Шуляк австралійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шуляк австралійський
Австралійський шуляк (південно-східний Квінсленд, Австралія)
Австралійський шуляк (південно-східний Квінсленд, Австралія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Рід: Шуляк (Aviceda)
Вид: Шуляк австралійський
Aviceda subcristata
(Gould, 1838)[2]
Ареал поширення виду
Ареал поширення виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Lepidogenys subcristatus
Baza subcristata
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Aviceda subcristata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Aviceda subcristata
EOL logo.svg EOL: 913095
ITIS logo.svg ITIS: 175445
IUCN logo.svg МСОП: 22694961
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 387811

Шуля́к австралійський[3] (Aviceda subcristata) — вид яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae). Мешкає в Австралазії[4][5]. Виділяють низку підвидів.

Опис[ред. | ред. код]

Австралійський шуляк

Австралійський шуляк — хижий птах середнього розміру. Його довжина становить 35-45 см, розмах крил 80-105 см, довжина хвоста 19-23 см, вага 260-450 г. Самиці є дещо більшими за самців. Представники крайніх західних і східних популяцій мають дещо менші розміри.

Голова і шия світло-сірі. На тімені чорнувато-сірий або чорний чуб з білою основою. Спина, надхвістя і хвіст сизувато-сірі, на кінці хвоста широка чорна смуга, пера на крилах мають світлі кінчики. Підборіддя, горло і груди світло-сірі, горло іноді має рудувато-коричневий відтінок. Живіт, боки і стегна білуваті або кремово-білі, поцятковані рудувато-коричневими або чорнуватими поперечними смугами. Нижня частина стегон, гузка і нижні покривні пера хвоста світло-рудувато-коричневі. Нижні покривні пера крил рудувато-коричневі, стернові пера знизу сріблясто-сірі, поцятковані тонкими чорними смугами. Дзьоб темно-сірий або чорний, райдужки жовті, лапи сизі, білуваті або блідо-жовті[6][7].

У самиць верхня частина тіла більш коричнева, другорядні махові пера більш смугасті. У молодих птахів тім'я тіла темно-коричневе, на потилиці біла пляма, через очі ідуть короткі білі смуги. Пера на верхній частині тіла мають рудувато-коричневі краї, що формують лускоподібний візерунок. На хвоста три темні смуги. Підборіддя і горло білуваті, решта нижньої частини тіла кремово-біла, поцяткована темно-коричневими смугами, сильніше, ніж у дорослих птахів.

Підвиди[ред. | ред. код]

Австралійський шуляк (підвид A. s. gurneyi)
Австралійський шуляк в польоті

Виділяють тринадцять підвидів:[8]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Австралійські шуляки мешкають в Австралії, Індонезії, Папуа Новій Гвінеї, Східному Тиморі і на Соломонових Островах. Вони живуть в тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в галерейних лісах і саванах, поблизу прісних водойм, на висоті до 1000 м над рівнем моря. В Австралії вони зустрічаються в прибережних районах, не далі, ніж на 400 км від узбережжя.

Австралійські шуляки живляться великими комахами, зокрема паличниками і богомолами, деревними жабками, ящірками, зміями, дрібними птахами і пташенятами, а також плодами, зокрема фікусами[9]. Вони полюють в кронах дерев, перелітаючи з дерева на дерево, або чатуючи на здобич, сидячи на гілці.

В Австралії сезон розмноження триває з середни вересня по лютий. В цей час птахи виконують демонстраційні польоти, різко злітаючи в повітря з міцними помахами крил, після чого пікіруючи вниз по дузі, а також виконуючі різноманітні сальто. Гніздо австралійських шуляків робиться з гілок, встелюється м'яким евкаліптовим листям і розміщується на вершині дерева. Гніздо має діаметр 25-40 см, висоту 12-15 см і глибину 4-5 см. В кладці 2-3 білих, легко поцяткованих темними плямками яйця розміром 43,3×35,1 мм і об'ємом 27 см³[10]. Насиджують і самиці, і самці, чергуюючись з інтервалом у 1,5 години[11]. Інкубаційний період триває 29 днів, пташенята покидають гніздо через 32-35 днів після вилуплення[12]. Тривалість життя австралійських шуляків становить 7,6 років.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Aviceda subcristata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 24 серпня 2022
  2. Gould, John (1837–1838). A synopsis of the birds of Australia and the adjacent islands. London: The author. pl. 46. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Olsen, Penny (2015). Australian Predators of the Sky (вид. illustrated). National Library of Australia. с. 55. ISBN 978-0642278562. 
  5. Dibus, Stephen J. S. (2012). Birds of Prey of Australia: A Field Guide (вид. illustrated). CSIRO Publishing. с. 104. ISBN 978-0643104365. 
  6. Seaton, Richard; Gilfedder, Mat; Debus, Stephen (1 лютого 2019). Australian Birds of Prey in Flight: A Photographic Guide. CSIRO Publishing. с. 40–41. ISBN 978-1486308675. 
  7. Pratt, Thane K.; Beehler, Bruce M. (2014). У Anderton, John C.; Kókay, Szabolcs. Birds of New Guinea (вид. 2, revised). Princeton University Press. с. 292. ISBN 978-1400865116. 
  8. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 серпня 2022. 
  9. Bell, H. J. (1984). New or Confirmatory Information on Some Species of New Guinean Birds. Australian Field Ornithology 10 (7): 209–228. 
  10. Olsen, Penny D.; Marples, T. G. (1993). Geographic-Variation in Egg Size, Clutch Size and Date of Laying of Australian Raptors (Falconiformes and Strigiformes). Emu 93 (3): 167–179. doi:10.1071/MU9930167. 
  11. Morgan, Peter; Morgan, Beverley (2010). A Failed Breeding Attempt of the Pacific Baza 'Aviceda subcristata' near Grafton, Northern New South Wales. Australian Field Ornithology 27 (3): 128–132. ISSN 1448-0107. 
  12. James, Peter (2004). The breeding cycle of a pair of pacific bazas aviceda subcristata in South-eastern Queensland. Australian Field Ornithology 21 (4): 133–140.