Ясюкович Ігнатій Ігнатович

Ясюкович Ігнатій Ігнатович
Ignacy Jasiukowicz
Народився	1847(1847) Ковна
Помер	26 серпня 1914(1914-08-26) Кутне, Варшавська губернія
Громадянство	Російська імперія
Національність	поляк
Місце проживання	Санкт-Петербург
Діяльність	металург, підприємець
Alma mater	Петербурзький технологічний інститут
Знання мов	польська
Посада	керуючий справами Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства
Діти	Станіслав Ясюкович
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Ігнатій Ігнатович Ясюкович (пол. Ignacy Jasiukowicz, 1 листопада 1847, Ковно — 26 серпня 1914, Кутно) — визначний польський та російський промисловець. Керуючий Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства.

Життєпис

Погруддя Ігнатію Ясюковичу у Кам'янському

Народився 1 листопада 1847 року в місті Ковно. Походив з дрібноземельної польської шляхти, що мала герб Ясенчик. Батько Ігнацій Анджей Ясюкович був суддею і власником маєтку Жележе біля Свенцян. Навчався в Ковенській гімназії, проте через конфлікт із вчителем російської граматики був змушений покинути гімназію і перевестись до гімназії у Вільно. З 1865 по 1869 навчання у Петербурзькому технологічному інституті за фахом інженера-технолога.

Починав кар'єру на Козлово-Воронезько-Ростовській та пізніше на Миколаївській залізниці.

Після закордонного стажування продовжив службу на будівництві Ряжсько-В'яземської залізниці та розпочав викладацьку практику у Технологічному інституті з проектування деталей машин.

1874 року запрошений головним інженером на Невський паровозобудівний і кораблебудівний завод у Санкт-Петербурзі. 1876 призначено керуючим того ж заводу.

1884 призначено директором Путиловського заводу у Санкт-Петербурзі.

1 вересня 1888 року запрошений для керування справами Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства, яке очолював понад 25 років поспіль.

1889 товариство відкрило у селі Кам'янському на березі Дніпра потужний металургійний завод, який став одним із найбільших промислових підприємств півдня Російської імперії.

У 1889 - 1903 роках - директор-розпорядник металургійного Дніпровського заводу в Кам'янському. За Ясюковича було розпочато виробництво (2 березня 1889), завод став одним з найбільших металургійних підприємств Російської імперії. Біля заводу виникло селище ("промислове село"), що згодом стало містом Кам'янське. За часів Ясюковича працівникам заводу надавалась безкоштовна медична допомога у заводській лікарні, було збудовано багато об'єктів соціальної інфраструктури Кам'янського (житло для інженерів і кваліфікованих робітників, дороги, заклади культури, 2 гімназії, заводське училище для дітей робітників), православний собор та костел, а також проведено електрику. Також в цей період курував родовища залізної руди на Криворіжжі, що належали товариству та будівництво Гданцівського чавуноливарного заводу

З 1903 р - Голова Правління Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства. 1 липня 1914 р. залишив посаду голови правління товариства.

Помер у власному маєтку Кутне у Варшавській губернії 26 серпня 1914 року після тяжкої тривалої хвороби. Похований у родинному склепі в Ходові.

Нагороди

• Орден Святого Володимира 3 і 4 ступенів;
• Орден Святої Анни 2 і 3 ступенів;
• Великий Офіцерський Хрест Леопольда ІІ Бельгійського.

Родина

Дружина Броніслава Лабунська. Сини: Павло (помер у 1894 р. у віці п'яти років від пневмонії), Ян та Ігнацій - мали вроджену розумову відсталість, через резус-конфлікт крові батьків; Станіслав - видатний польський економіст, депутат Сейму. У роки німецько-нацистської окупації Польщі був членом підпільного польського уряду (у 1944 р. міністр фінансів, економіки, та торгівлі ). 29 березня 1945 р. арештований радянськими спецслужбами, закатований НКВС в Бутирській в'язниці у 1946 .

Троюрідний племінник Ясюкович Ігнатій Казимирович - інженер. Деякий час працював на Дніпровському заводі Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства в селі Кам'янському.

(рос.)

Джерела

• Справа життя Ігнатій Ясюкевича [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Сайт Дніпровського металургійного комбінату [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]