Людина-невидимка (фільм, 1984)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:40, 13 листопада 2020, створена Mr.Rosewater (обговорення | внесок) (правопис)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 13 листопада 2020, заснована на цій версії.
Людина-невидимка
рос. Человек-невидимка
Оригінальний постер до фільму
Жанрфантастична драма
РежисерЗахаров Олександр Миколайовичd
СценаристОлександр Захаров (за участю Андрія Дмитрієва)
На основі«Невидимець» Герберта Веллса
У головних
ролях		Харитонов Андрій Ігорович, Ромуальдас Раманаускас, Куравльов Леонід В’ячеславович, Наталія Даніловаd, Oleg Golubitskyd, Сергачов Віктор Миколайович, Катін-Ярцев Юрій Васильович і Шульгін Віктор Сергійович
ОператорВалерій Шувалов
КомпозиторЕдуард Артем'єв
Кінокомпанія«Мосфільм»
Тривалість89 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1984
Дата виходу21 серпня 1986 (СРСР)
Касові збори20 700 000 глядачів (СРСР)[1]
IMDbID 0087043
РейтингIMDb: 6.2/10 stars
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Людина-невидимка (значення).

«Людина-невидимка» (рос. «Человек-невидимка») — російський радянський науково-фантастичний фільм 1984 року, поставлений режисером Олександром Захаровим за романом Герберта Велза «Невидимець» 1897 року.

Сюжет

Геніальний вчений Джонатан Гриффін розповідає коханій дівчині Джейн, що після смерті батька хоче продовжити його справу і потребує асистента. Він займається пошуками способу робити предмети невидимими, в тому числі людське тіло. Джейн погоджується допомагати йому. Його суперник, цинічний та владолюбний учений Кемп, з недовірою ставиться до пошуків Гриффіна, називаючи його мрійником. Вони сперечаються щодо мети науки: Гриффін бажає звеличення людського розуму, тоді як Кемп — матеріальної вигоди.

Гриффін випробовує спосіб невидимості на собі, що супроводжується димом з його обладнання. Сусіди, боячись пожежі, вриваються до квартири і вчиняють там погром. Самого вченого, однак, вони не знаходять. Гриффін, ставши невидимим, навідується до крамнички фокусника, де бере одяг і ховає невидиме обличчя під бинтами й окулярами. Потім він забирає саквояж зі своїм обладнанням, злякавши сусіда, котрий хотів привласнити його. Гриффін поселяється в готелі, де його дивний вигляд бентежить постояльців. Вони вважають його небезпечно хворим або злочинцем-втікачем. Потім хазяйка готелю Дженні бачить відсутність у Гриффіна обличчя під бинтами. Разом з чоловіком вона пробирається до номера, де обоє стають свідками того, як предмети самі по собі рухаються. Прибуває поліція, підозрюючи дивного постояльця у вбивстві Гриффіна, котрого вважають зниклим. Тож Гриффіну доводиться тікати, скинувши одяг. Допомагає йому тільки п'яничка Марвел.

Марвелу Гриффін розповідає хто він такий і доручає розшукати Джейн. Однак Марвел бачить у невидимості тільки можливість безкарно вчиняти злочини. Гриффін доставляє Джейн квіти, коли Марвел тікає з його саквояжем. Тим часом в околицях ширяться чутки про невидимця. Коли Гриффін відбирає саквояж, його підстрелюють.

Гриффін навідується в будинок Кемпа, котрому доводить, що його спосіб невидимості не вигадка. Кемп дає йому прихисток, але повідомляє, що Гриффіна тепер розшукують, звинувачуючи в убивствах і грабунках. Кемп підмовляє його скористатися невидимістю для залякування населення й здобуття влади. Кемп прагне заволодіти записами Гриффіна, тому повідомляє про нього начальнику поліції Едаєві. Це змушує вченого вирушити на пошуки Марвела до в'язниці, куди його кинули як спільника невидимця.

Марвел розповідає де сховав саквояж, але Кемп випереджає Гриффіна, привласнивши записи. Той пише Джейн листа і призначає зустріч вночі. Та побачивши його невидимого в плащі, Джейн непритомніє. Отямившись, вона вислуховує історію Гриффіна та обіцяє допомогти знову стати видимим.

Кемп з Едаєм сплановують як упіймати Гриффіна. Відмовляючи Едая, Гриффін випадково ранить його. Він повертається до Кемпа, котрий знову наполягає використати невидимість для захоплення влади. Гриффін забирає своїй записи, рве їх та розкидає по місту. Наляканий натовп оточує невидимця і забиває його до смерті. Марвел збирає уривки записів зі словами якого видатного чоловіка згубили люди.

У головних ролях

• Андрій Харитонов … Джонатан Гриффін, Людина-невидимка
• Ромуальдас Раманаускас (озвучував Сергій Малишевський)  … Кемп
• Леонід Куравльов … Томас Марвел
• Наталія Данилова … Джейн Бет
• Олег Голубицький … полковник Едай, начальник поліції Бердока

У ролях

• Ніна Агапова … місіс Дженні Голл, хазяйка готелю в Айпінзі «Coach and Horses» («Кучер і Коні»)
• Віктор Сергачов … містер Джордж Голл
• Юрій Катін-Ярцев … власник чарівної крамниці
• Еммануїл Геллер (озвучував Ігор Ясулович) … власник будинку, де жив Гриффін
• Анатолій Сахновський … поліцейський інспектор
• Віктор Шульгін … констебль Джефферс
• Вілюс Петраускас … вікарій
• Герман Качин  … констебль Гікс
• Олександр П'ятков … Сем, власник кабачка «Веселі крикетисти»
• Олег Федоров … американець

У епізодах

Знімальна група

Відмінності від книги

  • Події у фільмі, на відміну від книги, відбуваються в хронологічному порядку. В книзі ж оповідь починається з поселення Гриффіна до готелю.
  • У фільмі присутня любовна лінія, але в книзі лише мигцем згадується про дівчину, яку Гриффін випадково зустрів через 10 років.[2]
  • У фільмі зміщений акцент з Гриффіна на Кемпа. Якщо в книзі Гриффін божеволів і мріяв про Царство терору, то у фільмі Царство терору хоче створити Кемп. За словами режисера Олександра Захарова «на думку змістити акценти наштовхнув […] сам Герберт Велз. Незадоволений першими екранізаціями „Людини-невидимки“, він написав сценарій, який […] залишився нереалізованим. А в ньому було раціональне зерно. […] У відповідності зі сценарієм письменника ми позбавили Гріффіна лихої функції, передавши її приятелеві головного героя Кемпу».[2]

Цікаві факти

Див. також

Примітки

  1. ↑ Человек-невидимка (1984) — информация о фильме на сайті Кино-Театр. РУ (рос.)
  2. ↑ а б Аркад'єв Петро. Цей добрий невидимка // Новини кіноекрана. — К., 1984. — Вип. 12 (грудень). — С. 17. Процитовано 30.10.2017.
  3. ↑ а б Андрей Харитонов: «Человек-невидимка» — просто кукольный театр. 20 серпня 2004 (рос.)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Людина-невидимка_(фільм,_1984)&oldid=30027748