Очікує на перевірку

19-й піхотний полк (Австро-Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
19-й Угорський піхотний полк «ерцгерцог Франц Фердинанд»
На службі1734–1918
Країна Священна Римська імперія →
Австрійська імперія Австрійська імперія →
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Вид Сухопутні війська
Типпіхота
Штаб–квартириБратислава (1903—1905),
Відень (1906—1911)
ОборонецьЕрцгерцог Франц Фердинанд
Кольори         
Річниці18 жовтня, в річницю битви під Лейпцигом (1813)
Війни/битвиАвстро-турецькі війни,
Семирічна війна,
Наполеонівські війни,
Угорська революція (1848—1849),
Австро-італо-французька війна,
Перша світова війна
Почесне найменуванняУгорський

19-й Угорський піхотний полк «ерцгерцог Франц Фердинанд» (нім. Ungarisches Infanterieregiment «Erzherzog Franz Ferdinand» Nr. 19, IR. 19) — піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини.

Історія

[ред. | ред. код]

Полк було створено в 1734 році.

В 1769 р. полк отримав номер «19».[1]

Штаб–квартири: Лоді (1736—1739), Павія (1749—1756), Їглава (1763), Жовква (1774), Кошиці (1775, 1780, 1791, 1801), Белград (1790), Кремона (1792—1793, 1824), Клагенфурт-ам-Вертерзе (1797), Загреб (1805), Комарно (1809, 1871, 1882, 1894), Форлі (1814), Мантуя (1815), Мілан (1817), П'яченца (1823), Відень (1826, 1869, 1890, 1906—1911), Лінц (1844), Фельдкірх (1849), Рендсбург (1850), Пльзень (1852), Семигород (1854), Кронштадт (1855), Опава (1858), Венеція (1861), Ровіго (1862), Віченца (1863), Трієст (1867), Пула (1868), Братислава (1878, 1903—1905). Округ поповнення: Дьєр.[2]

Полковий навчальний заклад станом на 1782 р. діяв в Кошицях, в 1810 р. переїхав в Секешфегервар, а 1852 р. був розформований.[1]

Полкове свято відзначалося 18 жовтня, в річницю битви під Лейпцигом (1813).

Бойовий шлях

[ред. | ред. код]

У 1914–1915 роках під час Першої світової війни полк воював з російською армією в Галичині.

Склад

[ред. | ред. код]

Національний склад (1914):

  • 95 % — угорці;
  • 5 % — інші національності.[2]

Почесні шефи

[ред. | ред. код]

У 1858—1869 роках другим почесним шефом полку був фельдцейхмейстер Генріх фон Гендель.

Командування

[ред. | ред. код]
  • 1734: Леопольд Стефан фон Палфі аб Ердед;
  • 1736: полковник Леопольд Фрейхервон Андраші;
  • 1739: полковник Якоб Фрайхер фон Прейсах;
  • 1752: полковник Йозеф Зігган фон Черма;
  • 1758: полковник Вольфганг Фрайхер фон Фабер дю Фор;
  • 1767: полковник Леопольд Шуллер де Раад;
  • 1773: полковник Йозеф Фрайхер фон Альвінці де Берберек;
  • 1779: полковник Йоганн Штирм;
  • 1788: полковник граф Карл Коловрат-Краковський;
  • 1789: полковник Філіп Фрайхер фон Піттоні;
  • 1795: полковник Карл фон Адор'ян;
  • 1799: полковник Леліо Фрайхер фон Спаннокі;
  • 1800: полковник Карл Петерфі д'Ікатс;
  • 1804: полковник Лукас О'Фланаган;
  • 1808: полковник Йоганн фон Зеталь;
  • 1812: полковник Франц Фрайхерр фон Штуттерхайм;
  • 1814: полковник Карл фон Сент-Івані;
  • 1818: полковник Алоїз Фабер Едлер фон Вайнау;
  • 1824: полковник Антон фон Зітвай;
  • 1831: полковник Франц Гюлай фон Марос-Немет;
  • 1837: полковник Йозеф Гірншалл;
  • 1845: полковник Андреас Мельцер фон Келлемес;
  • 1848: полковник Пауль Аурнхаммер фон Ауенштайн;
  • 1850: полковник Емеріх Фрайхер фон Пасторі;
  • 1858: полковник Василь Полловіна;
  • 1860, 1866: полковник Геогр Грівічіч;
  • 1866: полковник Адольф Ратх;
  • 1867: полковник Карл Едлер фон Рат;
  • 1876: полковник Карл Ріттер фон Фабріцій;
  • 1878: полковник Людвіг Діркес;
  • 1884: полковник Густав Ріттер фон Вейс;
  • 1885: полковник Матіас Пандур;
  • 1886: полковник Моріз Ріттер фон Шаффер фон Шефферсфельд;
  • 1891: полковник Андреас Бенедек;
  • 1896: полковник Йоганн Грівічіч;
  • 1903—1906: полковник Хуго Калівода;
  • 1907—1911: полковник Карл Вайцендорфер;
  • 1911—1914: полковник Рудольф ріттер фон Метц.[3]

Підпорядкування

[ред. | ред. код]

Полк (без 3-го батальйону) входив в склад 98-ї піхотної бригади 49-ї піхотної дивізії. Весною 1912 р. полк (без 3-го батальйону) відійшов до 94-ї піхотної бригади 28-ї піхотної дивізії. 3-й батальйон був підпорядкований 65-й піхотній бригаді 33-ї піхотної дивізії.[4]

Однострій

[ред. | ред. код]
  • Лейтенант 19-го піхотного полку
  • Мундир штабс-фельдфебеля 19-го піхотного полку

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Mittheilungen des k.u.k. Kriegs-Archivs - Supplement. Geschichte K. und K. Wehrmacht 1. (1898) | Könyvtár | Hungaricana. library.hungaricana.hu. Процитовано 26 липня 2022.
  2. ↑ а б k.u.k. Infanterieregimenter. www.mlorenz.at. Процитовано 26 липня 2022.
  3. ↑ Mittheilungen des k.u.k. Kriegs-Archivs - Supplement. Geschichte K. und K. Wehrmacht 1. (1898) | Könyvtár | Hungaricana. library.hungaricana.hu. Процитовано 26 липня 2022.
  4. ↑ Szilsárkány: K.u.K. Infanterie-Regiment Nr.19. (kép). szilsarkany.network.hu. Процитовано 26 липня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=19-й_піхотний_полк_(Австро-Угорщина)&oldid=39312160