Ґідон Кремер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ґідо́н Кре́мер (*27 лютого 1947, Рига, Латвія) — латвійський скрипаль і диригент.[ред.ред. код]

Життєпис[ред.ред. код]

Закінчив Московську консерваторію в 1969 в класі Д. Ф. Ойстраха. Лауреат Міжнародного конкурсу імені королеви Єлизавети в Брюсселі (1967), переможець Міжнародного конкурсу імені Чайковського (1970). Виступає в концертах з 1965, з 1978 живе за кордоном.

Художній керівник заснованого їм в 1981 Фестивалю камерної музики в Локкенхаусі (Австрія), засновник і диригент молодіжного камерного гастрольного оркестру «Кремерата Балтика» (1996). В 1997—1998 художній керівник Фестивалю Іегуді Менухіна в Гштаді (Швейцарія).

Кремер — музикант інтелектуального, експериментаторського складу; з ранніх років він тяжів до виконання сучасної музики й співробітництву з композиторами своєї епохи. Перший виконавець ряду творів С. А. Губайдуліної, Е. В. Денісова, Г.Канчелі, А.Пярта, В. В. Сильвестрова, А. Г. Шнітке й ін.; йому присвячені Fratres Пярта, Офферторіум Губайдуліної, La nontananza Л.Ноно, симфонія для скрипки з оркестром Widmung Сильвестрова й ін., а також разом з його першою дружиною, скрипалькою Т. Т. Грінденко, — Concerto grosso № 1 Шнітке, Tabula rasa Арво Пярта. Кремер виступав в ансамблі з такими видатними музикантами, як М.Аргеріх, Г.Холліґер, Г.Шифф, Ю.Башмет, М.Майскій й ін. В останні роки також пропагує спадщину російського «авангардиста» перших десятиліть 20 ст., що згодом працював за рубежем, — Артура Лур'є, а з іншого боку — творчість знаменитого автора естрадних аргентинських танго Астора Пьяццолли.

Кремеру завжди було тісно в рамках властиво скрипкового мистецтва — звідси його тяжіння до оригінальних програм, що припускають співучасть у композиторському процесі, а також до літературної діяльності. Він автор книг Осколки дитинства (що вийшла німецькою мовою в Німеччині), Обертони (також опублікованої вперше німецькою в 1997), Інародний артист, Зізнання міражиста (російською), Листи до юної піаністки (французькою).

Взимку 2015 року Гідон Кремер разом з колегами Гієдре Дірванаускайте (віолончель) та корінним киянином, а нині рижанином Андрієм Пушкарьовим(вібрафон) виступив з концертом у Києві. Супровід — київський камерний оркестр Романа Кофмана та хор Щедрик («Янголи печалі» Гії Канчелі). У квітні 2015-го Гідон Кремер разом зі своїм оркестром «Кремерата Балтика» представив на розсуд одеського глядача програму «Протистояння двох світів», створену у співпраці з відомим російським філософом і художником, дисидентом Максимом Кантором.

18 жовтня 2016 року Гідону Кремеру була вручена премія Японської художньої асоціації, яка є премією імператора Японії і в мистецькому світі неофіційно прирівнюється до премії Нобеля.

Посилання[ред.ред. код]

[1][https://www.youtube.com/watch?v=NZYQEnrXQrU

  1. Official video (16/10/2016). Вручення Імператорської премії Японії. You Tube (англ). Процитовано 21/10/2016.