Ганна Арендт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ганна Арендт

Західна філософія
Філософія 20 століття

Hannah arendt-150x150.jpg
Народилася 14 жовтня 1906(1906-10-14)[1][2]
Ганновер[3][4]
Померла 4 грудня 1975(1975-12-04)[1][2] (69 років)
Upper West Side[d], Нью-Йорк[1][5][6][7][8]
гострий інфаркт міокарда
Громадянство (підданство) Flag of the German Reich (1935–1945).svg Німеччина
Flag of the United States.svg США
Апатрид
Національність німці і євреї
Володіння мовами англійська мова[9] і німецька мова
Проживання Ганновер і Нью-Йорк
Ім'я при народженні Johanna Arendt
Діяльність філософ[10][11][12], історик, письменник[13][14][15], політолог[d], есеїст, викладач університету і соціолог[d]
Викладала Принстонський університет, Північно-Західний університет, Wesleyan University[d], Університет Каліфорнії (Берклі), Чиказький університет, Єльський університет, Колумбійський університет і The New Yorker[16]
Член Американська академія мистецтв та літератури, Німецька академія мови і поезії і Американська академія мистецтв і наук
Науковий ступінь докторський ступінь[d][1]
Школа/Традиція Феноменологія
Основні інтереси Політика, Метафізика, Епістемологія, Давньогрецька філософія, Технологія, Онтологія, Філософія історії
Вплинула Габермас, Беньямін, Мерло-Понті, Юлія Кристева
Alma mater Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла
Університет Фрайбурга
Марбурзький університет
Зазнала впливу Едмунд Гуссерль[17], Карл Ясперс[17], Мартін Гайдеггер, Едмунд Берк, Гілберт Кіт Честертон, Шарль Луї де Монтеск'є, Алексіс де Токвіль, Вальтер Беньямін, Hans Jonas[d], Ісус Христос, Дунс Скот, Нікколо Мак'явеллі, Платон, Карл Маркс, Сократ, Франц Кафка, Аврелій Августин, Карл Шмітт, Павло, Іммануїл Кант, Арістотель і Серен К'єркегор
Студент у Мартін Гайдеггер[18] і Карл Ясперс[18]
Визначний твір Витоки тоталітаризму[d][18], Становище людини[d][18], Банальність зла. Суд над Айхманом в Єрусалимі[d][18] і Про революцію[d][18]
Конфесія Юдаїзм
У шлюбі з Ґюнтер Андерс і Heinrich Blücher[d]
Нагороди

q: Висловлювання у Вікіцитатах

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Га́нна А́рендт (Hannah Arendt), (14 жовтня 1906, Ганновер — 4 грудня 1975, Нью-Йорк) — визначний політичний філософ XX століття, політолог і соціолог. Учениця М. Гайдеггера, Е. Гуссерля та К. Ясперса. Вважається піонером у дослідженні та класиком визначення тоталітаризму як соціального явища.

Біографія[ред.ред. код]

Народилася у м. Ганновер у Німеччині в єврейській родині, яка належала до середнього класу і дотримувалася соціал-демократичних поглядів. Вивчала філософію в університеті м. Марбург. Була ученицею та коханою Мартіна Гайдеггера. Після приходу до влади Адольфа Гітлера почала брати активну участь в роботі організацій, що допомагали переховуватися та виїжджати євреям, спочатку в Берліні, а потім у Парижі. 1940 року була заарештована, дивом уникла виселення до концентраційного табору. 1941 року через Лісабон емігрує до США. Там стає спочатку журналісткою, а після — головним редактором великого видавництва. Публікувала полемічні статті на тему нацистських переслідувань євреїв. Була професором або почесним професором декількох університетів, зокрема Гарварду, Університету Берклі та Принстонського університету.

Роботи Г. Арендт присвячено темам влади і тоталітаризму. У своїй праці «Витоки тоталітаризму» (англ. The Origins of Totalitarianism, нім. Elemente und Ursprünge totaler Herrschaft) Арендт простежила витоки комунізму та нацизму до антисемітизму.[19] Ця робота викликала багато дискусій, оскільки авторка в ній порівнювала риси двох політичних систем, які до цього вважалися ідеологічно протилежними.

Ганна Арендт стала першим філософом-лауреатом Премії Зигмунда Фрейда за наукову прозу (1967).

У 2012 році про неї знято художній фільм (режисер — Маргарете фон Тротта, в головній році — Барбара Зукова)[20].

Основні праці[ред.ред. код]

Еволюція тоталітаризму за Г. Арендт[ред.ред. код]

  • Війна 1914—1918 рр, суперечності індустріалізації дали багато вигнанців суспільства, безробіття охопило практично всіх.
  • З'явилася юрба (натовп), що заперечувала механізми держави і бажала піддатися дезінтеграції, руйнації традиційного, знецінення всього, заперечувала і зневажала реальність.
  • Юрба розхитувати право, прагнула утвердити право сили в умовах беззаконня.
  • Крах лібералізму, який не захищає в умовах поширення насильства.
  • Поява інтелектуалів, які стверджували, що голос юрби — це голос Божий.
  • Юрбу очолюють демагоги, і спрямовують її проти організованого суспільства. Поява революційного фанатизму.
  • Дарвінівська теорія боротьби видів еволюціонує у расистську теорію боротьби класів, рас, націй.
  • Організоване насильство заступає право.
  • Вожді широко використовують маніпуляції. Сваволя еліт — нехтування прямими наслідками дій і призирливе ставлення до суспільного блага.
  • Абсолютна непередбачуваність політики. Зло не можна пояснити зрозумілими мотивами — абсолютне зло.
  • мета тоталітарної доктрини — не так революційне перетворення суспільства, як трансформація самої людської природи. Жахи концентраційних таборів — знеособлення людини. Тоталітаризм прагнув не так влади над людьми, як системи за якої люди — не потрібні.
  • Зіткнення двох тоталітаризмів (радянського і нацистського).
  • 50 млн жертв. Але це ще не остаточна ціна. Тоталітарні спокуси і відлуння переслідуватимуть людство довго. Жертви радянського ГУЛАГУ — 22 млн. Військові втрати СРСР під час Другої світової війни — 14 млн. Жертви колективізації і розкуркулення — 12 млн. Український голодомор — 6 млн. Єврейський геноцид — 6 млн.

Окремі статті[ред.ред. код]

Про неї[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Арендт Ханна // Політологічна енциклопедія: навч. Посібник  : у 9 т. / Карасевич А.О., Шачковська Л.С.. — У. : ФОП Жовтий О.О., 2016. — Т. 1. А — В. — С. 147-150.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11850391X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  3. http://muse.jhu.edu/books/9780816688753
  4. http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1467-8675.2009.00545.x/full
  5. http://muse.jhu.edu/journals/public_culture/v015/15.1mbembe.html
  6. http://www.jstor.org/stable/2928276
  7. http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/13569310701285016
  8. http://www.nytimes.com/1975/12/06/archives/hannah-arendt-political-scientist-dead.html
  9. http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb118890622
  10. http://www.nndb.com/event/582/000051429/
  11. http://www.nytimes.com/2005/03/21/books/21zine.html?pagewanted=print&position=
  12. http://www.nytimes.com/2005/08/15/arts/15conn.html
  13. https://www.nytimes.com/books/00/03/26/specials/mccarthy-arendtlet.html
  14. http://www.smh.com.au/entertainment/movies/hannah-arendt-review-brave-attempt-to-get-inside-the-mind-of-a-complex-thinker-20140312-34mih.html
  15. http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/0305569790050102
  16. http://www.newyorker.com/books/double-take/hannah-arendt-and-the-new-yorker
  17. а б Biographical Dictionary of Twentieth-Century Philosophers (1996 ed.) — 1996. — ISBN 978-0-415-06043-1
  18. а б в г д е Arendt, Hannah // American Political Scientists: A Dictionary — 2 — Greenwood Publishing Group, 2002. — P. 10–11. — ISBN 978-0-313-31957-0
  19. Hannah Arendt The Origins Of Totalitarianism Harcourt, Brace, Jovanovich (1973)(англ.)
  20. Hannah Arendt (2012)
  21. Анотація книги «Становище людини»


Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.