2К8 «Фаланга»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2К8 «Фаланга»
Ракета 3М11 комплексу 2К8 «Фаланга»
Ракета 3М11 комплексу 2К8 «Фаланга»
Тип протитанковий ракетний комплекс
Історія використання
На озброєнні 30 серпня 1960 року — н.ч.
Оператори «Див. Оператори»
Історія виробництва
Розробник  СРСР ДКБ—16, А. Е. Нудельман
Розроблено 1958—1960, 1959
Характеристики

2К8 «Фаланга» у Вікісховищі

«Фаланга» (Індекс ГРАУ — 2К8 (комплекс), 3М11 (ракета), за класифікацією МО США і НАТО — AT-2 Swatter) — радянський протитанковий ракетний комплекс.

Перший наземний варіант комплексу розроблений в ДКБ-16 під керівництвом О. Е. Нудельмана. У серпні 1960 р. був прийнятий на озброєння у СРСР. 2К8 «Фаланга» встановлювався на шасі бойової розвідувально-дозорної машини БРДМ (ГАЗ-40П), така машина мала індекс 2П32.

Послужив основою для подальших розробок. Зокрема, для ракети 9М17М комплексу «Фаланга-М», який прийняли на озброєння в 1967 р. для установки на вертольоти.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

«Фаланга» на Мі-24
  • Дальність стрілянини: до 2500 м
  • Стартова маса ракети 3М11: 28,5 кг
  • Довжина ракети: 1147 мм
  • Діаметр ракети: 140 мм
  • Розмах крила: 680 мм
  • Поперечний габарит в складеному положенні: 270×270 мм
  • Максимальна швидкість ракети: 150 м/с
  • Час польоту на максимальну дальність: 16,6 с
  • Бойова частина: 3Н18, кумулятивна
    • Маса БЧ: 6 кг
  • Бронепробиття:
    • Під кутом 0° — 500—650 мм (при масі ВВ — 3,5 кг)
    • Під кутом 60° — 280 мм (400 мм при масі ВВ — 4-7 кг для ракет модифікації 1 і 2)

Оператори[ред. | ред. код]

Виготовлювач/основний оператор[ред. | ред. код]

Інші оператори[1][ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ПТУРы сухопутных войск / под ред. Дмитриева Г.Н. — Киев : Архив-Пресс, 1997. — С. 26. — (Архив 500+) — 700 прим.

Література[ред. | ред. код]

  • Ангельский Р. Д. Отечественные противотанковые комплексы: Иллюстрированный справочник. — М. : ООО «Издательство ACT», 2002. — 192 с. — (Военная техника) — 10000 прим. — ISBN 5-17-011744-2.
  • Александров С. У вертолётов длинная рука // Оружие : журнал. — 2007. — № 05 (май). — С. 38-41.

Посилання[ред. | ред. код]