100 мм гірська гармата M.16
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
М.16 | |
Тип | Гірська гармата |
Походження | Австро-Угорська імперія |
Історія використання | |
На озброєнні | 1915-1919 |
Оператори | Австро-Угорська імперія Австрія Чехословаччина Угорщина Німеччина Третій Рейх Італія Румунія Польща |
Війни | Перша світова війна, Друга світова війна. |
Історія виробництва | |
Виробник | "Шкода" |
Виготовлення | 1915-1918 |
Виготовлена кількість | 550 |
Варіанти | 10.5 cm Gebirgshaubitze M. 16(T) |
Характеристики | |
Вага | бойова: 1,235 кг похідна: |
Довжина | L/19 калібр (1,93 м) |
Снаряд | роздільне заряджання, граната 13,4 кг - 16 кг |
Калібр | 100 мм |
Підвищення | від -8° до +70° |
Траверс | 5,5° |
Темп вогню | 1 постріл за 5 хвилин |
Дульна швидкість | 341 м/с (набій 16 кг), 407 м/с (набій 13,4 кг) |
Дальність вогню | |
Ефективна | 7,090 км (13,4 км) |
Максимальна | 8,490 км (16 км) |
100 мм гірська гармата M.16 у Вікісховищі |
100 мм гірська гармата М.16 (нім. 10 cm Gebirgshaubitze M.16) була на озброєнні Збройних сил Австро-Угорщини періоду 1-ї світової війни. Загалом було вироблено 550 гармат. У варіанті 105 мм перебувала на озброєнні турецького війська. Після завершення війни потрапила на озброєння до країн-правонаступників та Італії. Брали участь у 2-й світовій війні.
У гарматі використовували 4 типи набоїв до польової гаубиці М.14 — фугасний сняряд (10 кг), осколково-фугасний снаряд (13,6 кг), шрапнельного снаряду (13,5 кг). Лафет гармати забезпечував більший кут обстрілу. Гармату перевозили у розібраному стані на трьох двокінних візках. На невеликі відстані його переміщувала обслуга.
- Stefan Pataj: Artyleria lądowa 1872–1970. Warszawa: Wydawnictwo MON, 1975. (пол.)
- http://army1914-1945.org.pl/wlochy2/regio-esercito/uzbrojenie-wyposazenie-i-sprzet-regio-esercito/artyleria-italia/194-obice-da-100-17-mod-916-haubica-gorska-dwoch-wojen-artykul-w-budowie [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (Polisch)
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |