владимир Путин внес изменения в состав Совета по развитию гражданского общества и правам человека. Совет при Президенте Российской Федерации по развитию гражданского общества и правам человека. 21 жовтня 2019. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019.
- ↑ а б в г д Екатерина Шульман (рос.). Facebook. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
- ↑ Шихман, Собчак и «Подруги»: 10 популярных женских каналов в русскоязычном YouTube. Forbes.ru. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
- ↑ Иванов, И (13 квітня 2020). «Раздавать людям деньги в кризис выгодно государству» — политолог Екатерина Шульман (рос.). «Москвич». Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ а б в Новости РАНХиГС: Александр Асмолов и Екатерина Шульман вошли в состав Совета по правам человека (рос.). РАНХиГС. Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
- ↑ Елисеев, A. (20 серпня 2018). Зигзаги режима (рос.). Seans Magazine. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ Ekaterina Shulman (рос.). Open Innovations. 17 жовтня 2017. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ Шульман Е. М. Политические условия и факторы трансформации законотворческого процесса в современной России / диссертация … кандидата политических наук : 23.00.02. — М. : Рос. акад. нар. хоз-ва и гос. службы при Президенте РФ, 2013. — 172 с.
- ↑ Передача «Статус». Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ YouTube-канал Екатерины Шульман. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 9 січня 2019.
- ↑ Екатерина Шульман — Статус — Эхо Москвы, 07.07.2020. web.archive.org. 8 липня 2020. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ Минюст России объявил Юрия Дудя и Екатерину Шульман иноагентами. vtomske.ru (рос.). 16 квітня 2022. Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ Новая газета - Novayagazeta.ru. web.archive.org. 1 березня 2021. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ InLiberty запускает лекторий в ДК «Рассвет». Среди спикеров — Екатерина Шульман и Григорий Ревзин.
- ↑ Екатерина Шульман (21 січня 2015). Какой в России политический режим?. Meduza. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 24 листопада 2016.
- ↑ Интервью с политологом Екатериной Шульман от 21.11.2018. Говорит Москва. 21.11.2018. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 29 вересня 2019.
- ↑ СПЧ будет добиваться пересмотра статьи о публичных призывах к экстремизму вслед за 282-й. Говорит Москва. 11.01.2019. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
- ↑ 🔥ШУЛЬМАН: Путін знайшов потрібні Китаю слова, своя Тихановська в РФ, Кремль доведе все до Венесуели. YouTube. Фабрика новин. 14 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ YouTube-канал "Екатерина Шульман" (8 декабря 2019). "Набоков, писатель": презентация книги Михаила Шульмана на non/fiction. 06 декабря 2019. youtube.com. Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 8 декабря 2019. — див. на 2:07-2:10.
- ↑ Максим Петров (13 березня 2017). Екатерина Шульман: политолог с особым мнением. SYL.ru. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 26 червня 2017.
- ↑ Михаил Шульман (30 серпня 2015). Пост в блоге Михаила Шульмана. Facebook. Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 26 червня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Знищити Україну в доброму сенсі: що не так з Латиніною, Варламовим, Шульман, Биковим [ENG, RUS SUBS] на YouTube // Телебачення Торонто. — 2022. — 19 червня. |
- Катерина Шульман на радіо «Ехо Москви»
- Катерина Шульман у науковій бібліотеці elibrary.ru (РИНЦ)
|
