Хатояма Ітіро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:46, 17 травня 2020, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (виправлення посилання за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хатояма Ітіро
яп. 鳩山一郎
Народився1 січня 1883(1883-01-01)[2][3][4]
Higashi-Gokenchōd, Ushigome-kud
Помер7 березня 1959(1959-03-07)[1][2][…] (76 років)
Токіо[d], Токіо, Японія[1]
Похованняцвинтар Янакаd
Країна Японія
Місце проживанняHatoyama Halld
Діяльністьполітик, адвокат
Alma materТокійський імператорський університет[d] і Перша вища школаd
Знання мовяпонська
Посадапрем'єр-міністр Японії, прем'єр-міністр Японії, прем'єр-міністр Японії і член Палати представників Японії[d]
ПартіяЛіберально-демократична партія Японії, Асоціація друзів конституційного правління (Японська імперія), Japan Democratic Partyd, Liberal Partyd і Liberal Party–Hatoyamad
Конфесіябаптизм
БатькоKazuo Hatoyamad
МатиHaruko Hatoyamad
РодичіSuzuki Kisaburōd і Akeo Watanabed
Брати, сестриHideo Hatoyamad
У шлюбі зKaoru Hatoyamad
ДітиIichirō Hatoyamad
Автограф
Нагороди
Grand Cordon of the Supreme Order of the Chrysanthemum

Ітіро Хатояма (яп. 鳩山 一郎; нар. 1 січня 1883(18830101), Токіо — пом. 7 березня 1959, Токіо) — японський політичний і державний діяч. Прем'єр-міністр Японії з 1954 по 1956 рік. Один із засновників Ліберально-демократичної партії Японії.

Біографія

Закінчив юридичний факультет Токійського університету. Політичну кар'єру почав в 1912 р. як член Токійських міських зборів. З 1915 по 1940 р. 13 разів обирався депутатом парламенту від партії Ріккен Сейюкай, в 19271929 рр.. займав пост генерального секретаря цієї партії. Був міністром освіти (19311934). Під час Другої світової війни входив до Політичної асоціації Великої Японії. Один з організаторів Ліберальної партії Японії (1945) та її голова. У 19461951 рр.. в результаті «чистки» був позбавлений права займатися політичною діяльністю. Відновлений у правах в 1951 р. Всередині партії очолював опозицію прем'єру Сіґеру Йосіді, а при створенні Демократичної партії Японії (1954) став її лідером. Після створення Ліберально-демократичної партії увійшов до її колективного керівництва, а в 1956 р. став першим головою ЛДП. Тричі очолював уряд (19541956). Виступав за ослаблення політичної залежності від США. Активний прихильник відновлення міждержавних відносин з СРСР, скріпив своїм підписом Спільну декларацію СРСР і Японії 1956.

Примітки

Література

Посилання