Чистяков Євген Михайлович

Євген Михайлович Чистяков
рос. Евгений Михайлович Чистяков
Народження	12 лютого 1920(1920-02-12) Углич
Смерть	25 березня 1960(1960-03-25) (40 років)
Поховання	Мукачево
Країна	СРСР
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Винищувальна авіація
Роки служби	1937–1960
Партія	КПРС
Звання	Полковник авіації
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За взяття Відня» Медаль «За взяття Будапешта»

Євген Михайлович Чистяков (рос. Евгений Михайлович Чистяков; 12 лютого 1920, Углич — 25 березня 1960) — радянський льотчик-винищувач, Герой Радянського Союзу (1941).

Біографія

Могила Євгена Чистякова в Мукачеві

Народився 12 лютого 1920 року в місті Угличі (нині Ярославської області) в родині робітника. Росіянин. Закінчив 7 класів школи і школу ФЗУ. Працював слюсарем на Ленінградському заводі імені С. М. Кірова.

У Червоній армії з 1937 року. У 1938 році закінчив Борисоглібську військово-авіаційну школу пілотів. Член ВКП(б) з 1941 року.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Заступник командира ескадрильї 92-го винищувального авіаційного полку (44-а винищувальна авіаційна дивізія, 6-а армія, Південно-Західний фронт) молодший лейтенант Євген Чистяков до листопада 1941 року здійснив 89 бойових вильотів на розвідку і штурмовку військ противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 листопада 1941 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм, молодшому лейтенанту Євгену Михайловичу Чистякову присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 678).

У 1943 році закінчив прискорений курс Військово-повітряної академії. Після війни льотчик продовжував службу в ВПС СРСР. Полковник Є. М. Чистяков командував авіаційною дивізією. Помер 25 березня 1960 року. Похований на міському цвинтарі міста Мукачевого.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями «За взяття Відня», «За взяття Будапешта» і «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні».

Література

• Андреев С. А. Совершённое ими бессмертно. Книга 1. М.: Вища школа, 1976;
• Герои огненных лет. Ярославль: Верхньо-Волзьке книжкове видавництво, 1985;
• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.2. Москва, 1988.