Вулиця Володимира Шухевича

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Володимира Шухевича
Львів
вид на вулицю Шухевича з боку вулиці Франка
вид на вулицю Шухевича з боку вулиці Франка
Район Галицький
Назва на честь Володимира Шухевича
Колишні назви
Кам'яна, Кубалі, Екштрассе, Екштрассе, Бехтерєва
австрійського періоду (українською) Кам'яна
австрійського періоду (німецькою) Steingasse
польського періоду (польською) Kubali
радянського періоду (українською) Кубалі, Бехтерєва
радянського періоду (російською) Кубали, Бехтерева
Загальні відомості
Протяжність 110 м.
Координати початку 49°50′14″ пн. ш. 24°02′05″ сх. д. / 49.8373194° пн. ш. 24.0347778° сх. д. / 49.8373194; 24.0347778Координати: 49°50′14″ пн. ш. 24°02′05″ сх. д. / 49.8373194° пн. ш. 24.0347778° сх. д. / 49.8373194; 24.0347778
Координати кінця 49°50′13″ пн. ш. 24°02′01″ сх. д. / 49.8369528° пн. ш. 24.0337333° сх. д. / 49.8369528; 24.0337333
Поштові індекси 79005[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи проектно-конструкторське об’єднання «Політехніка»
Навчальні заклади Львівська ЗОСШ східних мов І-ІІІ ступенів
Поштові відділення ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1]
Забудова історизм, класицизм
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Володимира Шухевича на Вікісховищі

Вулиця Володимира Шухевича — невелика вулиця в Галицькому районі Львова, що сполучає вул. Князя Романа з вул. Івана Франка.

Назва[ред. | ред. код]

У 1840-1921 роках мала назву вулиця Кам'яна. Від 1921 року — вулиця Кубалі, на честь польського історика та громадського діяча Людвіка Кубалі. Під час німецької окупації Львова мала назву — Екштрассе (вулиця Кутова). У липні 1944 року повернуто довоєнну назву вулиці, але вже 1950 року її перейменовано на вулицю Бехтерєва, на честь російського невролога, психіатра Володимира Бехтерєва. У 1992 р. чергове перейменування і вулиця отримує свою сучасну назву — вулиця Шухевича, на честь українського громадського діяча, етнографа Володимира Шухевича.[2]

Забудова[ред. | ред. код]

У забудові вулиці переважають архітектурні стилі — класицизм та історизм.

№ 1. Кам'яниця (інша адреса — вул. Франка, 6) була зруйнована під час війни.[3] У 2008-2015 роках на її місці у стилі хай-тек споруджено семиповерхову будівлю тризіркового готелю «Ібіс Стайлз Львів Центр».[4]

№ 2. Будинок споруджено 1876 року коштом міської ради Львова за проектом архітектора Юліуша Гохберґера для потреб шестикласної Реальної школи, яка утворилася ще 1854 року на базі політехнічної школи. 1921 року у результаті освітньої реформи Реальна школа стала 1-ою математично-природничою гімназією ім. Миколая Коперніка.[5] За радянських часів, 1939-1941 роках — середня школу № 7 з російською мовою викладання, а протягом 1945-2016 років в будинку містилася львівська ЗОШ № 35 також з російською мовою викладання.[6] У травні 2016 року ЛМР прийняла рішення щодо зміни типу та назви ЗОСШ № 35 на Львівську середню загальноосвітню школу східних мов та східних бойових мистецтв «Будокан» І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов.[7][8]

№ 4. У цьому будинку міститься проектно-конструкторське об’єднання «Політехніка».[9]

На цій вулиці, за радянських часів, також містився обком та райком КП(б)У Червоноармійського р-ну м. Львова.[10]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 145. — 200 прим. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 127. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 70,71,76,84,103,107,110. — ISBN 966-603-115-9.
  • Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 173. — ISBN 978-966-7022-79-2.