Ґюнтер Андерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ґюнтер Андерс
Західна Філософія
Народження 12 липня 1902(1902-07-12)
м. Бреслау, Німецька імперія
Смерть 17 грудня 1992(1992-12-17) (90 років)
Австрія м. Відень, Австрія
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Громадянство (підданство) Flag of Germany.svg Німеччина
Flag of Austria.svg Австрія
Знання мов

принаймні:

  • французька[1]
  • англійська мова[1]
  • німецька[1]
  • Діяльність
  • письменник
  • сценарист
  • історик Нового часу[d]
  • перекладач
  • кінокритик[2]
  • художній критик[d][2]
  • викладач університету
  • журналіст
  • Викладав Нова школа
    Член Німецька академія мови і поезії і Берлінська академія мистецтв
    Основні інтереси політика, франкфуртська школа, антивоєнний рух, антиядерне рух
    Alma mater Університет Фрайбурга
    Історичний період Філософія XX століття
    У шлюбі з Ганна Арендт, Elisabeth Freundlich[d] і Charlotte Lois Zelka[d]
    Нагороди

    Ґюнтер Андерс (нім. Günther Anders; 12 липня 1902, Бреслау, під ім'ям Ґюнтер Штерн (нім. Günther Stern), Німецька імперія — 17 грудня 1992, Відень, Австрія) — австрійський письменник, філософ німецько-єврейського походження, активний учасник всесвітнього антиядерного і антивоєнного руху.

    Біографія[ред.ред. код]

    Син засновників дитячої психології Клари і Вільяма Штерн, двоюрідний брат Вальтера Беньяміна. Навчався в Берліні у Едмунда Гуссерля та Мартіна Хайдеггера (разом з Гансом Йонасом і Ганною Арендт), Ернста Кассирера та Пауля Тілліха, був близький до Франкфуртської школи соціальних досліджень (Т. Адорно, Г. Маркузе, М. Горкгаймер, Еріх Фромм та ін.) Був одружений на Ганні Арендт (1929-1937 рр..). Після приходу до влади нацистів емігрував спочатку в Париж, а потім в 1936 — в США. В 1950 повернувся до Європи, оселився у Відні, отримав австрійське громадянство.

    Здобув популярність після публікації книги «Застарілість людини» (1956). Їздив в Хіросіму та Нагасакі в 1958 році, в Освенцим в 1966, після чого публікував нариси про свої подорожі в книгах «Людина на мосту» (1959) і «Напис на стіні» (1967). Друга книга (з главою про Освенцім під назвою «Екскурсія в Аїд») — це щоденник, який охоплює період з 1941 по 1966рік .

    Могила

    Основні праці[ред.ред. код]

    • «Застарілість людини» (нім. Die Antiquiertheit des Menschen, 1956)
    • «Людина на мосту» (1959)
    • «Напис на стіні» (нім. Die Schrift an der Wand, 1967)

    Автор монографій про Родена, Кафку, Георга Гросса, Брехта, Гайдеггера.

    Література[ред.ред. код]

    • Gabriele Althaus: Leben zwischen Sein und Nichts. Drei Studien zu Günther Anders. Metropol, Berlin 1989, ISBN 3-926893-78-8
    • Raimund Bahr (Hrsg.): Günther Anders Leben und Denken im Wort - Biographie, Edition Artscience, Wien-St. Wolfgang 2010; ISBN 978-3-902157-71-3
    • Christian Dries: Günther Anders. Fink, München 2009, ISBN 978-3-8252-3257-3, (UTB Profile - UTB 3257).
    • Edouard Jolly: Nihilisme et technique. Etude sur Günther Anders. EuroPhilosophie Editions, coll. „Bibliothèque de philosophie sociale et politique“, février 2010.
    • Konrad Paul Liessmann: Günther Anders zur Einführung. 1. Auflage. Junius, Hamburg 1988, ISBN 3-88506-843-5, (2. überarbeitete und erweiterte Auflage. ebenda 1993, ISBN 3-88506-891-5).
    • Konrad Paul Liessmann (Hrsg.): Günther Anders kontrovers. Beck, München 1992, ISBN 3-406-34059-8, (Beck'sche Reihe 467), (Beiträge zum Anders-Symposium, Wien 1990).
    • Margret Lohmann: Philosophieren in der Endzeit. Zur Gegenwartsanalyse von Günther Anders. Fink, München 1996, ISBN 3-7705-3112-4, (Zugleich: Hamburg, Univ., Diss., 1994).
    • Ludger Lütkehaus: Philosophieren nach Hiroshima. Über Günther Anders. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 1992, ISBN 3-596-11248-6, (Fischer-Taschenbücher – Philosophie 11248).
    • Ludger Lütkehaus: Schwarze Ontologie. Über Günther Anders. 2. Auflage. zu Klampen, Lüneburg 2002, ISBN 3-934920-17-9, (Neuauflage von: Philosophieren nach Hiroshima. Über Günther Anders. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 1992, ISBN 3-596-11248-6).
    • Thierry Simonelli: Günther Anders. De la désuétude de l’homme. Paris, Éditions du Jasmin, 2004, ISBN 2-912080-77-0, (Désaccords).

    Посилання[ред.ред. код]

    1. а б в http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb120209788
    2. а б Munzinger-Archiv — 1913.