Австрійське ерцгерцогство
| Erzherzogtum Österreich Ерцгерцогство Австрія | |||||||||||
| Vassal of Священна Римська імперія | |||||||||||
| |||||||||||
|
| |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Відень 48°13′ пн. ш. 16°22′ сх. д.H G O | ||||||||||
| Мови | Австро-Баварська мова | ||||||||||
| Релігії | Римо-Католицька Церква | ||||||||||
| Форма правління | монархія | ||||||||||
| Маркграф | |||||||||||
| - 976—994 | Леопольд I (перший маркграф) | ||||||||||
| - 1136-41 | Леопольд IV¹ (останній маркграф) | ||||||||||
| герцог | |||||||||||
| - 1141-77 | Генрих II Язомірготт¹ (перший князь, з 1156) | ||||||||||
| - 1230-46 | Фридрих (останній Бабенберзький герцог) | ||||||||||
| - 1278-91 | Рудольф I (перший Габсбурзький герцог) | ||||||||||
| - 1330-58 | Альбрехт II² (номінально останній герцог) | ||||||||||
| Archduke | |||||||||||
| - 1358-65 | Рудольф IV (номінально перший ерцгерцог) | ||||||||||
| - 1457-93 | Фрідріх III³ (перший de jure ерцгерцог) | ||||||||||
| - 1804-35 | Франц ІІ4 (перший імператор) | ||||||||||
| - 1916-18 | Карл I (останній імператор, помер у 1922) | ||||||||||
| Історичний період | Середньовіччя | ||||||||||
| - Битва на річці Лех | 955 | ||||||||||
| - Утворення маркграфства | 960 | ||||||||||
| - Збільшення стату до князівства | 1156 | ||||||||||
| - Збільшення стату до ерцгерцогства | 1359 | ||||||||||
| - Ерцгерцогство визнається в Імперії | 1453 | ||||||||||
| - Проголошення Австрійської імперії5 | 11 серпня 1804 | ||||||||||
| - розпуск імперії; поділ ерцгерцогства у Німецькій Австрії |
31 жовтня 1918 | ||||||||||
| - Сен-Жерменський мирний договір 1919 | 10 вересня 1919 | ||||||||||
| |||||||||||
| 1: також герцог Баварії з 1139. 2: Співкерівник герцог до 1344, спочатку з Отто Веселим, пізніше з Леопольдом II. 3: Імператор Священної Риимської імперії, Фрідріх III, 1452-93; Король римлян 1440-93; герцог Штирії, Каринтії і Крайни 1424-93. Обидва герцога і ерцгерцога керували з Альбрехт VI з 1463. 4: Імператор Священної Риимської імперії Франц ІІ, 1792—1806. 5: Ерцгерцогство залишилася Цислейтанською коронною землею в рамках імперії, як одна з багатьох територій, що була в особистому союзі з Габсбурзькою імперією. | |||||||||||
Ерцгерцогство Австрія (нім. Erzherzogtum Österreich) — одна з найважливіших держав у рамках Священної Римської імперії, була центром Габсбурзької монархії і попередник Австрійської імперії. За майже 700 років, вона перетворилася з маркграфства в центр імперії. Із столицею у Відні, який був в центром ерцгерцогства в районі нинішньої австрійської федеральної землі Нижня Австрія, а також частини Верхньої Австрії.
Східна марка
За часів раннього середньовіччя територія, яка пізніше стане ерцгерцогством Австрія була відома під назвою Східна марка. Етнічні німецькі мігранти витиснули колиишнє слов'янське населення в 9 і 10 столітті, і після битви на річці Лех в 955, край став однією з марок Священної Римської імперії і отримав статус маркграфства у 960. З 976, край був під владою династії Бабенбергів.
Герцогство Австрія
1156 року статус маркграфства був піднятий до статусу герцогстства завдяки Privilegium Minus виданий імператором Священної Римської імперії Фрідріха I. У 1278 Рудольф І переміг Пржемисла Отакара II і забезпечив у герцогстві владу Габсбургів.
Ерцгерцогство Австрія
В 1359, підроблений Privilegium Minus був використаний герцогом Рудольфом IV щоб підняти статус герцогства, до рівня ерцгерцогства, але цей крок не був визнаний Священною Римською імперією. Ернест першим прийняв титул Ерцгерцога. Ерцгерцогство не було офіційно визнане, до тих пір, поки Габсбурги не встановили контроль над політикою імператора Священної Римської імперії в 1453 під проводом Фрідріха III. Австрія була єдиною державою, яка мала статус ерцгерцогства. З 16 століття, Габсбурги маючи титул ерцгерцог або архікнязь прирівнюються «принци або принцеси з крові» до інших європейських королівських династій. З 1512, ерцгерцогство є також центром Імперського округу Священної Римської імперії, австрійського округу, який в основному складався із спадкових земель Габсбургів.
Габсбурзька імперія
У 1804, останній імператор Франц II під тиском Наполеона Бонапарта зрікся престолу Священної Римської імперії та став Францем І, першим цісарем Австрійської імперії, створеної на базі володінь Габсбурґів, решта Священної Римської імперії розпалася на численні незалежні держави й міста. Ерцгерцогство Австрія продовжувало існувати як коронна земля (Kronland) в рамках імперії, хоча вона була розділена на Верхню і Нижню Австрію. Титул Ерцгерцог продовжували використовувати члени імператорської сім'ї і ерцгерцогство лише формально скасовано в 1918 році з розпадом Австро-Угорщини і створення окремих федеральних земель Нижня і Верхня Австрія в новітній республіці Німецька Австрія.
Див. також
- Історія Австрії
- Габсбурзька монархія
- Бабенберги
- Священна Римська Імперія
- Австрійська імперія
- Австро-Угорщина
Джерела
- Prof. Walter Kleindel: Die Chronik Österreichs. Chronik Verlag.
- Erich Zöllner: Geschichte Österreichs. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Verlag für Geschichte und Politik, ISBN 3-7028-0222-3.
- Ernst Bruckmüller: Sozialgeschichte Österreichs. Verlag Herold, ISBN 3-7008-0283-8.
- Karl Vocelka: Geschichte Österreichs (Kultur — Gesellschaft — Politik). Verlag Styria, Graz/Wien/Köln 2002, ISBN 3-453-21622-9.
- Richard und Maria Bamberger, Ernst Bruckmüller, Karl Gutkas (Hrsg.): Österreich-Lexikon. Verlagsgemeinschaft Österreich-Lexikon, ISBN 3-9500438-0-2.
- Manfred Scheuch: Österreich im 20. Jahrhundert (Von der Monarchie zur Zweiten Republik). Verlag Christian Brandstätter, ISBN 3-85498-029-9.
- Stephan Vajda: Felix Austria (Eine Geschichte Österreichs). Ueberreuter.
- Herwig Wolfram (Hrsg.): Österreichische Geschichte. Wien 1994 ff.:
- Bis 15 v. Chr.: Otto H. Urban: Der lange Weg zur Geschichte. Die Urgeschichte Österreichs. Wien 2000.
- 15 v. Chr.-378 n. Chr.: Verena Gassner, Sonja Jilek, Sabine Ladstätter: Am Rande des Reiches. Die Römer in Österreich. Wien 2002.
- 378—907: Herwig Wolfram: Grenzen und Räume. Geschichte Österreichs vor seiner Entstehung. Wien 1995.
- 907—1156: Karl Brunner: Herzogtümer und Marken. Vom Ungarnsturm bis ins 12. Jahrhundert. Wien 1994.
- 1122—1278: Heinz Dopsch, Karl Brunner, Maximilian Weltin: Die Länder und das Reich. Der Ostalpenraum im Mittelalter. Wien 1999.
- 1278—1411: Alois Niederstätter: Die Herrschaft Österreich. Fürst und Land im Spätmittelalter. Wien 2001.
- 1400—1522: Alois Niederstätter: Das Jahrhundert der Mitte. An der Wende vom Mittelalter zur Neuzeit. Wien 1996.
- 1522—1699: Thomas Winkelbauer: Ständefreiheit und Fürstenmacht. Länder und Untertanen des Hauses Habsburg im konfessionellen Zeitalter. 2 Teilbände, Wien 2003.
- 1699—1815: Karl Vocelka: Glanz und Untergang der höfischen Welt. Repräsentation, Reform und Reaktion im habsburgischen Vielvölkerstaat. Wien 2001.
- 1804—1914: Helmut Rumpler: Eine Chance für Mitteleuropa. Bürgerliche Emanzipation und Staatsverfall in der Habsburgermonarchie. Wien 1997.
- 1890—1990: Ernst Hanisch: Der lange Schatten des Staates. Österreichische Gesellschaftsgeschichte im 20. Jahrhundert. Wien 1994.
- Roman Sandgruber: Ökonomie und Politik. Österreichische Wirtschaftsgeschichte vom Mittelalter bis zur Gegenwart. Wien 1995.
- Rudolf Leeb, Maximilian Liebmann, Georg Scheibelreiter, Peter Tropper: Geschichte des Christentums in Österreich. Von der Spätantike bis zur Gegenwart. Wien 2003.
- Gustav Spann: Fahne, Staatswappen und Bundeshymne der Republik Österreich
- www.akustische-chronik.at — Multimediale Österreich-Chronik 1900—2000 (Österreichische Mediathek)
- www.staatsvertrag.at — Eine akustische Webausstellung (Österreichische Mediathek)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Австрійське ерцгерцогство
.svg){kind=small}
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
