Юзеф Горнунг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юзеф Горнунг
Народження 1876(1876)Львів
Смерть 4 липня 1935(1935-07-04)там само
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Стрий, Самбір, Львів
Архітектурний стиль модерн
Юзеф Горнунг у Вікісховищі?

Юзеф Горнунг (Józef Hornung, 1876, Львів — 4 липня 1935, там само) — польський архітектор, художник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Львові. Протягом 18951900 років навчався у Львівській політехніці. У 18961897 навчальному році відвідував заняття з рисунку та моделювання у львівській Промисловій школі.[2] Працював у Львові. Згодом був міським архітектором Стрия, а потім Самбора. 16 листопада 1905 року склав у Намісництві екзамен на звання концесіонованого будівничого.[3] У Самборі мав архітектурне бюро на площі Ринок, 5. Від 1906 року — на вулиці Коперника, 35.[4] Від імені міста вів нагляд за будівництвом дому гімнастичного товариства «Сокіл» у Самборі (19031904, проект Емануеля Яримовича).[5]

1902 року Горнунг став членом Політехнічного товариства у Львові.[6] Був одним із засновників створеного в межах товариства в червні 1908 року «Кола архітекторів польських у Львові».[7] На початку грудня 1908 року у складі делегації Кола брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.[8]

Майор резерву Війська Польського. Від 1918 року працював візитатором (куратором) професійних шкіл Галичини. Відіграв велику роль у створені цих шкіл на теренах Львівської кураторії.[9] 1 грудня 1926 року на засіданні Політехнічного товариства прочитав доповідь «Школи ремісничі в Малопольщі до і після війни».[10] Автор книги «Geometrja (sic) wykreślna dla rzemieślników», виданої у Львові 1930 року Науковим закладом ім. Оссолінських.

Займався живописом, графікою. Малював фігурні композиції, краєвиди Львова та Італії, натюрморти. Викладав у приватній львівській Вільній академії мистецтв.[11] 1910 року експонував фотографії пам'яток, проекти і ескізи з подорожі на виставці польських архітекторів у Львові.[12] 1920 року взяв участь у виставці «Старий Львів». Низка персональних виставок у залах Товариства приятелів мистецтв (TPSP): 1923 — 42 акварельні і 9 олійних робіт. 1924 — низка олійних робіт, 1930 — 7 олійних робіт, 1931 — 5 олійних робіт, 1932 — 7 олійних пейзажів.[11]

Помер 4 липня 1935 року у Львові.[11]

Роботи

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.lviv-lychakiv.com.ua/uk/naukovyj-viddil/vidnajdeni-miscja-pokhovan-vyznachnykh-osobystostej.html
  2. Piąte sprawozdanie c. k. Państwowej Szkoly Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1896/7. — Lwów : Nakładem C. k. Państwowej Szkoły Przemysłowej, 1897. — S. 79.
  3. Wiadomości bieżące // Gazeta Samborska. — 26 listopada 1905. — № 48. — S. 2.
  4. Gazeta Samborska. — 4 marca 1906. — № 9. — S. 3.
  5. Czterdziestolecie. Sokół w Samborze, 1890-1930. — Lwów: Zakłady Graficzne Ski Akc. Książnica-AtIas we Lwowie, 1930. — S. 11.
  6. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 91.
  7. Ruch budowlany i rozmaitości // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 30. — S. 376.
  8. Protokół I zjazdu Kół architektonicznych polskich w Krakowie // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 1. — S. 5; Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
  9. а б в Nekrologia // Czasopismo Techniczne. — 1935. — № 13. — S. 265.
  10. 49. Sprawozdanie Wydziału Głównego Polskiego Towarzystwa Politechnicznego za rok 1926 // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 7. — S. 119; Księga pamiątkowa, wydana… — S. 36.
  11. а б в Biriulow J. Hornung Józef // Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających (zmarłych przed 1966 r.). Malarze, rzeźbiarze, graficy. — Warszawa, 2003. — T. 7 : Uzupełnienia i sprostowania. — S. 103. — ISBN 83-89101-09-2.
  12. Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
  13. Gazeta Lwowska. — 6 czerwca 1902. — № 127. — S. 3.
  14. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 244. — ISBN 83-88372-29-7.
  15. W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 26—27.
  16. Lewicki J. Między tradycją… — S. 276.
  17. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 481. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  18. Архітектура Львова… — С. 491.
  19. Lewicki J. Między tradycją… — S. 508.
  20. Walczak M. Kościół parafialny p. w. Św. Stanisława Biskupa w Szczercu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2001. — Т. 9. — S. 263, 267. — ISBN 83-85739-84-X.
  21. Lewicki J. Między tradycją… — S. 506.

Джерела[ред. | ред. код]