Яндекс.Затори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Яндекс. Затори — сервіс Яндекса, який інформує користувачів про завантаженість доріг. Це шар на Яндекс. Картах, у Яндекс.Навігаторі і віджет для Android. Станом на 2017 рік сервіс покриває усю територію України, Росії та Туреччини, а також кілька окремих міст в інших країнах: Мінськ, Алмати й Астану[1].

Історія сервісу в Україні[ред. | ред. код]

  • 12 вересня 2006 р. — дата появи світлофора Яндекс. Заторів.
  • 27 лютого 2008 р. — відбувся запуск сервісу Яндекс. Затори в Україні.
  • 16 серпня 2010 р. — запущено маршрути з урахуванням заторів усією Україною.
  • 19 лютого 2014 р. — запущено бали заторів для Одеси.
  • 7 квітня 2014 р. — запущено бали заторів для Львова.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Система балів «Яндекс.Заторів»:
1 — Дороги вільні
2 — Дороги майже вільні
3 — Місцями труднощі
4 — Місцями труднощі
5 — Рух щільний
6 — Рух утруднений
7 — Серйозні затори
8 — Багатокілометрові затори
9 — Місто стоїть
10 — Пішки швидше
Джерело

Сервіс доступний на відповідному шарі на Яндекс. Картах, у Яндекс.Навігаторі, а також у вигляді віджета для Android. Ступінь завантаженості доріг позначається кольором, а напрямок руху автомобілів — стрілкою. Зелений колір означає, що дороги вільні, жовтий — є невеликі затори, червоний — рух на ділянці практично зупинився. Середні швидкісні режими та їх кольорові позначення на Яндекс. Заторах:

 зелений — 35+ км/г
 жовтий — 20—35 км/г
 червоний — 5—20 км/г
 бордовий — 0—5 км/г

Для деяких міст сервіс не лише показує завантаженість доріг, а й оцінює її в балах за 10-бальною шкалою. Один бал означає, що дороги вільні, десять — краще їхати метро або йти пішки. Інформація про завантаженість доріг оновлюється кожні кілька хвилин (щочотири хвилини — у веб-версії та щодві — у мобільній програмі).

Принцип роботи[ред. | ред. код]

Джерела даних[ред. | ред. код]

Технологія сервісу влаштована так, що інформацію про затори збирають самі користувачі. Щоб брати участь у збиранні даних, автомобілісту потрібні підключений до інтернету телефон або планшет із GPS-приймачем і встановлена на цьому пристрої мобільна програма Яндекс. Навігатор або Яндекс.Карти з увімкненим режимом «Повідомляти про затори». Щокілька секунд пристрій передає свої географічні координати, напрямок і швидкість руху до комп'ютерної системи Яндекс. Заторів. Усі дані знеособлені, тобто не містять жодної інформації про користувача або його автомобіль. Потім програма-аналізатор будує єдиний маршрут руху з інформацією про швидкість його проходження — трек. Треки надходять не лише від приватних водіїв, а й від машин компаній-партнерів Яндекса (організацій із великим парком автомобілів, що курсують містом). Крім власних координат, автомобілісти можуть повідомляти сервісу додаткову інформацію про аварії, ремонтні роботи або інші дорожні негаразди, розставляючи відповідні точки на мобільних Яндекс. Картах.

Оброблення даних[ред. | ред. код]

GPS-приймачі припускаються похибки під час визначення координат, що ускладнює побудову трека. Координати, які надходять від користувачів, потрапляють на високоточну електронну схему міста, де відображено усі міські об'єкти. Завдяки деталізації програма розуміє, як насправді рухався автомобіль. Щоб правильно відтворити картину завантаженості доріг, потрібно перевіряти, чи відповідає трек ситуації на своїй ділянці. Користувачі можуть іноді зупинятися або сповільнювати рух не через затор. Якщо повз вільно їдуть ще кілька автомобілів із мобільними пристроями, такий трек буде відсіяно алгоритмом. Фактично, чим більше користувачів у сервісу, тим точніша інформація про дорожню ситуацію. Щодві хвилини програма-агрегатор збирає інформацію, отриману від користувачів, в одну схему, яка відображається на шарі «Затори» Яндекс. Карт у мобільній програмі і на веб-сервісі.

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]