Глухий ясенний африкат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Voiceless alveolar sibilant affricate
t͡s
t͜s
Номер МФА 103 132
Кодування
HTML (decimal) ʦ
Юнікод (hex) U+02A6
X-SAMPA ts
Кіршенбаум ts
Звучання

Глухий ясенний африкатприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t͡s⟩ або ⟨t͜s⟩ (раніше — ⟨ʦ⟩). Твердий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ц.

Назва[ред.ред. код]

  • Глуха альвеолярна африката
  • Глухий альвеолярний африкат (англ. Voiceless alveolar affricate)
  • Глухий альвеолярний зімкнено-щілинний приголосний
  • Глухий альвеолярний африкат-сибілянт (англ. Voiceless alveolar sibilant affricate)
  • Глуха ясенна африката
  • Глухий ясенний африкат
  • Глухий ясенний зімкнено-щілинний приголосний

Властивості[ред.ред. код]

Властивості глухого ясенного африката:

  • Тип фонаціїглуха, тобто повітря проходить крізь голосові зв’язки не спричиняючи вібрацію.
  • Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творення — ясенне, тобто він артикулюється кінчиком, або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка, і є відповідно апікальним, або ламінальним.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
німецька[1] Zweck [t͡sv̥ɛk] мета Див. німецька фонетика
італійська[2] grazia [ˈɡrät̚t͡sjä] благодать Див. італійська фонетика
іспанська (Чілі) ancha [ˈänt͡sä] широка У стандартній мові — /t͡ʃ/. Див. іспанська фонетика

Зубний ламінальний ясенний[ред.ред. код]

  • Dentalized laminal alveolar [t̻͡s̪]
Мова Слово МФА Значення Примітки
баскська[3] hotz [o̞t̻͡s̪] холод Див. баскська фонетика
білоруська[4] цеканне [ˈt̻͡s̪ekän̪ʲe] цекання Див. білоруська фонетика
болгарська цена [t̻͡s̪ɛˈn̪a] ціна
вірменська (східна)[5] ցանց [t̻͡s̪ʰan̪t̻͡s̪ʰ] сітка Див. вірменська фонетика
верхньолужицька[6] cybla [ˈt̻͡s̪ɪblä] цибуля
іспанська (Мексика) exterior [e̞t̻͡s̪t̪e̞ˈɾjo̞r] екстер'єр
китайська (мандарин)[7][8] 早餐 / zǎocān [t̻͡s̪ɑʊ˨˩ t̻͡s̪ʰan˥] сніданок Див. китайська фонетика
латвійська[9] cena [ˈt̻͡s̪en̪ä] ціна Див. латвійська фонетика
македонська[10] цвет [t̻͡s̪ve̞t̪] квітка Див. македонська фонетика
польська[11] co [t̻͡s̪ɔ] що? Див. польська фонетика
румунська[12] preț [pre̞t̻͡s̪] ціна Див. румунська фонетика
російська[13] царь [t̻͡s̪ärʲ] цар Див. російська фонетика
сербська[14][15] циљ [t̻͡s̪îːʎ] ціль Див. сербська фонетика
словацька cudzí [ˈt̻͡s̪ud̪͡z̪iː] чужий
словенська[16] cvet [t̻͡s̪ʋéːt̪] цвіт Див. словенська фонетика
угорська[17] cica [ˈt̻͡s̪it̻͡s̪ɒ] кошеня Див. угорська фонетика
українська[18] цей [t̻͡s̪ɛj] Див. українська фонетика
чеська[19] co [t̻͡s̪o̝] що? Див. чеська фонетика
чеченська церг [t̻͡s̪erg] зуб

У китайській мові звичайний /t͡s/ («ц») протиставляється аспірованому звукові /t͡sʰ/ («ц» з придихом) . У піньїні вони розрізняються за типом фонації: /t͡s/ записується як дзвінкий z (кириличне «з»; за старою російською транслітерацією — «цзи»); /t͡sʰ/ записується як глухий с (кириличне «ц»).

Ясенний невеляризований[ред.ред. код]

  • Non-retracted alveolar [t͡s]
Мова Слово МФА Значення Примітки
абхазька хьаца [χaˈtsa] граб Див. абхазька фонетика
адигейська цэ [t͡sa] зуб
англійська (кокні)[20] tea [ˈt͡səˑi̯] чай Див. англійська фонетика
арабська (найді)[21] ك‍يف [t͡saif] як?
гебрейська צבע [ˈt͡se̞vä] колір Див. гебрейська фонетика
голландська (Гронінген) mat [ˈmat͡sʰ] мата Див. голландська фонетика
грузинська[22] კა [kʼɑt͡si] чоловік
грецька κορίτσι [ko̞ˈɾit͡si] дівчина Див. грецька фонетика
датська[23] to [ˈt̻͡s̺oːˀ] два Зазвичай — /tˢ/ або /t/. Див. датська фонетика
есперанто ceceo [t͡seˈt͡seo] цеце Див. фонетика есперанто
кабардинська цы [t͡sə] волосся
кантонська 擠 / zai1 [t͡sɐi˥] вичавити Див. кантонська фонетика
люксембурзька[24] Zuch [t͡suχ] поїзд Див. люксембурзька фонетика
мальтійська zokk [t͡sokː] стовбур
маратхі [t͡səv] смак Див. фонетика маратхі; залежно від слова च може вимовлятися як /tʃə/
французька (Квебек) petit [pət͡si] маленький Алофон /t/ перед /i, y/. Див. французька фонетика
японська なみ / tsunami [t͡su͍namʲi] цунамі Див. японська фонетика

Примітки[ред.ред. код]

  1. Mangold, (2005), pp. 50 and 52.
  2. Canepari, (1992), pp. 75–76.
  3. Hualde, Lujanbio & Zubiri (2010:1).
  4. Padluzhny, (1989), p. 48-49.
  5. Kozintseva, (1995), p. 6.
  6. Šewc-Schuster, (1984), pp. 22 and 38).
  7. Lee та Zee, (2003), pp. 109-110.
  8. Lin, (2001), pp. 17-25.
  9. Nau, (1998), p. 6.
  10. Lunt, (1952), p. 1.
  11. Rocławski, (1976), pp. 160.
  12. Ovidiu Drăghici. Limba Română contemporană. Fonetică. Fonologie. Ortografie. Lexicologie. Процитовано April 19, 2013. 
  13. Chew, (2003), p. 67.
  14. Kordić, (2006), p. 5.
  15. Landau та ін., (1999), p. 66.
  16. Pretnar та Tokarz, (1980), p. 21.
  17. Szende, (1999), p. 104.
  18. S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system. Процитовано April 19, 2013. 
  19. Palková, (1994), pp. 234-235.
  20. Wells, (1982a), pp. 322-323.
  21. Lewis jr., (2013), p. 5.
  22. Shosted та Chikovani, (2006), p. 255.
  23. Grønnum, (2005), p. 120.
  24. Gilles та Trouvain, (2013), pp. 67–68.

Джерела[ред.ред. код]

  • Bauer, Laurie; Warren, Paul; Bardsley, Dianne; Kennedy, Marianna; Major, George (2007). New Zealand English. Journal of the International Phonetic Association 37 (1): 97–102. doi:10.1017/S0025100306002830. 
  • Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8. 
  • Chew, Peter A. (2003). A computational phonology of Russian. Universal Publishers. 
  • Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2013). 7 South African. Practical Phonetics and Phonology (вид. 3rd). Routledge. с. 193–194. ISBN 978-0-415-50650-2. 
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. 
  • Gimson, Alfred Charles (2014). У Cruttenden, Alan. Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th). Routledge. ISBN 9781444183092. 
  • Grønnum, Nina (2005). Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd). Copenhagen: Akademisk Forlag. ISBN 87-500-3865-6. 
  • Hualde, José Ignacio; Lujanbio, Oihana; Zubiri, Juan Joxe (2010). Goizueta Basque. Journal of the International Phonetic Association 40 (1): 113–127. doi:10.1017/S0025100309990260. 
  • Jacobson, Steven (1995). A Practical Grammar of the Central Alaskan Yup'ik Eskimo Language. Fairbanks: Alaska Native Language Center. ISBN 978-1-55500-050-9. 
  • Kara, Dávid Somfai (2002). Kazak. Lincom Europa. ISBN 9783895864704. 
  • Kara, Dávid Somfai (2003). Kyrgyz. Lincom Europa. ISBN 3895868434. 
  • Kordić, Snježana (2006). Serbo-Croatian. Languages of the World/Materials; 148. Munich & Newcastle: Lincom Europa. ISBN 3-89586-161-8. 
  • Kozintseva, Natalia (1995). Modern Eastern Armenian. Lincom Europa. ISBN 3895860352. 
  • Шаблон:SOWL
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Lee, Wai-Sum; Zee, Eric (2003). Standard Chinese (Beijing). Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 109–112. doi:10.1017/S0025100303001208. 
  • Lewis jr., Robert Eugene (2013). Complementizer Agreement in Najdi Arabic. 
  • Lin, Hua (2001). A Grammar of Mandarin Chinese. Lincom Europa. ISBN 3-89586-642-3. 
  • Lunt, Horace G. (1952). Grammar of the Macedonian Literary Language. Skopje. 
  • Mangold, Max (2005). Das Aussprachewörterbuch. Duden. ISBN 9783411040667. 
  • Nau, Nicole (1998). Latvian. Lincom Europa. ISBN 3-89586-228-2. 
  • Padluzhny, Ped (1989). Fanetyka belaruskai litaraturnai movy. ISBN 5-343-00292-7. 
  • Palková, Zdena (1994). Fonetika a fonologie češtiny. ISBN 978-8070668436. 
  • Penhallurick, Robert (2004). Welsh English: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 98–112. ISBN 3-11-017532-0. 
  • Peters, Jörg (2010). The Flemish–Brabant dialect of Orsmaal–Gussenhoven. Journal of the International Phonetic Association 40 (2): 239–246. doi:10.1017/S0025100310000083. 
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980). Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego. Katowice: Uniwersytet Śląski. 
  • Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977). A handbook of Polish pronunciation for English learners. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. 
  • Recasens, Daniel; Espinosa, Aina (2007). An electropalatographic and acoustic study of affricates and fricatives in two Catalan dialects. Journal of the International Phonetic Association 37 (2): 143–172. doi:10.1017/S0025100306002829. 
  • Rocławski, Bronisław (1976). Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego. Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego. 
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. 
  • Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar. 
  • Šewc-Schuster, Hinc (1984). Gramatika hornjo-serbskeje rěče. Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina. 
  • Szende, Tamás (1999). Hungarian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 104–107. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Wells, John C. (1982a). Accents of English 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X. 
  • Wells, John C. (1982b). Accents of English 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24225-8.