693
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 693 DCXCIII |
| Ab urbe condita | 1446 |
| Ассирійський | 5443 |
| Бенгальський | 100 |
| Берберський | 1643 |
| Бірманський | 55 |
| Буддистський | 1237 |
| Візантійський | 6201–6202 |
| Вірменський | 142 ԹՎ ՃԽԲ |
| Голоценовий | 10693 |
| Ера Селевкідів | 1004/1005 AG |
| Ефіопський | 685–686 |
| Єврейський | 4453–4454 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 749–750 |
| - Шака самват | 614–615 |
| - Калі Юґа | 3793–3794 |
| Іранський | 71–72 |
| Ісламський | 73–74 |
| Китайський | 壬辰年 (водяний дракон) 3390 або 3183 — до — 癸巳年 (водяний змій) 3391 або 3184 |
| Коптський | 409–410 |
| Корейський | 3026 |
| Тайванський | 1219 до РК 民前1219年 |
| Тайський сонячний | 1235–1236 |
| Юліанський | 693 DCXCIII |
| Яванський | 585–586 |
| Японський | — |
Раннє Середньовіччя. Триває чума Юстиніана. У Східній Римській імперії продовжується правління Юстиніана II. Більшу частину території Італії займає Лангобардське королівство, деякі області належать Візантії. Франкське королівство розділене між правителями з династії Меровінгів. Іберію займає Вестготське королівство. В Англії триває період гептархії. Авари та слов'яни утвердилися на Балканах. Центр Аварського каганату лежить у Паннонії. Існують слов'янські держави: Карантанія та Перше Болгарське царство.
Омеядський халіфат займає Аравійський півострів, Сирія, Палестина, Персія, Єгипет, частина Північної Африки. У Китаї правління династії Тан перервалося оголошенням династії Чжоу. Індія роздроблена. В Японії триває період Ямато. Хазарський каганат підпорядкував собі кочові народи на великій степовій території між Азовським морем та Аралом. Відновився Тюркський каганат.
На території лісостепової України в VII столітті виділяють пеньківську й празьку археологічні культури. У VII столітті продовжилося швидке розселення слов'ян. У Північному Причорномор'ї співіснують різні кочові племена, зокрема булгари, хозари, алани, авари, тюрки.
Події[ред. | ред. код]
- Араби захопили Карфаген, покинутий візантійцями.