Шібболет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шібболе́т, шиболе́т, шибо́лет (івр. שיבולת‎, «колос», рідше «течія») — біблійний вислів, у переносному сенсі вживається для означення характерної мовної особливості, яка дозволяє ідентифікувати групу людей (зокрема, етнічну); своєрідний «мовний пароль», за яким можна розпізнати, що мова, якою розмовляє людина, є для неї нерідною.

Цей біблеїзм став лінгвістичним терміном у семіотиці, груповим паролем в інформаційних технологіях тощо. Американський економіст Пол Семюельсон (1915—2009), лауреат Нобелевской премії з економіки (1970), у своїх роботах використовував термін «шібболет» на позначення ідеї, для якої «засіб стає метою, а буква закону переважає дух закону».

Походження[ред. | ред. код]

Це слово згадується в біблійній Книзі Суддів (гл. 12) в оповіданні про давню міжусобицю: за допомогою цього слова впізнавалися єфремляни, яке не могли його правильно вимовити, адже для них був рідним інший діалект єврейської мови.[1][2]

Один із суддів ізраїльських, Їфтах (прибл. 1370–1070 рр. до н. е.), разом із жителями Галааду (Гілеаду) воював з єфремлянами (Аммоновими синами) та переміг їх. Після перемоги він наказав зайняти всі переправи через Йордан, щоб перешкодити переможеним потрапити на свої території та змішатися з цивільним населенням:

І зайняв Ґілеад йорданські переходи до Єфрема. І сталося, коли говорили Єфремові втікачі: Нехай я перейду, то ґілеадські люди йому говорили: Чи ти єфремівець? Той казав: Ні. І казали йому: Скажи-но шібболет. А той казав: Сібболет, бо не міг вимовити так. І хапали його, і різали при йорданськім переході. І впало того часу в Єфрема сорок і дві тисячі. (Суд. 12:5-6)

На відміну від галаадського (гілеадського), в єфремлянському діалекті єврейської мови звуку «ш» не було, тому носії єфремлянського діалекту не могли правильно (твердо) вимовляти слова з цим звуком (ср. Мт. 26:73). Дослівно «шібболет» означає «потік води» (як в Пс. 68:3-16), а «сібболет» — «тягар»[3]. Вибір слова насправді був не випадковим: людині не просто пропонували вимовити одне слово, а просили сказати фразу: «Нехай я перейду потік води», органічною частиною якої було слово «шібболет». Людина, думаючи, що її просять сказати «чарівну фразу», певний код, не зосереджувався на вимові конкретного слова, яке окремо, можливо, було б вимовлено правильно[4].

У своїй книзі «Соціолінгвістика» Р. Белл пише, що Їфтаха, таким чином, можна вважати одним з перших соціолінгвістів-експериментаторів[5].

Християни різних часів бачать у цій історії пророчий зміст: ніхто не може увійти в Землю Обітовану, якщо не вимовить «шібболет». Іншими словами, ніхто не пройде крізь небесну браму, не визнавши Ісуса Господом.

Переклади Біблії[ред. | ред. код]

У церковнослов'янському перекладі Біблії слово «шібболет» відсутнє та перекладено словом «клас'» , що означає «колос». Можливо, цим пояснюється незначне поширенння цього біблеїзму в російській мові.[6] Церковнослов'янський переклад робили з грецької Септуагінти, а оскільки в грецькій немає різниці між «ш» та «с», було використано грецьке слово «сінтема», тобто «умовний знак».

У Вульгаті ця різниця була передана: «…interrogabant eum dic ergo sebboleth quod interpretatur spica qui respondebat tebboleth». Тому в західноєвропейські мови це слово прийшло раніше, ніж в російську. (Синодальний переклад Біблії вийшов лише в 1876 році.)

В літературі[ред. | ред. код]

В українській[ред. | ред. код]

В англійській[ред. | ред. код]

В англійській мові слово shibboleth відоме з XVII століття. Слід зазначити, що це слово набуло багато додаткових значень:

  • а) бібл. шиболет; б) важке для вимови слово, за яким ідентифікують іноземця; особливість вимови, яка видає походження людини; в) особливість поведінки, зовнішнього виду, мови тощо, яка дозволяє визначити приналежність людини до певного суспільного прошарку або касти; 2) таємний пароль (будь-якої секти, чи організації); 3) пережиток минулого, забобон[7];
  • а) прикмета для впізнання; б) таємний пароль; в) (несхвально) популярне слівце, шаблонне гасло; г) (несхвально) (характерний) забобон; традиційне упередження; д) амер. модне слівце, яке використовується серед певного кола людей; е) ~ амер. особливість вимови, манера одягатися, звички, властиві певному колу людей; ж) застаріле повір'я.

В епізоді 13 роману «Улісса» Джеймса Джойса головний персонаж Леопольд Блум «нерозбірливо бурмоче Єфраїмівський пароль»: «Шитброліт». Український переклад Олександра Тереха й Олександра Мокровольського не обігрує оригінальне слово Джойса — «shitbroleeth» (англ. shit — лайно).[8]

Натомість інші перекладачі це роблять:

  • англ. BLOOM: (Behind his hand.) She’s drunk. The woman is inebriated. (He murmurs vaguely the pass of Ephraim.) Shitbroleeth.
  • БЛУМ (прикриває рот рукою): Жінка п’яна. Перебрала алкоголю. (Нерозбірливо бурмоче Єфраїмівський пароль.) Шитброліт.
  • пол. BLOOM: (Zasłaniając usta dłonią.) Ona jest pijana. Ta kobieta upiła się. (Ledwie dostyszalnie wymawia dawne hasło Efraimitów.) Srybolet.
  • нім. BLOOM (hinter vorgehaltener Hand): Sie ist betrunken. Diese Frau ist berauscht. (Er murmelt undeutlich das Losungswort von Ephraim) Schietbroleeth.
  • рос. Блум (конфиденциально прикрыв рот рукой). Она пьяна. Эта женщина под воздействием алкоголя. (Невнятно бормочет пропуск ефремлян.) Вшиволет.

У російській[ред. | ред. код]

У Пушкіна в 10-му розділі «Євгенія Онєгіна» читаємо:

Ачей, о Шібболет народний,
Тобі б я оду присвятив...
рос. Авось, о Шиболет народный,
Тебе б я оду посвятил...

Ю. М. Лотман уважає перший рядок цього уривка ремінісценцією з «Дон-Жуана» Байрона (XI пісня, строфа 12, вірш 2)[9]:

Juan, who did not understand a word
Of English, save their shibboleth, «God damn!»

У Байрона Дон Жуан знав лише один англійський вислів-шібболет — «god damn!» («чорт забирай!»). Пушкін цей вигук, який є ознакою англійця, замінює на російський «народний шібболет» — слово «авось» (ачей, може).

«Шібболет» у світовій історії[ред. | ред. код]

Див. також: en:List of shibboleths

Під час Битви при Куртре (1302) фламандці розпізнавали французів за їх нездатністю вимовити «Schild ende Vriend» (Щит та друг).

Під час фризького повстання (1515–1523) використовувалася фраза «Bûter, brea, en griene tsiis; wa't dat net sizze kin, is gjin oprjochte Fries» (Масло, житній хліб та зелений сир — хто не може це вимовити, не справжній фриз). Кораблі, з борту яких не могли це вимовити, не пускали в порт та захоплювали.

Під час Другої Світової війни голландці використали назву міста Схевенінген (Scheveningen), оскільки вони, на відміну від німців, вимовляють «Сх», а не «Ш»; данці відрізняли німців за вимовою «rødgrød med fløde»; американці на тихоокеанському фронті використовували слово «lollapalooza», оскільки носії японської мови часто вимовляють «л» як «р»; фіни ловили росіян на вимові «Höyryjyrä».

Українці використовують як шібболет по відношенню до росіян слово «паляни́ця». Незважаючи на видиму простоту слова, людина, що звикла до фонетики російської мови (де немає м'якого звуку ц та звук л зубний, а не альвеолярний), вимовляє його з помітним для українського вуха акцентом (зазвичай вимовляючи схоже на «пальані́ца»).

Василь Зайцев розповідає, як під час німецько-радянської війни за вимовою розрізняли росіян та німців:

Провідник пішов, ми залишилися на місці, причаїлися. Чуємо сигнали провідника: «Дорога, дорога», — повторює він. Гарне російське слово, за ним завжди можна дізнатися — хто говорить, росіянин, чи німець. Німці це слово не вміють вимовляти, у них виходить «Тарок». На цьому слові провалюються навіть німецькі розвідники, переодягнені в нашу форму. Як скаже «Тарок», так і попався.

Зайцев В.Г . За Волгою землі для нас не було. записки снайпера. — М.: Современник. 1981, глава 9

У назвах творів[ред. | ред. код]

  • Жак Дерріда «Шібболет — для Пауля Целана»
  • Дж. Р. Р. Толкін «З Шібболет Феанор» (From The Shibboleth of Feanor) : нотатки про зміну вимови першого звуку імені Феанор з «th» на «s».
  • Альберт Зеліченок Скажи «Шібболет» (лауреат премії «Малий Зілантов»).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Шиболет // Лук'янюк В. Словник іншомовних слів [Електронний ресурс] / Володимир Лук'янюк. – 2001–2020.