Очікує на перевірку

Алебастр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алебастр
Загальні відомості
Хімічна формулаCaSO4·2H2O[1]
Клас мінералусульфати
Генезисосадовий
Ідентифікація
Колірбілий, домішки змінюють на сірий, жовтий, коричневий
Колір рисибілий
CMNS: Алебастр у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Алебастр (зв'язник).

Алеба́стр — мінерал, гідросульфат кальцію, різновид гіпсу.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

М'який (легко дряпається нігтем) матеріал здебільшого білого кольору, що легко руйнується. Просвічує. Використовується в будівництві і для вирізьблювання скульптур, ваз, підсвічників, шахів, шкатулок для прикрас тощо. Його ще називають гіпсовим алебастром, аби відрізнити від кальцитового алебастру.

У літології алебастр (або єгипетський чи східний алебастр, мармуровий онікс) — це щільна мармуроподібна осадова хемогенна порода, сталагмітовий кальцит (карбонат кальцію). Кальцитовий алебастр складений мінералом гіпсом в результаті суцільної гідратації ангідриту CaSO4; він дещо твердіший за гіпсовий алебастр, проте таки легко дряпається, скажімо ножем. Алабастрони — пляшечки з кальцитового алебастру для зберігання пахощів — згадуються у Біблії (Мр 14:3 [Архівовано 19 січня 2019 у Wayback Machine.]; Лк 7:37).

Говорять теж про алебастр дзеркальний (алебастр з блискучою поверхнею) і алебастр змієвидний (ангідрит викривленої конкреційної форми).

Походження назви

[ред. | ред. код]

Дослідники погоджуються в тому, що назва «алебастр» проникла в багато мов з грецької через латину. Латинське слово «alabaster» походить від грецьких слів «ἀλάβαστρος» (алабастрос) і «ἀλάβαστος» (алабастос), якими називали пляшечки з алебастру.[2][3]

Ці грецькі слова можуть походити від давньоєгипетського «a-labaste» («посудини Баст»), що пов'язане з єгипетською богинею Баст. Часто ця богиня зображалась у вигляді левиці. Нерідко фігурки левиці, себто Баст, прикрашали посудини для пахощів чи мазей, які виготовлялись з каменю, що й став називатись алебастром.[4][5][6]

Згідно з іще однією версією, назва алебастру може походити від назви міста Алабастрон, що, за словами Плінія Старшого і Птолемея («Географія»), існувало у Давньому Єгипті.[7][8] Вважається, що поблизу Алабастрона розташовувалась давня каменоломня Хатнуб, де й добували камінь алебастр.[9] Кальцитовий алебастр, що видобувався в Єгипті, візуально нагадує мінерал — різновид гіпсу — з каменоломні поблизу Вольтерри, тож римляни могли запозичити назву і цей гіпс теж назвати алебастром.[10]

Алебастр в Україні

[ред. | ред. код]

В Україні алебастр (точніше, алебастровий гіпсоліт) трапляється на Волині, Поділлі, Передкарпатті, Донбасі, Дніпровсько-Донецькій западині. Використовують у будівництві, медицині та для виготовлення виробів декоративно-ужиткового мистецтва. З огляду на розчинність у воді непридатний для зовнішнього оздоблення. У 1920-х в Галичині були алебастрові промисли з виготовлення великих (колони, плити та ніжки для столів, підставки для годинників) та точених (цукернички, флакони, вази, лампи тощо) виробів. Неподалік Журавного у води Дністра опускається гора Бакотин. На ній стоїть село Новошини, біля якого уже більш як півтисячі літ функціонує каменоломня, де видобувають алебастр — природний безводний гіпс. Запаси різнокольорового алебастру на Бакотині дуже значні. Сотні тисяч кубометрів високоякісної сировини для прикраси інтер'єрів лежать уздовж лівого берега Дністра від Комарна аж до кордону з Молдовою. Шкода, але інтерес до алебастрового промислу нині малий.[11]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Алебастр. ВУЕ. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 25 жовтня 2019.
  2. ↑ Історія української мови. Лексика і фразеологія / Під ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 1983. — С. 447
  3. ↑ Alabastos, Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, at Perseus
  4. ↑ alabaster — definition at YourDictionary. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
  5. ↑ «alabaster» [Архівовано 26 грудня 2007 у Wayback Machine.], Merriam-Webster Online Dictionary
  6. ↑ Стаття «Алебастр» у Великій українській енциклопедії. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 21 січня 2019.
  7. ↑ Sir John Gardner Wilkinson (1828). Materia hieroglyphica. Malta: privately printed. с. 22. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 26 липня 2016.
  8. ↑ Alfred Lucas, John Richard Harris (2011). Ancient Egyptian Materials and Industries (вид. reprint of 4th edition (1962), revised from first (1926)). Mineola, NY: Dover Publications. с. 60. ISBN 9780486404462. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 26 липня 2016.
  9. ↑ trismegistos.org: Alabastron Polis — Hebenou (Kom el-Ahmar) [Архівовано 3 лютого 2019 у Wayback Machine.] (процитовано 29 листопада 2014)
  10. ↑ Rosemarie Klemm, Dietrich Klemm: Steine und Steinbrüche im Alten Ägypten. Berlin/Heidelberg 1993, ISBN 3-540-54685-5, S. 199.
  11. ↑ Галицька брама. № 68. Алебастр. — Серпень 2000 р. — 20 с.

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Алебастр // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Алебастр // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Будівельне матеріалознавство / За ред. П.В.Кривенко. — К. : Ліра-К, 2012. — 624 с. — ISBN 978-966-2609-04-2.
  • Ґранкін П. Е. Алебастр в інтер'єрах львівських кам'яниць міжвоєнного двадцятиріччя (1920—1939) // Галицька брама. — 2000. — № 8 (68). — С. 18
  • Із чарівних комор підземелля. Світ корисних копалин України / Василь Васильович Губарець, Іван Андрійович Падалка. — Київ: Техніка, 2003. — 256 с. : 12 арк.іл. — Бібліогр.: с.254 (24 назв.). — ISBN 966-575-071-2 (див. с. 109 [Архівовано 5 квітня 2022 у Wayback Machine.])
  • Розвиток промисловості на Україні: в 2 ч. — Ч. 2: Економічна підготовка Великої Жовтневої соціалістичної революції. Фабрично-заводське виробництво/ О. О. Нестеренко.– К.: Вид-во Академії наук Української РСР, — 1962. — 580 с. (див. с. 190 [Архівовано 5 квітня 2022 у Wayback Machine.])

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алебастр
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алебастр&oldid=42577242