Микола-Єронім Сенявський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Микола-Єронім Сенявський
Mikołaj Hieronim Sieniawski
Mikołaj Hieronim Sieniawski.JPG
Інші імена Миколай-Геронім Сенявський
Народився 1645(1645)
Помер 15 грудня 1683(1683-12-15)
Відень, Габсбурзька монархія
Підданство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Національність поляк
Діяльність воєначальник, державний діяч
Титул граф[1]
Посада Воєвода Волинський
Звання польний гетьман коронний
Конфесія католик
Батько Адам Єронім Сенявський (молодший)
Мати Вікторія Ельжбета Потоцька
Рід Сенявські
Родичі Микола Василь Потоцький (внук)
Дружина Цецилія Марія Радзивілл
Діти Адам Миколай, Йоанна, Теофіла
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
  • POL COA Leliwa.svg

Микола́-Єроні́м з Гранова[2] Сеня́вський[3] (пол. Mikołaj Hieronim Sieniawski; 1645 — 15 грудня 1683) — військовий та державний діяч Речі Посполитої, один із найбільших магнатів. Граф на Шклові, Миші. Представник спольщеного українського шляхетського роду Сенявських гербу Леліва.

Біографія[ред.ред. код]

Син Адама-Єронима Сенявського, дід Миколи-Василя Потоцького (батько матері — Йоанни з Сенявських), зять маршалка великого литовського Александра Людвіка Радзивілла.

Навчався у Краківському університеті. Восени 1659 виїхав до Відня, де вивчав німецьку, латину в місцевому колегіумі єзуїтів. Його опікуном був Ст. Потоцький, який взимку 1665 порадив М. Сенявському здати Бережанський замок шведам.[4]

Брав участь у воєнних діях проти українських козаків і кримських татар. Учасник Хотинської війни 1673 р. і походу короля Яна III Собеського у 1683 р. під Відень.

В 1675 р. за наказом короля Яна ІІІ осадив у замку Теребовлі залогу з 80-ти жовнірів регіменту львівського та щуровицького старости Яна Цетнера під командуванням капітана Яна Самуеля Хшановського перед його облогою.[5] Маршалок Сейму Речі Посполитої в 1676 р.

Найпізніше з 1666 почав хворіти (найчастіше — подагра), погіршення настало наприк. 1683. Помер: за даними щоденника королевича Якуба Собеського, 15 грудня в м. Любовлі; К. Несецький датує смерть 1684 р., М. Мацішевський вказує 17 січня 1684 р. Похорони відбулись в червні 1684 у Бережанах.[6]

Сім'я[ред.ред. код]

Дружиною була Цецилія Марія Радзивілл, шлюб 3 грудня 1662. Батько:

Посади[ред.ред. код]

28 липня 1664 р. став стражником великим коронним завдяки протекції «Ревери» і Яна Собеського (с.137). волинський воєвода (з 1680 (або перед 15.2 1683[10]) року), польний гетьман коронний1682/29 січня або 8 лютого 1683[11] року). 1 (20) березня 1676 р. став маршалком надвірним кор.[12] Староста львівський з 12 грудня[13] 1679, рогатинський (отримав разом з дружиною від Анни Пшерембської 1669 року), радомський.[14]

Власність, фундації[ред.ред. код]

  • Головна резиденція — Бережани. Одідичив значні маєтки у Руському воєводстві (в тому числі «ключі» Сеняви (попередня назва Дибків; 1664-6 р. став закладати на терені села порт та містечко над Сяном), Олешиці, Дунаїв, Бурштин), Подільському (в тому числі Сатанів, Меджибіж, Стара та Нова Сеняви), в Брацлавському — Гранів, у ВКЛ — Шклов, Нова Миш.
  • Ульріх фон Вердум вказував, що був власником Перемишлян.[15]
  • Сприяв модернізуванню, фортфікування Бережан, Меджибожа. Часто перебував у Новому Дзікові, Гологорах, пізніше Сеняві (сеймова конституція 1676 р., повторно 1678 р. звільнила на 20 років від податків).
  • Куропатники та Шоломків (коло Бережан) віддав в оренду під заставу Яну Бжуховському — дідичу Яснища та Кутища в Львівській землі; 1664 року після його смерті було проведено синами Францішеком і Станіславом Бжуховськими поділ спадку, за яким їх отримав Францішек,[16] по його смерті Куропатники — сини Юзеф Антоній, Марцін Домінік.[17]

Меценат[ред.ред. код]

Надавав кошти для львівського кляштору бернардинів, вони були його сповідальниками. 21 липня 1683 р. зобов'язався закінчити будову бернардинського костелу св. Миколая та кляштору в Бережанах (закінчив будову його син). 1673—1682 було збудовано костел і кляштор домініканців-обсервантів в Сеняві. 1683 р. дав дерево для будівництва церкви в Бережанах.[6] Його коштом було проведено реставрацію Низького замку Львова.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Несецький К. Korona polska przy Złotey Wolnosci… — Т. 4. — S. 90.
  2. Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. — S. 115. (пол.)
  3. також називають Микола ГеронімТихий Богдан. Бережанський замок… — С. 9, 11.
  4. Бемко В. Бережани — Бережанщина // Бережанська Земля. — Т. 1. — С. 19 (прим.).
  5. Pirawski Kazimierz. Chrzanowski Jan Samuel // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. ІІІ/1, zeszyt 11. — S. 459—460. (пол.)
  6. а б Majewski W. Sieniawski Mikołaj Hieronim h. Leliwa… — S. 141.
  7. Link-Lenczowski A. Potocki Wincenty h. Pilawa (zm. 1825) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — Tom XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 177—368. — S. 180. (пол.)
  8. Gierowski Józef Andrzej. Jabłonowski Aleksander Jan h. Prus III (ok. 1670—1723) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — Tom Х/2, zeszyt 45. — 161—320 s. — S. 213. (пол.)
  9. Moryńce 2.) M., wś, pow. zwinogródzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1885. — T. VI : Malczyce — Netreba. (пол.) — S. 687. (пол.)
  10. с.140
  11. Majewski W. Sieniawski Mikołaj Hieronim h. Leliwa… — S. 140.
  12. Majewski W. Sieniawski Mikołaj Hieronim h. Leliwa… — S. 139.
  13. в ПСБ ХІІІ
  14. Sieniawscy (01) (пол.)
  15. Przemyślany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1888. — T. IX : Poźajście — Ruksze. (пол.) — S. 169. (пол.)
  16. Hejnosz Wojciech. Brzuchowski Franciszek z Dziembowa h. Pomian (†1715) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. III/1, zeszyt 11. — 480 s. — S. 71-72. (репринт 1989 р.) — ISBN 83-04-03291-0. (пол.)
  17. Hejnosz Wojciech. Brzuchowski Józef Antoni z Dziembowa h. Pomian (†ok. 1730) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. III/1, zeszyt 11. — 480 s. — S. 72. (репринт 1989 р.) — ISBN 83-04-03291-0. (пол.)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Михайло Юрій Чарторийський
1597 Bielski Volyn Voivodship.svg Воєвода Волинський
1680-1682
1597 Bielski Volyn Voivodship.svg Наступник
Єжи Ян Мнішех


Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.