Артіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Арті́ль — добровільне об'єднання осіб, для досягнення спільною працею, певної господарської мети. Були поширені у 1920 — 1930-х роках, на теренах дореволюційної України, Росії та інших республік СРСР після його утворення 1922 року.

Слово артіль запозичене з російської мови (рос. артель, за старим правописом — артѣль) із закономірною вимовою ѣ як [і]. До російської мови це слово потрапило з тюркських, де її походження пояснюють по-різному: від тат. і башк. арт («частина», «тил») + іл («народ», «община»), від тобольсько-татарського урталай («навпіл», «разом»), або від тур. ortak («спільний», «спільник»)[1][2].

Історія[ред.ред. код]

Правове регулювання[ред.ред. код]

Види: промислові, сільськогосподарські, риболовецькі та інші види артілі.

Форма господарювання: на правах юридичної особи.

Управління: на демократичних засадах виборними органами.

Артіль — 1) Добровільне трудове об'єднання громадян для ведення колективного господарства на основі усуспільнення засобів виробництва. Економічною основою артілей є кооперативно-колгоспна власність на знаряддя і засоби виробництва та продукцію, вироблену колективною працею.

Як форма соціалістичної виробничої кооперації, артіль ґрунтується на таких принципах:

  • рівність усіх членів артілі в правах і обов'язках; виконання всіх робіт в артілі головним чином силами її членів,
  • оплата праці залежно від її продуктивності,
  • забезпечення членів Артілі в старості, при інвалідності та при втраті годувальника;
  • управління справами артілі самими її членами на демократичних принципах;
  • планування діяльності артілі.

Держава встановлює межі майнової відповідальності артілі перед кредиторами.

Мета створення артілі — переведення дрібнотоварного господарства землеробів і ремісників на шлях громадського соціалістичного господарства.

Діяльність артілі регулюється статутом, який визначає її правоздатність і приймається вищим органом управління артілі (загальними зборами) на підставі примірного Статуту. В СРСР залежно від роду виробничої діяльності та особливостей членського складу були такі артілі:

  • а) сільськогосподарська;
  • б) рибальська (рибколгосп) — об'єднання трудящих-рибалок для ведення колективного господарства з вилову риби і морського звіра, а також підсобного сільськогосодарського;
  • в) промислова сільськогосподарська (промколгосп) — об'єднання громадян, які поряд з яким-небудь промислом займаються сільським господарством; промколгоспи входять до системи промкооперації;
  • г) промислова — основна форма промислової кооперації виробників; за родом виробничої діяльності вони поділяються на кравецькі, шевські, текстильно-трикотажні, галантерейні, культтоварів, ремісничо-художніх виробів тощо;
  • ґ) інвалідів — об'єднує інвалідів, пенсіонерів, а також працездатних осіб в межах, встановлених статутом; входить до системи промкооперації. В Україні налічувалося (1959) артілей: рибальських — 139; промколгоспів — 15, промислових — 1439, інвалідів — 376.

2) Як форма виробничого об'єднання людей артіль відома давно. Протягом віків питання, зв'язані з артіллю регулювались звичаями. В дореволюційній Росії і в Україні існували т. з. побутові артілі теслярів, лісорубів тощо.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.
  2. В.Дубровський/ Словник московсько-український. Видавництво: Рідна мова. Київ, 1918.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]