Олександр Ян Яблоновський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Яблоновський Олександр Ян)
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Ян Яблоновський
Aleksander Jan Jabłonowski.JPG
Народився бл.1670
Помер 28 липня 1723(1723-07-28)
Буськ
Громадянство Річ Посполита
Титул шляхтич
Батько князь Станіслав-Ян Яблоновський
Матір Маріанна (Марія Анна) Казановська
Родичі Домінік Олександр Казановський (дід), Микола-Єронім Сенявський (тесть)
Дружина Теофіля Сенявська
Діти Маріанна, Кароліна Тереза, Ядвіга, Юзеф Олександр
Herb Prus III.svg

Олександр Ян Яблоновський гербу Прус III (близько 1670 — 28 липня 1723) — представник знатного польського магнатського роду Яблоновських. Молодший брат Яна-Станіслава Яблоновського.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Другий син Станіслава-Яна та Марії Анни з Казановських (донька брацлавського воєводи).

Освіту здобув у єзуїтських навчальних закладах Львова та Праги разом з братом Яном-Станіславом. Здійснив подорож до країн Західної Європи. Тривалий час жив у Франції, де зацікавився астрономією, що передав сину Юзефу Олександру. Разом з братом в Парижі виголосив «Theses mathematicae ex variis tractatibus propugnabuntur».[1]

Після повернення до Польщі вступив на військову службу, брав участь в політичному житті; секундував спочатку батьку, потім брату. У 1687 р. став корсунським і буським старостою (отримав від батька, як і державу Загосцську). У 1693 після брата став хорунжим великим коронним. Мав посаду старости звенигородського[2] з 1697 р. (проти цього ще 1710 р. протестувала сандомирська шляхта).[1]

Учасник воєнних дій проти турків і татар, зокрема, боїв під Львовом у 1695 (ледь не потрапив до неволі) і 1697 р. У 1702 р. на чолі збройного загону воював проти українських козаків під керівництвом Семена Палія.

Був маршалом Галицького сеймику 1692 р., воєводського сеймику, обирався послом від Галицької землі на сейм до Варшави (1720 і 1722 р.). 1706 р. після перемоги військ Августа II під Калішем перейшов на його сторону, виправдовуючи свої попередні вчинки примусом з боку Карла XII. Потім знову перейшов на сторону Станіслава Лещинського, якого покинув перед Полтавською битвою. Як депутат від стану лицарів на раді сенату 1711 р. був в опозиції, не підписав рішення про початок війни з турками. Не відомо, чи брав участь у сприсяженні брата. Після арешту брата і гетьмана Адама-Миколая Сенявського восени 1713 р. жадав евакуації військ Сасів з Речі Посполитої. Приєднався до Тарногродської конфедерації, від неї був суддею фіскальним у Руському воєводстві 1716 р. В ті роки мав процеси з сусідами та кредиторами, зокрема, 1714 р. з Чацькими, 1718 р. з Виговськими.

Помер 28 липня 1723 р. у Буську (тепер Львівської області).

Власність[ред.ред. код]

1700 р. отримав Копайгород та Курилів. 1702 р. одідичив по батьку 6 міст і містечок, 58 сіл. Мав борг 1665400 злотих польських від батька (через видатки на потреби Речі Посполитої), про його повернення згадував до смерті.[1]

Сім'я[ред.ред. код]

Дружина — Теофіля Сенявська (1677—1754, шлюб 1698 р.). Діти:

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Józef Andrzej Gierowski. Jabłonowski Aleksander Jan h. Prus III (ok. 1670—1723)… — S. 213.
  2. а б Jabłonowscy (01) (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Józef Andrzej Gierowski. Jabłonowski Aleksander Jan h. Prus III (ok. 1670—1723) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — Tom Х/2, zeszyt 45. — 161—320 s. — S. 213. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.