Ґі Дрю

Ґі Дрю; (Guy Drut); Ґі Дрю ; фр. Guy Drut
	Ґі Дрю (1972 р.) Ґі Дрю (1972 р.)
Загальна інформація
Національність	француз
Громадянство	Франція
Народження	6 грудня 1950 (73 роки); Уані, Па-де-Кале, Франція
Зріст	188 см
Вага	74 кг
Спорт
Країна	Франція
Вид спорту	легка_атлетика
Дисципліна	біг на 110 м з бар'єрами
Тренери	Pierre Legraind
Участь і здобутки
Особисті рекорди	110 м з/б — 13,0 сек. (1975)
Ґі Дрю у Вікісховищі
Нагороди
	Чемпіон чемпіонів газети L'Équipe (1976)
Олімпійські ігри

Ґі Дрю (фр. Guy Drut; 6 грудня 1950(19501206), Уані, Па-де-Кале, Франція) — французький легкоатлет, чемпіон і срібний призер Олімпійських ігор.

Член Міжнародного олімпійського комітету (1996—2005).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в муніципалітеті Уані департаменту Па-де-Кале на півночі Франції. Займаючись легкою атлетикою, як різнобічно обдарований спортсмен виступав у юніорських змаганнях з десятиборства (до кінця 1960-х років) та в стрибках з жердиною, але від початку 1970-х зосередився на бігові з бар'єрами на короткі дистанції. Багаторазовий чемпіон Франції. Здобув також низку перемог і призових місць на міжнародних змаганнях, зокрема на 50-метрівці з бар'єрами на чемпіонаті Європи в приміщенні (1972 — золота медаль) і на чемпіонаті Європи в спринті на 110 м з бар'єрами (1974).

На літніх Олімпійських іграх 1972 року в Мюнхені (Німеччина) 21-річний спортсмен виступав у змаганнях з бігу на 110 метрів з бар'єрами. У фіналі з результатом 13,34 с посів друге місце, поступившись Роду Мілборну (США). На наступних Іграх 1976 року в Монреалі (Канада), змагаючись на тій самій дистанції, з результатом 13,30 с став чемпіоном — випередив кубинця Алехандро Касаньяса (13,33 с) і американця, чемпіона Олімпіади-1968 Віллі Девенпорта (13,38 с). Ґі Дрю — перший європеєць, який переміг на Іграх у цій легкоатлетичній дисципліні, і перший спринтер-бар'єрист не з Америки, який став чемпіоном Олімпіади після 1928 року.

Був рекордсменом світу і Європи в 1970-х роках. Останнім міжнародним змаганням Ґі Дрю став чемпіонат Європи в приміщенні 1981 року (призер на 50-метрівці з бар'єрами).

Закінчивши спортивну кар'єру, виявив активність у бізнесі й політиці. Був членом французького парламенту (1986—2007), міністром у справах молоді й спорту (1995—1997). Він також був мером Куломм'є (1992—2008). Потрапив під суд 2005-го (нібито за фінансові порушення в розподілі держзамовлення), проте звинувачення відкидав. Дістав 15 місяців позбавлення волі умовно і штраф, але засудженого амністував президент Франції Жак Ширак 2006 року як особу, що має великі заслуги перед державою у спорті^[2]^[3].