Шухевич Володимир Осипович
| Володимир Шухевич | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 березня 1849 Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область |
| Помер | 10 квітня 1915 (66 років) Львів, Львівська губернія, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист |
| Alma mater | Львівський університет |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
| Батько | Шухевич Осип |
| У шлюбі з | Шухевич Герміна Максимівна |
| Діти | Шухевич Осип (Йосип) Ірина Рожанківська Тарас Шухевич Дарія Старосольська Володимир Шухевич |
| Нагороди |  |
Володи́мир О́сипович Шухе́вич (псевдонім і криптоніми — Шумило, В. Ш.; 15 березня 1849, Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область — 10 квітня 1915, Львів) — український громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист, дійсний член НТШ. Дід головного командира УПА генерала Романа Шухевича.
Закінчив Львівський університет. З 1876 року вчитель середніх шкіл у Львові. Ініціатор створення та один з керівників багатьох громадських установ у Львові, зокрема товариства «Просвіта», «Руського (Українського) Педагогічного Товариства», засновник товариств «Руська (Українська) Бесіда» (його голова 1895—1910), «Боян» (1891) і Музичного Товариства ім. Лисенка (1903—1915), для якого збудував будинок.
Засновник і редактор (1890—1895) дитячого журналу «Дзвінок», автор і видавець дитячих книг і читанок, редактор газети «Учитель», (1893—1895), співробітник «Зорі», «Дїла», «Руської читанки» та ін. Спільно з Анатолем Вахнянином заснував Союз співацьких і музичних товариств.
Збирав (разом із графом Володимиром Дідушицьким і директором Людвіком Вежбицьким) етнографічні матеріали і мистецькі предмети домашнього промислу на Гуцульщині. Вислідом його студій є цінна 5-томова праця «Гуцульщина»[1][2][3] (Львів: НТШ, 1897—1908) і 4 томи польською мовою (видання Музею ім. Дідушицьких (1902—1908), в якій Шухевич влаштував природничо-етнографічний відділ і був його кустошем.
Чимало зробив для поширення української культури за кордоном: організував подорож хору «Боян» на виступ до Праги (1891) і приїзд чеських соколів до Львова (1892); крім того, влаштував етнографічний похід на Високому замку (1887, з нагоди приїзду архікнязя Рудольфа) й етнографічний відділ на Галицькі крайовій виставі у Львові (1894). Свою етнографічну збірку з Гуцульщини передав Національному Музеєві у Львові.
Був серед засновників коломийського об'єднання промисловців «Гуцульська спілка» (1885)[4], член австрійського товариства народознавства (з 1901) і Чеського етнографічного товариства (з 1903).
- Шухевич Володимир. Гуцульщина: в 5 частинах [Архівовано 6 червня 2019 у Wayback Machine.] / Володимир Шухевич ; передм. А. А. Карпенко ; післям. М. С. Глушко ; упоряд. О. О. Савчук. — (Репринтне видання 1899‒1908 рр.). — Харків: Видавець Олександр Савчук, 2018. — 1218, 294 іл.
Донька — Ірина Софія (1881—1934) стала дружиною д-ра Теодора Рожанковського. Оскільки вона була родичкою чоловіка, довелось отримати дозвіл на шлюб Святішого Престолу в Римі[5].
Онук — Роман Шухевич — головний командир УПА.
Названо вулиці:
- на честь Володимира Шухевича — у Львові.
- на честь родини Шухевичів — в Івано-Франківську.
- ↑ Володимир Шухевич — Гуцульщина (1899). Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 2 червня 2017.
- ↑ Гуцульщина. Перша і друга частини. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 2 червня 2017.
- ↑ Гуцульщина. Написав проф. Володимир Шухевич. П'ята часть // Електронна бібліотека «Культура України». Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 2 червня 2017.
- ↑ Іван Франко. Зібрання творів у п'ятдесяти томах. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 44, кн. 2. — С. 62.
- ↑ Ігор Мельник. Перший комендант УСС. Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 2 червня 2017.
- ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918[недоступне посилання з грудня 2019]. — Wien, 1918. — S. 183.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Дзендзелівський Й. О. Шухевич Володимир Осипович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- Кирчів Р. Шухевич Володимир Осипович [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 674. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Мельничук Б., Щербак Л. Шухевич Володимир Осипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 661. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Олесницький Є. † Володимир Шухевич [Архівовано 23 березня 2017 у Wayback Machine.] // Дїло. — 1915. — 24 травня.
- Володимир ШУХЕВИЧ: Біобібліогр. покажч.: У 2 ч. Ч. 1 / Уклад.: М. Гордій, Б. Геляс; Наук. ред.: Р. Кирчів, Б. Якимович; Бібліогр. ред.: Г. Домбровська; Вступ. ст.: Р. Кирчіва; Редкол.: Б. Якимович (голова) та ін. — Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. — 204 с.: іл., портр. — (Українська біобібліографія. Нова серія; Чис. 18, ч. 1). (PDF-файл)
- Володимир ШУХЕВИЧ: Біобібліогр. покажч.: У 2 ч. Ч. 2 / Уклад.: М. Гордій, Б. Геляс; Наук. ред.: Р. Кирчів, Б. Якимович; Бібліогр. ред.: Г. Домбровська; Вступ. ст.: Р. Кирчіва; Редкол.: Б. Якимович (голова) та ін. — Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. — 230 с.: іл., портр. — (Українська біобібліографія. Нова серія; Чис. 18, ч. 2). (PDF-файл)
- Шухевич, Володимир. Гуцульщина. Ч. 5 / написав Володимир Шухевич. — У Львові: З «Заг. друк.», 1908. — 332 с. [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Шухевич Володимир // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2099. — 1000 екз.
|
- Народились 15 березня
- Народились 1849
- Уродженці Тишківців
- Померли 10 квітня
- Померли 1915
- Померли у Львові
- Діячі НТШ
- Кавалери лицарського хреста ордена Франца Йосифа
- Шухевичі
- Українські видавці
- Українські етнографи
- Українські педагоги
- Голови «Руської бесіди»
- Дійсні члени НТШ
- Діячі «Бояну»
- Діячі «Рідної школи»
- Випускники Львівського університету (1784–1918)