Ґренландська мова
Ґренландська мова | |
---|---|
Kalaallisut | |
![]() | |
Поширена в |
![]() ![]() |
Регіон | Північна Америка |
Носії | близько 57 000[1] |
Писемність | латинська абетка, Eskimo alphabet[d] і Scandinavian Braille[d] |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Державна | Ґренландія |
Офіційна | Ґренландія |
Регулює | Oqaasileriffik (Секретаріат ґренландської мови) |
Коди мови | |
ISO 639-1 | kl |
ISO 639-2 | kal |
ISO 639-3 | kal |
SIL | kal |
Ґренландська мова (ґренл. Kalaallisut) — ескімосько-алеутська мова, якою розмовляє близько 57 000 осіб у Ґренландії і Данії.
Характеристика[ред. | ред. код]
Ґренландська мова споріднена з ескімоськими мовами Канади, такими як інуктитут. Основний діалект, калааллісут або західноґренландська мова, є єдиною офіційною мовою Ґренландії з червня 2009 року. Іншими діалектами ґренландської мови є тунуміісут (східноґренландський) і інуктун (північноґренландський, туле). Ґренландська мова, як і всі інші ескімоські мови, належить до аглютинативних синтетичних, виключно суфіксальних мов. Вона є ергативною, тобто суб'єкт неперехідного дієслова кодується у відмінкових показниках імені і особових показниках дієслова так само, як і об'єкт (пацієнс) перехідного дієслова, й інакше, ніж агенс перехідного дієслова. Іменники відмінюються за вісьмома відмінками і двома числами, а також за особою і числом власника. Дієслова змінюються за вісьмома способами і за особою та числом підмета і прямого додатка. Найпоширенішим способом словотвору у ґренландській мові є суфіксація. Базовий порядок слів — SOV (підмет — прямий додаток — дієслово). Письмо на основі латинської абетки; у 1973 році відбулася реформа ґренландського правопису. У мовознавстві досі є розбіжності з таких питань, як наявність категорії часу в інкорпорації у ґренландській мові.
Зразок[ред. | ред. код]
Inuit tamarmik inunngorput nammineersinnaassuseqarlutik assigiimmillu ataqqinassuseqarlutillu pisinnaatitaaffeqarlutik. Silaqassusermik tarnillu nalunngissusianik pilersugaapput, imminnullu iliorfigeqatigiittariaqaraluarput qatanngutigiittut peqatigiinnerup anersaavani.
«Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і мають діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.» (Стаття 1-ша Загальної декларації прав людини)
Музика[ред. | ред. код]
Гурт Taaq виконує свої пісні ґренландською мовою.
Фрази[ред. | ред. код]
Українською | Ґренландською |
---|---|
Добрий день! | Inuugujoq, kutaa! |
Привіт! | Haluu! |
Як ся маєш? | Qanoq-ippit? |
Так | Aap |
Ні | Naagga |
Як тебе звуть? | Qanoq ateqarpit? |
Звідки ти? | Suminngaaneerpit? |
Розмовляєш англійською? | Tuluttut oqalusinnaavit? |
Дякую | Qujanaq |
Кішка | Qitsuk |
Собака | Qimmeq |
Птах | Timmiaq |
Риба | Aalisagaq |
Дерево | Orpik |
Гриб | Pupik |
Картопля | Naatsiiaq |
Морква | Musaq |
Хліб | Iffiaq |
Зупа | Qajoq |
Вода | Imeq |
Море | Imaq |
Гора | Qaqqaq |
Сад | Naatsiivik |
Ліс | Orpippalik |
Будинок | Illu |
Один | ataaseq |
Два | marluk |
Три | pingasut |
Чотири | sisamat |
П'ять | tallimat |
Шість | arfinillit |
Сім | arfineq marluk |
Вісім | arfineq pingasut |
Дев'ять | qulingiluat |
Десять | qulit |
Одинадцять | aqqanillit |
Дванадцять | aqqaneq marluk |
Тринадцять | aqqaneq pingasut |
Чотирнадцять | aqqaneq sisamat |
П'ятнадцять | aqqaneq tallimat |
Шістнадцять | arfersanillit |
Сімнадцять | arfersaneq marluk |
Вісімнадцять | arfersaneq pingasut |
Дев'ятнадцять | arfersaneq sisamat |
Двадцять | marlunnik qulillit |
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Oqaasileriffik
- DAKA
- DAKA (перекладач з данської мови ґренландською)
- Ґренландська мова на сайті Ethnologue: Greenlandic. A language of Greenland (англ.)
- Ґренландська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Kalaallisut (англ.)
- Східноґренландська мова на сайті WALS Online: Language Greenlandic (East) (англ.)
- Західноґренландська мова на сайті WALS Online: Language Greenlandic (West) (англ.)
- Південноґренландська мова на сайті WALS Online: Greenlandic (South) (англ.)
|