Ґренландська мова
| Ґренландська мова Kalaallisut |
|
|---|---|
| Поширена в: | Ґренландія, Данія |
| Регіон: | Північна Америка |
| Носії: | близько 57 000[1] |
| Писемність: | латинська абетка |
| Класифікація: | Ескімосько-алеутська Ескімоська Інуїтська |
| Державна: | Ґренландія |
| Офіційна: | Ґренландія |
| Регулює: | Oqaasileriffik (Секретаріат ґренландської мови) |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | kl |
| ISO 639-2 | kal |
| SIL | kal |
Ґренландська мова (ґренл. Kalaallisut) — ескімосько-алеутська мова, якою розмовляє близько 57 000 осіб у Ґренландії і Данії.
Характеристика[ред. • ред. код]
Ґренландська мова споріднена з ескімоськими мовами Канади, такими як інуктитут. Основний діалект, калааллісут або західноґренландська мова, є єдиною офіційною мовою Ґренландії з червня 2009 року. Іншими діалектами ґренландської мови є тунуміісут (східноґренландський) і інуктун (північноґренландський, туле). Ґренландська мова, як і всі інші ескімоські мови, належить до аглютинативних синтетичних, виключно суфіксальних мов. Вона є ергативною, тобто суб'єкт неперехідного дієслова кодується у відмінкових показниках імені і особових показниках дієслова так само, як і об'єкт (пацієнс) перехідного дієслова, й інакше, ніж агенс перехідного дієслова. Іменники відмінюються за вісьмома відмінками і двома числами, а також за особою і числом власника. Дієслова змінюються за вісьмома способами і за особою та числом підмета і прямого додатка. Найпоширенішим способом словотвору у ґренландській мові є суфіксація. Базовий порядок слів — SOV (підмет — прямий додаток — дієслово). Письмо на основі латинської абетки; у 1973 році відбулася реформа ґренландського правопису. У мовознавстві досі є розбіжності з таких питань, як наявність категорії часу в інкорпорації у ґренландській мові.
Зразок[ред. • ред. код]
Inuit tamarmik inunngorput nammineersinnaassuseqarlutik assigiimmillu ataqqinassuseqarlutillu pisinnaatitaaffeqarlutik. Silaqassusermik tarnillu nalunngissusianik pilersugaapput, imminnullu iliorfigeqatigiittariaqaraluarput qatanngutigiittut peqatigiinnerup anersaavani.
«Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і мають діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.» (Стаття 1-ша Загальної декларації прав людини)
Музика[ред. • ред. код]
Гурт Taaq виконує свої пісні ґренландською мовою.
Фрази[ред. • ред. код]
| Українською | Ґренландською |
|---|---|
| Добрий день! | Inuugujoq, kutaa! |
| Привіт! | Haluu! |
| Як ся маєш? | Qanoq-ippit? |
| Так | Aap |
| Ні | Naagga |
| Як тебе звуть? | Qanoq ateqarpit? |
| Звідки ти? | Suminngaaneerpit? |
| Розмовляєш англійською? | Tuluttut oqalusinnaavit? |
| Дякую | Qujanaq |
| Кішка | Qitsuk |
| Собака | Qimmeq |
| Птах | Timmiaq |
| Риба | Aalisagaq |
| Дерево | Orpik |
| Гриб | Pupik |
| Картопля | Naatsiiaq |
| Морква | Musaq |
| Хліб | Iffiaq |
| Зупа | Qajoq |
| Вода | Imeq |
| Море | Imaq |
| Гора | Qaqqaq |
| Сад | Naatsiivik |
| Ліс | Orpippalik |
| Будинок | Illu |
| Один | ataaseq |
| Два | marluk |
| Три | pingasut |
| Чотири | sisamat |
| П'ять | tallimat |
| Шість | arfinillit |
| Сім | arfineq marluk |
| Вісім | arfineq pingasut |
| Дев'ять | qulingiluat |
| Десять | qulit |
| Одинадцять | aqqanillit |
| Дванадцять | aqqaneq marluk |
| Тринадцять | aqqaneq pingasut |
| Чотирнадцять | aqqaneq sisamat |
| П'ятнадцять | aqqaneq tallimat |
| Шістнадцять | arfersanillit |
| Сімнадцять | arfersaneq marluk |
| Вісімнадцять | arfersaneq pingasut |
| Дев'ятнадцять | arfersaneq sisamat |
| Двадцять | marlunnik qulillit |
Примітки[ред. • ред. код]
Посилання[ред. • ред. код]
|
|||||||||||||||||||||||
