Ґренландська мова
| Ґренландська мова Kalaallisut |
|
|---|---|
| Поширена в: | Ґренландія, Данія |
| Регіон: | Північна Америка |
| Носії: | близько 57 000[1] |
| Класифікація: | Ескімосько-алеутська Ескімоська Інуїтська |
| Офіційний статус | |
| Державна: | Ґренландія |
| Офіційна: | Ґренландія |
| Регулює: | Oqaasileriffik (Секретаріат ґренландської мови) |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | kl |
| ISO 639-2 | kal |
| SIL | kal |
Ґренландська мова (ґренл. Kalaallisut) — ескімосько-алеутська мова, якою розмовляє близько 57 000 осіб у Ґренландії і Данії.
Характеристика[ред. • ред. код]
Ґренландська мова споріднена з ескімоськими мовами Канади, такими як інуктитут. Основний діалект, калааллісут або західноґренландська мова, є єдиною офіційною мовою Ґренландії з червня 2009 року. Іншими діалектами ґренландської мови є тунуміісут (східноґренландський) і інуктун (північноґренландський, туле). Ґренландська мова, як і всі інші ескімоські мови, належить до аглютинативних синтетичних, виключно суфіксальних мов. Вона є ергативною, тобто суб'єкт неперехідного дієслова кодується у відмінкових показниках імені і особових показниках дієслова так само, як і об'єкт (пацієнс) перехідного дієслова, й інакше, ніж агенс перехідного дієслова. Іменники відмінюються за вісьмома відмінками і двома числами, а також за особою і числом власника. Дієслова змінюються за вісьмома способами і за особою та числом підмета і прямого додатка. Найпоширенішим способом словотвору у ґренландській мові є суфіксація. Базовий порядок слів — SOV (підмет — прямий додаток — дієслово). Письмо на основі латинської абетки; у 1973 році відбулася реформа ґренландського правопису. У мовознавстві досі є розбіжності з таких питань, як наявність категорії часу і інкорпорації у ґренландській мові.
Зразок[ред. • ред. код]
Inuit tamarmik inunngorput nammineersinnaassuseqarlutik assigiimmillu ataqqinassuseqarlutillu pisinnaatitaaffeqarlutik. Silaqassusermik tarnillu nalunngissusianik pilersugaapput, imminnullu iliorfigeqatigiittariaqaraluarput qatanngutigiittut peqatigiinnerup anersaavani.
«Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.» (Стаття 1-ша Загальної декларації прав людини)
Музика[ред. • ред. код]
Гурт Taaq виконує свої пісні ґренландською мовою.
Фрази[ред. • ред. код]
| Українською | Ґренландською |
|---|---|
| Доброго дня! | Inuugujoq, kutaa! |
| Привіт! | Haluu! |
| Як ся маєш? | Qanoq-ippit? |
| Так | Aap |
| Ні | Naagga |
| Як тебе звуть? | Qanoq ateqarpit? |
| Звідки ти? | Suminngaaneerpit? |
| Розмовляєш англійською? | Tuluttut oqalusinnaavit? |
| Дякую. | Qujanaq |
| один | ataaseq |
| два | marluk |
| три | pingasut |
| чотири | sisamat |
| п'ять | tallimat |
| шість | arfinillit |
| сім | arfineq marluk |
| вісім | arfineq pingasut |
| дев'ять | qulingiluat |
| десять | qulit |
Примітки[ред. • ред. код]
Посилання[ред. • ред. код]
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
